"08" вересня 2025 р.
м. Київ
справа № 755/16414/25
провадження № 2/755/12194/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чумак Юлія Петрівна, Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення батьківства,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чумак Юлія Петрівна, Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення батьківства.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання позивачем цивільного процесуального законодавства під час звернення з даним позовом до суду, суддя дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом даної статті до складу спадкової маси входить сукупність прав та обов'язків, носієм яких був спадкодавець і які переходять до його спадкоємців після відкриття спадщини. За загальним правилом у спадщину переходять усі права та обов'язки спадкодавця. Виняток складають ті з них, які є невідчужуваними, нерозривно пов'язані з його особою, а відтак не здатні передаватися іншим суб'єктам.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. (ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України)
Згідно статті 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, видають свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії тощо. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить
відповідну постанову. (ст. 49 Закону України «Про нотаріат»)
Відповідно до положення статті 16 Цивільного процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Свою позицію з цього приводу висловив в інформаційному листі від 16 травня 2013 року N 24-753/0/4-13 Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначивши, що судам слід звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, це може бути підставою для відмови у позові.
Для того аби можна було вважати доведеним, що спадкоємець вичерпав можливості для нотаріального оформлення спадщини - отримання свідоцтва про право на спадщину, позивач повинен довести, що він з об'єктивних причин не має можливості виконати усі вимоги нотаріуса, викладені у письмовій довідці щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину.
З огляду на викладене Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій, що позивач не довів наявність перешкод для оформлення права на спадщину у нотаріальному порядку. (постанова від 25 липня 2023 р., судова справа № 128/3465/21)
Так, відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, заява повертається у випадку, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом про встановлення батьківства з метою прийняття спадщини за заповітом на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем не здійснено всіх заходів обов'язкового досудового урегулювання спору, за наслідками яких нотаріусом підлягають до вчинення відповідні нотаріальні дії, задля встановлення наявності підстав для видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину або відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину із зазначення підстав такої відмови.
Так, позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з підстав відсутності доказів наявності родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та спадкодавцем за заповітом ОСОБА_3 . Тобто, нотаріусом фактично не зобов'язано позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою позовом про встановлення батьківства з метою прийняття спадщини за заповітом. Тобто, відсутні докази наявності спору.
При цьому відповідно до постанови Об'єднаної палати КЦС ВС від 01 березня 2021 року нотаріус зобов'язаний мотивувати свої дії, спрямовані на відмову у вчиненні нотаріальної дії. При цьому нотаріусу заборонено лише безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. Суд не може зобов'язувати нотаріуса чи нотаріальну контору вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції. Суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта.
З огляду на вищевстановлені обставини щодо звернення позивача з позовом до суду про встановлення батьківства з метою прийняття спадщини за заповітом з метою отримання у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину, без вжиття заходів досудового урегулювання спору, які є обов'язковими, суддя дійшов висновку про наявність обставин, процесуальним наслідком яких є повернення заяви позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 258-261, 353, Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чумак Юлія Петрівна, Деснянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення батьківства - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган