ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5559/25
провадження № 2/753/6085/25
15 липня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Котенко Р. В., за участю секретаря судового засідання Троцковець К. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
у березні 2025 року представник позивача адвокат Мельник Ольга Вікторівна звернулася до Дарницького районного суду м. Києва із позовом до відповідача про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 18 липня 2020 року сторони уклали шлюб. Від шлюбу мають малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Представник позивача зазначає, що спільне життя між сторонами не склалося через відсутність взаємопорозуміння та спільних інтересів, відчуття поваги та любові сторони втратили вже давно. Також, зазначає, що позивач дійшла висновку, що розлучення - це єдиний вихід для сторін побудувати кожним з них нове щасливе життя, зберегти нормальні відносини та не травмувати себе та дітей негативними емоціями, оскільки їхні непорозуміння негативно впливають на психоемоційний стан кожного, а особливо на дітей. Вказує, що шлюбні відносини фактично між сторонами припинені, спільного господарства не ведуть, збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, примирення між подружжям неможливе, а тому позивач наполягає на його розірванні. Також, зазначає, що діти після розірвання шлюбу залишаться проживати разом з позивачкою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Котенко Р. В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24 квітня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін в судове засідання на 12 червня 2025 року.
У судове засідання 12 червня 2025 року сторони не з'явились, про час, місце та дату розгляду справи повідомлялись належним чином.
12 червня 2025 року представником позивача адвокатом Мельник О.В. через канцелярію суду подана заява про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача. У заяві представник також зазначила, що позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідач не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на сайті суду, на веб-порталі Судова влада України, будь-яких заяв та клопотань до суду не подавав. У зв'язку із неявкою відповідача розгляд справи було відкладено до 15 липня 2025 року.
У судове засідання 15 липня 2025 року сторони не з'явились, про час, місце та дату розгляду справи повідомлялись належним чином.
Від відповідача будь-яких заяв, клопотань до суду не надходило. Правом надати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
За таких обставин, беручи до уваги подану представником позивача заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 18 липня 2020 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 864. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_1 .
У шлюбі у позивача та відповідача народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Представник позивача вказує, що подальше спільне проживання позивача та відповідача, а також збереження їх родини є неможливим.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивач скористалась цим правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.
Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За наявності таких обставин справи суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а враховуючи, що подружжя вже не проживає разом та не підтримує шлюбних стосунків, підстав для надання строку для примирення сторін суд також не вбачає. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
Судові витрати відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 18 липня 2020 року Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)за актовим записом № 864 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя Р. В. Котенко