Справа №752/8817/25
Провадження № 2/752/5691/25
Іменем України
19.08.2025 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Чекулаєва С.О.,
за участі секретаря судового засідання Шевченко В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення аліментів
1.Описова частина
У квітні 2025 року ОСОБА_3 (надалі за текстом також- позивач) звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (надалі за текстом також - відповідач) про стягнення аліментів на утримання дочок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.07.2022 до закінчення ОСОБА_4 навчання або до досягнення нею 23-річного віку.
1.1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Як стверджує позивач 20.05.2006 міським відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстиції було зареєстровано шлюб між позивачем та відповідачем, про що було видане свідоцтво про шлюб, актовий запис № 591.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася спільна дочка ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася спільна дочка ОСОБА_5 .
З 25.07.2022 відповідач бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та саме з 25.07.2022 позивач проживає з дітьми окремо від відповідача.
21.02.2025 рішенням Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/25074/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.
На сьогоднішній день ОСОБА_4 є студенткою факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка і навчається на 1 курсі, що підтверджується довідкою № 1-498/25 від 31.03.2025.
Позивач вказує, що вона не має можливості самостійно забезпечувати дітям нележний матеріальний рівень життя, а тому відповідач, який є здоровим та працездатним, як батько дітей зобов'язаний сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до закінчення ОСОБА_4 навчання чи до досягнення нею 23-річного віку.
1.2.Процесуальні дії у справі
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025 головуючим суддею у справі визначений суддя Чекулаєв С.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14.04.2025 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Сторони належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу направлено рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (штрих-код Укрпошти 06 102 7311 3609) на відому адресу його зареєстрованого місця проживання, проте, відповідно до довідки відділення поштового зв'язку копія ухвали суду разом з доданими до неї документами, не вручені та повернуті на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
2.Мотивувальна частина
2.1.Фактичні обставини, встановлені судом
20.05.2006 між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 був зареєстрований шлюб, що підтверджується копією Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 20.05.2006 міським відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстиції, актовий запис № 591.
Прізвище дружини змінено із « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася спільна дочка ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася спільна дочка ОСОБА_5 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Батьками вказаних дітей є ОСОБА_2 та ОСОБА_9 .
Згідно наявних в матеріалах справи Витягів з реєстру територіальної громади суд встановив, що ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстровані за однією адресою у Голосіївському району міста Києва, а саме: АДРЕСА_1 .
Згідно рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21.02.2025 у справі № 752/25074/24 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.
Відповідно до довідки виданої Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка від 31.03.2025 вих.№1-498/25 повнолітня ОСОБА_4 є студенткою факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка і навчається на 1 курсі вказаного навчального закладу.
Як вбачається з копії довідки виданої військовою частиною № НОМЕР_4 від 21.09.2023 вих.№1391 ОСОБА_2 в період з 25.07.2022 по ІНФОРМАЦІЯ_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Суд звертає увагу, що вказана довідка від 21.09.2023 вих.№1391 підтверджує факт перебування відповідача у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан лише щодо періоду з 25.07.2022 по 21.09.2023. Водночас, належних доказів, що станом на дату розгляду справи відповідач також перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан матеріали справи не містять, а тому підстави для зупинення провадження у справі відсутні.
2.2. Застосовані норми права
Конституційним правом неповнолітньої дитини, закріпленим статтею 51 Конституції України є право на утримання батьками до досягнення нею повноліття. Крім того, обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття передбачено статтею 180 Сімейного кодексу України (надалі за текстом - СК України).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначено статтею 181 СК України.
З аналізу вказаної норми вбачається, що у випадку відсутності спору батьки самостійно за взаємною домовленістю між собою визначають способи (зокрема, розмір, порядок та форму) надання утримання своїм неповнолітнім дітям. Сімейне законодавство виходить із того, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, відносини між якими регулюються нормами СК, вправі врегулювати свої відносини за усною домовленістю або договором, якщо це не буде суперечити вимогам СК, інших законів та моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 9 СК України). При цьому, домовленість між батьками дитини про виконання ними їх обов'язку щодо утримання дитини може міститися у договорі, умови якого, у тому числі щодо розміру аліментів, строків їх присудження та виплати, не повинні порушувати права дитини, встановлені СК.
При відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, аліменти стягуються у судовому порядку, відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якою проживає дитина.
Зазначені положення відповідають вимогам, передбаченим статтями 183, 184 СК України.
Наведене узгоджується і з роз'ясненнями наведеними у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною п'ятою статті 183 СК України встановлено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Аналіз вказаних правових норм та роз'яснень свідчить про те, що задоволення позову про стягнення аліментів у судовому порядку є можливим лише у випадку відсутності добровільної домовленості про сплату аліментів між батьками дитини та ненадання дитині утримання.
Окрім того, за правилами частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні донька, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх доньки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх доньку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
У відповідності з частини третьої статті 199 СК України право звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Частиною першою статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно частини першої статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх доньку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 17.04.2019 у справі №644/3610/16 (провадження №61-12782св18) зробив висновок про те, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми донькою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16.02.2022 у справі №381/2423/20 (провадження №61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх доньку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх доньку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200 та 201цьогоКодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх доньку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
2.3. Мотиви, з яких виходить суд
Суд встановив, що батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та повнолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_9 та ОСОБА_2 .
Будь-якої домовленості про сплату аліментів на утримання спільних дітей, в тому числі повнолітньої ОСОБА_4 , між сторонами не досягнуто.
Жодна із сторін не надала до суду доказів досягнення такої домовленості.
Зважаючи на те, що відповідач за віком є працездатним, відомостей про наявність на його утриманні інших осіб матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Стосовно стягнення аліментів на повнолітнью дочку, суд вважає встановленим той факт, що повнолітня ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 є студенткою 1 курсу Факультету журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, що підтверджується довідкою виданою Київським столичним університетом імені Бориса Грінченка від 31.03.2025 вих.№1-498/25.
Враховуючи те, що повнолітня ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжує навчання, у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, натомість відповідач в добровільному порядку не приймає участі в її утриманні суд вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на повнолітню дочку, яка продовжує навчання в розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу) щомісячно, що буде достатнім для її належного утримання та відповідатиме її інтересам.
Суд звертає увагу, що мінімальний розмір аліментів на повнолітню дитину яка продовжує навчання законом не встановлений, а тому позовна вимога про стягнення аліментів у розмірі не меншому, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку задоволенню не підлягає.
Суд також зазначає, що згідно із законодавством України (зокрема, статтею 191 Сімейного кодексу), аліменти на дитину присуджуються з моменту пред'явлення позову до суду або з дня подання заяви про видачу судового наказу, а тому вимога позивача про стягнення аліментів починаючи з 25.07.2022 не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи позовна заява ОСОБА_1 була подана до суду через підсистему «Електронний суд» 10.04.2025, а тому стягнення аліментів має здійснюватися саме починаючи з цієї дати.
Суд роз'яснює, що відповідно до частини першої статті 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
3. Висновки суду
За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 10-12, 76-89, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355, Цивільного процесуального кодексу України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ) аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.04.2025 та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_6 ) аліменти на утримання повнолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 10.04.2025 та до закінчення навчання ОСОБА_4 , але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь держави 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_6 );
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ).
Суддя С. О. Чекулаєв