справа №372/4226/24 Головуючий у І інстанції - Висоцька Г.В.
апеляційне провадження №22-з/824/1098/2025 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
08 вересня 2025 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Приходька К.П., розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Стельниковича Сергія Анатолійовича про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у справі за позовом керівника Обухівської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом повернення земельної ділянки
за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -
установив:
у провадженні Київського апеляційного суду перебуває дана цивільна справа, яка призначена до розгляду на 30 вересня 2025 року о 14 год. 15 хв.
06 серпня 2025 року адвокат Стельникович С.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 направив на електронну адресу Київського апеляційного суду заяву про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (зареєстрована 06 серпня 2025 року за вх. №100383.
Заява обґрунтована введеним в країні воєнним станом, а також перебуванням його поза межами м. Києва, а саме в м. Обухів Київської області.
Однак, вказана заява не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом та підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з такого.
18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року №3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами», який був розроблений для запровадження обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов'язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов'язку.
Статтею 14 ЦПК України, зокрема, передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частинами 5, 6 ст. 43 ЦПК України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно з ч. 4 ст. 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у пунктах 12.1-12.3 постанови від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22 констатувала, що «законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.».
Тобто Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у випадку звернення сторони по справі до суду, через свого представника, який є адвокатом, адвокат вправі подавати процесуальні документи до суду у два способи: у паперовій формі, та в електронній формі за допомогою підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет». При цьому адвокатами, як представниками сторони по справі - фізичної особи, звернення до суду шляхом подання процесуальних документів в електронній формі з використанням офіційної електронної адреси суду із засвідченням кваліфікованим електронним підписом не застосовується.
Київський апеляційний суд у грудні 2023 року здійснив оголошення на сайті про завершення початкового етапу інтеграції Київського апеляційного суду до модулів ЄСІТС, а саме до підсистем «Електронний суд», «Електронний кабінет», та побудову обміну між АСДС та Електронним судом.
З матеріалів справи вбачається, що клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, подане представником ОСОБА_1 - адвокатом Стельниковичем С.А. до Київського апеляційного суду в електронному вигляді шляхом направлення на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду. До клопотання додано роздруківку результату перевірки електронного цифрового підпису адвоката Стельниковича С.А., проте такий підпис вчинено без використання підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет».
Отже, адвокат Стельникович С.А., що діє в інтересах ОСОБА_1 міг подати клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції: 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд».
Враховуючи наведене, вказане клопотання, подане адвокатом Стельниковичем С.А. що діє в інтересах ОСОБА_1 електронною поштою з використанням електронного цифрового підпису Стельниковича С.А., що дає підстави стверджувати, що заявник використав спосіб звернення до суду не передбачений чинним процесуальним законодавством, а тому вказане клопотання вважається таким, що не підписане особою, яка її подала та підлягає поверненню без розгляду.
Керуючись ст. 183 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
ухвалив:
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Стельниковича Сергія Анатолійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - повернути без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя К.П. Приходько