03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 369/19567/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/16398/2025Головуючий у суді першої інстанції - Пінкевич Н.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
08 вересня 2025 рокусуддя Київського апеляційного суду М.І.Оніщук, перевіривши відповідність вимогам статей 354, 356 ЦПК України апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 серпня 2025 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.08.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, 02.09.2025 ОСОБА_1 , оскаржила його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
04.09.2025 матеріали справи, разом із апеляційною скаргою надійшли до Київського апеляційного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 04.09.2025 визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді: Шебуєва В.А., Кафідова О.В.
Під час вивчення матеріалів вказаної апеляційної скарги було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 356 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 5, 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі має бути зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Разом з тим, у порушення наведених вимог, в апеляційній скарзі не зазначено в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо), а також нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
При цьому, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі наведені чотири підстави для оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.08.2025, які не містять конкретних доводів для обґрунтування наведених до апеляційного суду підстав для скасування оскаржуваного рішення, що підлягає усуненню апелянтом.
Також, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з цим, апелянт заявила клопотання про зменшення або повне звільнення від сплати судового збору, посилаючись на скрутний майновий стан.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні передбачені законом підстави для його задоволення, виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів. Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші).
У пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, обставина, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», на яку посилається апелянт, встановлює лише одну з умов, за наявності якої, суд може вирішувати питання зменшення суми судового збору, відстрочки, розстрочення у його сплаті чи звільнення від такої сплати.
Разом з тим, підтвердження такої обставини не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
Визначальним в даному випадку є встановлення обставин, які свідчать, що майновий стан, особи, яка подає апеляційну скаргу, не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
На підтвердження матеріального становища, ОСОБА_1 до апеляційної скарги долучено свідоцтво про народження ОСОБА_2 та дані з порталу Пенсійного фонду України.
Разом з тим, такі документи не є достатніми доказами, що в повній мірі відображають майновий стан ОСОБА_1 , як особи, що звернулась до суду з апеляційною скаргою та має скрутний матеріальний стан.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/4473/21 (910/8061/21) вказано, що Закон «Про судовий збір» не містить визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують незадовільний майновий стан особи. Такими документами можуть бути, наприклад, довідка податкового (фіскального) органу про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік та / або відповідна довідка органу Пенсійного фонду про розмір отриманої пенсії за цей же період у разі якщо скаржник є пенсіонером, довідка про перелік розрахункових та інших рахунків, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо.
З огляду на вищенаведені положення законодавства, а також відсутність інших доказів, які б підтверджували неможливість ОСОБА_1 сплатити судовий збір, апеляційний суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
За таких обставин, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Пунктом 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні вказаної позовної заяви до суду першої інстанції становив 2 422,40 грн, а тому, враховуючи вищевказані положення апелянту необхідно сплатити судовий збір в розмірі 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що становить 3 633,60 грн.
Таким чином, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 3 633,60 грн. (2422,40*150%), який повинен бути сплачений на реквізити Київського апеляційного суду: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; адреса суду: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А.
Враховуючи викладене, апелянту необхідно належним чином обґрунтувати апеляційну скаргу та надати до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі та за належними реквізитами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст.185 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357, 358 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 серпня 2025 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Визначити апелянту п'ятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги скарга визнається неподаною та повертається скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук