Справа №:755/15797/24
Провадження №: 2/755/8527/24
"08" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді - Коваленко І.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внески на утримання будинку та прибудинкової території, -
Позивач, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9», звернулось до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Русанівський бульвар 9» заборгованість за внески на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 24 618,88 грн та покласти на відповідача судові витрати.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9». Відповідно до вимог Статуту Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9» здійснює утримання та обслуговування неподільного та загального майна співвласників квартир і нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 .
Метою створення ОСББ відповідно до його Статуту (п.1 розд. II) є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності О'єднання може здійснюватися власними силами Об'єднання (шляхом сомозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання (п. 2 розд. II Статуту). Також, відповідно до Статуту в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9» розроблено та затверджено структуру тарифу на утримання будинку та прибудинкової території, який сплачується щомісячно власниками квартир в будинку, який обслуговується Об'єднанням. Відповідно до абз.7 ч. 9 ст. 10 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п. 3 розділу 3 Статуту ОСББ «Русанівський бульвар 9» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Пунктом 11 Розділу 3 Статуту ОСББ «Русанівський бульвар 9», зазначено, що сплата встановлених загальними зборами Об'єднання внесків і платежів, у тому числі, відрахувань до ремонтного, резервного фондів, та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами Об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників.
ОСОБА_2 разом із чоловіком ( ОСОБА_2 ) була співвласником квартири АДРЕСА_1 , але після їх смерті онук ОСОБА_1 07.09.2021 року звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чернявської Н.Ю. із заявою про прийняття спадщини. Позивач, посилаючись на норми ч.1 ст.1296 ЦК України та на правову позицію Верховного Суду, відповідно до якої право на спадкове майно виникає з часу відкриття спадщини, а не з моменту отримання свідоцтва про право на неї, зазначає, що таким чином власником квартири (ст.1268 ЦК України) за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа - 49,52 кв.м став онук ОСОБА_1 .
Для утримання будинку та прибудинкової території на Відповідача щомісяця Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9» (Позивач) виставляються рахунки, але «Відповідач» не сплачує платежі за утримання будинку та прибудинкової території у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 24 618,88 грн за даними бухгалтерського обліку.
Щомісячно представниками Позивача направляються рахунки шляхом розповсюдження їх у поштову скриньку відповідача про оплату коштів на утримання будинку та прибудинкової території. Відповідач не звертався із заявами, скаргами, претензіями щодо якості утримання будинку до Позивача у відповідності до положень ст.ст. 4, 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом (ст.20).
Згідно пп. 1, 10. ч. 1ст.7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII співвласники зобов'язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно п.30 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» від 5 вересня 2018 р. № 712, співвласник не звільняється від обов'язку оплати послуги з управління у разі тимчасової відсутності його та/або членів сім'ї.
Статтею 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», визначенні зобов'язання власника, зокрема: своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням.
Розмір заборгованості за внески на утримання будинку та прибудинкової території відповідно до Довідки про нарахування та сплати по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.08.2019 по 01.07.2024 у розрахунку із заборгованості складає 24 618,88 грн.
Згідно ст. 322 ЦК України на власника майна покладено тягар його утримування.
Згідно ст. 20 Закону України ««Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.01.2021р. - «Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційне до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності».
На загальних зборах затверджено внески власників, шляхом прийняття кошторису, так зокрема внесок Відповідача: - з серпня 2019 року по листопад 2020 року склав 346 грн 64 коп.; - з лютого 2022 року по червень 2022 року внесок на ремонтний фонд складав 148 грн 56 коп. щомісяця; з серпня 2021 року по липень 2024 року внесок на обслуговування ву4зла комерційного обліку склав 8 грн 12 коп щомісяця; - з грудня 2020 року по липень 2024 року склав 445 грн 68 коп.
Після встановлення у будинку теплового лічильника до внеску на обслуговування будинку додається обслуговування теплового лічильника, яке складає: - із серпня 2021 року по червень 2022 року 8,12 грн із квартири раз на три місяці, а - з липня 2022 року по січень 2023 року 8,12 грн. із квартири кожного місяця.
Зміна внесків відбувалась на підставі рішень співвласників, які оформлені протоколами загальних зборів, що відбулися: протокол №5 від 05.05.2019, встановлений тариф - 7 грн 00 коп. х 1 м2; протокол №8 від 11.12.2020, встановлений тариф - 9 грн 00 коп. х 1 м2; протокол №10 від 30.09.2021, встановлений тариф на ремонтний фонд - 3 грн. 00 коп. х 1 м2 (ремонтний фонд).
Сплата внесків відбувається не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
У зв'язку з наведеним, відбувається систематичне порушення умов сплати внесків за утримання будинку та прибудинкової території, що починається з 21 числа наступного місяця.
11.11.2024 ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін, яким роз'яснено процесуальні строки подачі заяв по суті справи.
02.12.2024 від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 4 000 грн, з письмовими доказами на її обґрунтування.
У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 відзив на позов не подав. Конверт з ухвалою про відкриття провадження та копією позовної заява з додатками, що направлялись за адресою місцезнаходження майна відповідача, повернувся до суду неврученим з відміткою «Укрпошти» про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».
Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов'язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов'язку суду розглянути справу.
Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.
Відповідно до ч. 9 ст. 130 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Однак процесуальне законодавство не визначає наслідків невручення повістки-повідомлення з причин закінчення строку зберігання. В т.ч. жодними законами чи підзаконними актами не передбачено, скільки разів суд має перенаправляти кореспонденцію на єдину відому (офіційну) адресу, з якої вона повертається без вручення, для того щоб особа вважалась такою, що повідомлена.
Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за місцем знаходження спадкового майна), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, відповідно до вимог частини першої статті 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа №755/15624/23 (провадження №: 2-о/755/13/24) за заявою Київської міської ради за участю заінтересованих осіб Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9», ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2023 року відкрито провадження по справі, призначено її судовий та витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чернявської Неллі Юріївни (вул. Івана Миколайчука, буд. 7, м. Київ, 02152) належним чином завірені матеріали спадкової справи № 2113/01-16, відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою суду від 29 лютого витребувано у Десятої Київської державної нотаріальної контори (вул. Бажова, 13/9, м. Київ, 02100) належним чином засвідчений витягу зі спадкового реєстру щодо заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; належним чином засвідчені матеріали спадкової справи № 2113/01-16, відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (просп. Берестейський, буд. 11, м. Київ, 01135, vcs@kv.drsu.gov.ua) належним чином засвідчений витяг з державного реєстру актів цивільного стану стосовно родичів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року заяву Київської міської ради за участю заінтересованих осіб Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9», ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою, залишено без розгляду.
Як убачається з мотивувальної частини ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 03 липня 2024 року, судом встановлено наступне: «Дослідивши матеріали спадкової справи, судом встановлено наявність у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , онука ОСОБА_1 , який 07 вересня 2021 року звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чернявської Н.Ю. із заявою про прийняття спадщини (а.с. 80-92).»
За нормою частини четвертої ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За правилами ст.1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
За приписами ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі №463/6829/21 сформульований висновок про те, що: «….З моменту відкриття спадщини позивач, як спадкоємець першої черги, який прийняв спадщину відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України набув право володіння і право користування спадковим, та набуде право ним розпорядитись після оформлення спадщини….. Висновки суду апеляційної інстанції про відсутність у ОСОБА_1 права користування спірним майном, відповідно, про відсутність права на звернення до суду та необхідність попереднього отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину, суперечать положенням частини п'ятої статті 1268 ЦК України.»
Таким чином, ОСОБА_1 , який 07 вересня 2021 року звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чернявської Н.Ю. із заявою про прийняття спадщини, однак станом на день звернення позивача з даним позовом до суду не отримав свідоцтво про право на спадщину, є власником квартири в розумінні ч.5 ст.1268 ЦК України, за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа - 49,52 кв.м.
Співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9», що зареєстроване в ЄДРПОУ 11.05.2016.
Згідно Статуту, ОСББ «Русанівський бульвар 9» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.1 розд.ІІ Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9» метою створення ОСББ є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними свої обов'язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів , передбачених законодавством та цим Статутом.
Об'єднання є неприбутковою організацією і немає на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Господарче забезпечення діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9» може здійснюватися власними силами Об'єднання (шляхом самозабезпечення) або шляхом залучення на договірних засадах суб'єктів господарювання. Також, відповідно до статут в Об'єднанні співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9» розроблено та затверджено структуру тарифу на утримання будинку та прибудинкової території, який сплачується щомісячно власниками квартир в будинку, який обслуговується Об'єднанням.
Відповідно до абз.7 ч.9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та п.3 розділу 3 Статуту ОСББ «Русанівський бульвар 9» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
Згідно довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01.08.2019 по 01.08.2024 розмір заборгованості за внески на утримання будинку та прибудинкової території складає 24 618,88 грн.
За змістом ст. ст. 319, 322 ЦК України, власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. (ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них території є діяльністю з утримання будинків і прибудинкових територій відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належить визначення розмірів платежів та внесків членів об'єднання.
У разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (частина 6 статті 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Частиною 1 статті 20 вказаного Закону встановлено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Згідно із статтею 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», з метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об'єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об'єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб'єктів господарювання.
Частина 3 статті 23 цього Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.
Отже, відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником квартири, і водночас співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, однак не є членом цього об'єднання, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі нездійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих платежів по цим витратам.
Реалізація вказаних вище положень здійснюється на підставі статті 12 Закону, яка передбачає, що управління багатоквартирним будинком об'єднання здійснює через свої органи управління.
Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач своєчасно не сплачував внески на утримання будинку та прибудинкової території, в результаті чого у період з 01.08.2019 по 01.08.2024 утворилась заборгованість у розмірі 24 618,88 грн.
Таким чином, стороною позивача в повній мірі доведено факт, що в період визначений позивачем - з 01.08.2019 по 01.08.2024 , з боку відповідача неналежним чином виконувались зобов'язання по оплаті за фактично спожиті житлово-комунальні послуги.
У свою чергу, відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача та не використано право на подання відзиву на позовну заяву.
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
Крім того, 02.12.2024 позивач подав заяву про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 4 000 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України)
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 143 ЦПК України).
Судом встановлено, що 26.07.2024 між АО «ЛЕГІС» та ОСББ «Русанівський бульвар 9» укладено договір про надання юридичної допомоги, відповідно до умов якого Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надати клієнту юридичну допомогу та представляти його інтереси в Дніпровському районному суді м. Києва та судах вищих інстанцій як позивача/скаржника щодо стягнення суми боргу на комунальні внески ОСББ з ОСОБА_1 , з правами наданими позивачу/скаржнику у відповідності до ЦК України, ЦПК України, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, з правом подавати, підписувати заяви, клопотання, позови.
Згідно рахунку - фактури, акту здачі-приймання робіт/послуг від 26.11.2024 та платіжної інструкції №870 від 31.07.2024 ОСББ «Русанівський бульвар 9» сплатило на користь АО «ЛЕГІС» 4 000 грн за надані юридичні послуги по квартирі АДРЕСА_1 .
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 319, 322, 526, 610, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 631 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внески на утримання будинку та прибудинкової території, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9» заборгованість за внески на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 24 618,88 грн, судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Учасники справи:
Позивач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Русанівський бульвар 9» (код ЄДРПОУ: 40474981, адреса місцезнаходження: 02147, м.Київ, бул. Русанівський, 9)
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: невідомо, адреса: АДРЕСА_1 ).
Суддя: