Справа: № 369/9612/25
Провадження: № 11п/824/506/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ОСОБА_1
29 липня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні подання голови Києво-Святошинського районного суду Київської області про вирішення питання щодо направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 620 231 001 300 003 12 від 02 березня 2023 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, -
До Київського апеляційного суду надійшло подання голови Києво-Святошинського районного суду Київської області про вирішення питання щодо направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 620 231 001 300 003 12 від 02.03.2023 стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Вказане подання голови місцевого суду внесено на підставі ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.06.2025 та обґрунтоване тим, що зі змісту обвинувального акта вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 , будучи військовслужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , самовільно залишив місце служби тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, з залізничного вокзалу в м. Біла Церква Київської області, після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків.
Прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, захисник ОСОБА_6 і обвинувачений ОСОБА_5 про дату, час та місце розгляду подання повідомлені у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, неприбуття яких не перешкоджає розгляду подання за приписами ч. 4 ст. 34 КПК України.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження № 620 231 001 300 003 12 від 02.03.2023 стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та мотивування подання про визначення підсудності розгляду матеріалів вказаного кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного.
Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду, як передбачено ч. 2 ст. 34 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо, зокрема, до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
У свою чергу, за нормою ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, що кореспондується з нормою ч. 9 ст. 615 КПК України.
Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Як видно з матеріалів провадження, до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 620 231 001 300 003 12 від 02.03.2023 стосовно ОСОБА_5 .
Орган досудового розслідування, за визначенням підслідності керівником Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, СВ Бучанського РУП ГУНП в Київській області.
Прокурор, що затвердив обвинувальний акт, - прокурор Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.
Згідно обвинувального акта, формулювання обвинувачення викладено у такий спосіб: "військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 солдат ОСОБА_5 , у порушення ст.ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про оборону України", ст.ст. 11, 16, 128, 129 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст.ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ та ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", діючи умисно, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, 03.02.2023 самовільно залишив місце служби, а під час переведення особового складу запасних підрозділів ВЧ НОМЕР_2 до ВЧ НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_1 , під час централізованого перевезення залізничним та особистим транспортом з залізничного вокзалу в м. Біла Церква Київської області, після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків".
Орган досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфікував за ч. 5 ст. 407 КК України як самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому умовах воєнного стану.
Подання голови Києво-Святошинського районного суду Київської області щодо направлення провадження до іншого суду мотивоване тим, що ОСОБА_5 втік з залізничного вокзалу м. Біла Церква під час слідування з однієї військової частини до іншої.
Кримінальне правопорушення (злочин), що передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, - є триваючим, початком якого вважається момент самовільного залишення військової частини або місця служби, а кінцем/завершенням - день повернення в частину або затримання поза межами частини чи внаслідок дій самого обвинуваченого щодо явки до залишеної військової частини, з зізнанням/повинною до органу дізнання, слідчого або військового прокурора, або у інший спосіб, що робить подальші злочинні діяння неможливими, що випливає з самої диспозиції вказаного матеріального закону - самовільне залишення військової частини понад три доби.
Правова позиція щодо визначення триваючого кримінального правопорушення викладена у постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04.08.2022 у справі № 452/2842/19, зокрема щодо того, що триваючий злочин - це неперервний злочин, де особа скоює одну дію (бездіяльність), з реалізацією умислу одночасно із вчиненням дії (бездіяльності), з його завершенням - днем припинення за волею або всупереч волі винного, в тому числі викриття особи у вчиненні злочину.
Які з критеріїв, що установлені в ч. 1 ст. 32 КПК України для визначення підсудності кримінального провадження, слід застосувати у даному конкретному випадку з подання голови місцевого суду не випливає.
За вказаним, колегія суддів вважає безпідставними доводи подання голови суду, що кримінальне провадження № 620 231 001 300 003 12 від 02.03.2023 стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, надійшло до Києво-Святошинського районного суду Київської області, з порушенням правил територіальної підсудності, а тому у задоволенні подання слід відмовити, а матеріали кримінального провадження - повернути до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Керуючись ст. 34 КПК України, колегія суддів, -
Подання голови Києво-Святошинського районного суду Київської області залишити без задоволення.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 620 231 001 300 003 12 від 02 березня 2023 року стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, повернути до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3