Справа № 752/18894/25
Провадження по справі № 1-кс/752/7194/25
іменем України
"02" вересня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024,-
за участю:
прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника власника майна - ОСОБА_6 ,
встановив:
25 серпня 2025 року до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, яке 21.08.2025 вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом, оскільки воно може містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені. Прокурор просить накласти арешт на майно, що зазначено у клопотанні з метою його збереження як речового доказу, а також заборонити користуватися та розпоряджатися ним.
В судовому засіданні прокурор клопотання про арешт майна підтримав. Пояснив, що вилучені в ході обшуку електронні носії інформації відповідають критеріям ст.98 КПК України, оскільки можуть містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, зокрема відомості про незаконну організацію азартних ігор на території міста Києві. Також прокурор вказував на те, що під час проведення обшуку слідчий не мав можливості самостійно вилучити інформацію, яка містилася мобільному телефоні та ноутбуці, які відшукані за місцем проживання ОСОБА_7 , оскільки остання не надала доступу до них. Між тим є підстави вважати, що відповідні відомості можуть містяться у телефоні та ноутбуці, тому на даний час є необхідність у дослідженні об'єктів електронного збереження інформації.
Представник власника майна ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання. Вважає, що обшук проведений з порушенням вимог КПК України, оскільки до протоколу не доданий електронний носій інформації, на якому зафіксована слідча дія. Також вважає, що до клопотання не додана постанова про групу слідчих, яка була наявною на момент проведення обшуків.
Також заперечуючи проти клопотання, вказував, що ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.08.2025, органу досудового розслідування надано дозвіл лише на відшукання електронних носіїв інформації з метою зняття та збереження інформації, дозвіл на вилучення електронних носіїв інформації слідчим суддею не надавався. Під час обшуку за місцем проживання його довірителя ОСОБА_7 було виявлено мобільний телефон і ноутбук, до яких вона надала доступ слідчому. Тому, слідчий мав можливість оглянути та вилучити всю наявну на електронних носіях інформацію шляхом копіювання для подальшого використання під час здійснення досудового розслідування. Не дивлячись на ухвалу слідчого судді і надання ОСОБА_7 добровільного доступу до мобільного телефону і ноутбуку, слідчим прийнято рішення про його вилучення.
Вилучене майно не відповідає критеріям, передбаченим частиною першою статті 98 КПК України, а саме, не є знаряддям вчинення злочину та предметом кримінального правопорушення. Також вважає безпідставними твердження прокурора, що вилучені носії інформації можуть містити відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, оскільки з моменту вилучення і до даного часу органом досудового розслідування ноутбук і телефон не оглянуто.
Крім того, органом досудового розслідування не доведено причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні. На даний час вона має статус свідка.
Враховуючи вищевикладене, підстави для накладення арешту на вилучене у ОСОБА_7 майно, на думку представника власника майна, відсутні. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
Прокурор вказував на безпідставність заперечень. Згідно із протоколом обшуку, відбувалася його відео фіксація, між тим, недодання відеозапису до клопотання про арешт майна, не є порушенням. Також вважає безпідставними доводи представника щодо відсутності підстав для вилучення майна, оскільки ОСОБА_7 не надала добровільний доступ до інформації, що містилася на мобільному телефоні та ноутбуці, зокрема не повідомила пароль, тому слідчий мав підстави для їх вилучення. Наразі органом досудового розслідування вживаються заходи для отримання доступу до інформації, яка міститься на вилучених електронних носія, тому надати у розпорядження протокол огляду він позбавлений можливості.
На даній стаді майно, яке було вилучено за місцем проживання ОСОБА_7 є тимчасово вилученим, та його подальше перебування у органу досудового розслідування можливе лише за умови його арешту. Після дослідження інформації, яка міститься на електронних носіях, у разі необхідності, вони можуть бути повернути власнику.
Власник майна на виклик слідчого судді не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Його неяка не перешкоджає розгляду клопотання.
Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи прокурора, думку представника власника майна з приводу заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.
Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України.
Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.
Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 28 ч.2 ст. 203-2, ч.2 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2024 року ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , будучи наділеними лідерськими якостями та організаторськими здібностями, керуючись корисливими мотивами, всупереч вимогам Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» шляхом надання послуг у сфері азартних ігор без отримання відповідного дозволу (ліцензії), створили організовану групу з метою вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконною господарською діяльністю, а саме проведення азартних ігор на території міста Києва.
Так, з метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в невстановленому слідством місці та час, але не пізніше жовтня 2024 року запросили ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших осіб, довивши до їх відома план вчинення кримінальних правопорушень та запропонувавши взяти участь в них, на що останні надали свою добровільну згоду та приєдналися до такої незаконної діяльності в якості виконавців, зорганізувавшись таким чином у організовану групу.
Таким чином, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , створили та очолили злочинну групу, до складу якої залучили інших осіб як виконавців; розробили план вчинення кримінальних правопорушень, здійснили розподіл ролей між членами організованої групи та координували їх дії під час готування та вчинення кримінальних правопорушень; здійснювали підшукування нової комп'ютерної техніки, офісного обладнання, алкогольних напоїв для організації діяльності залів ігрових автоматів, програмного забезпечення з симуляції азартної гри; встановлювали загально-визначені правила поведінки та конспірації, забезпечували дотримання їх учасниками, проводили інструктажі із учасниками про поведінку учасників у разі їх викриття; встановили порядок розподілу грошових коштів, отриманих від вчинення кримінальних правопорушень між членами організованої групи та здійснювали інші дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану, відомого усім її учасникам.
Співорганізаторами групи виступили ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які відповідно до відведених функцій: забезпечували діяльність підконтрольних ним залів гральних автоматів; здійснювали розподіл ролей між підконтрольними ним членами організованої групи та координували їх дії під час готування та вчинення кримінальних правопорушень; здійснювали керівництво та координацію діями підконтрольних ним членів організованої групи; здійснювали підшукування нової комп'ютерної техніки, офісного обладнання, алкогольних напоїв для організації діяльності залів гральних автоматів, програмного забезпечення з симуляції азартної гри; встановлювали загально-визначені правила поведінки та конспірації, забезпечували дотримання їх учасниками, проводили інструктажі із учасниками про поведінку у разі викриття; встановлювали порядок розподілу грошових коштів, отриманих від вчинення кримінальних правопорушень, між підконтрольними членами організованої групи; здійснювали інші дії, спрямовані на досягнення єдиного злочинного плану, відомого підконтрольним членам організованої групи.
Виконавці та активні учасники організованої групи ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та інші невстановлені на даний час досудовим розслідування особи, відповідно до розподілених ролей виконували функції «менеджерів», а саме: здійснювали пошук нежитлових та офісних приміщень з метою їх оренди та подальшого облаштування в зали гральних автоматів; здійснювали пошук осіб на посаду «адміністраторів», які знаходились у гральних закладах та отримували грошові кошти від гравців; за вказівками організаторів та співорганізаторів здійснювали контроль конкретними гральними закладами, за грошовими коштами отриманими від гравців в якості «ставки» та грошовими коштами виплаченими гравцям в якості «виграшу», звітували організаторам про суму грошових коштів отриманих в наслідок діяльності гральних залів; виплачували учасниками організованої групи що виконували роль «адміністраторів» та які не входили до складу організованої групи грошові кошти в якості заробітної плати; передавали грошові кошти отримані в якості прибутку від діяльності гральних залів організаторам; отримували від організаторів організованої групи грошові кошти, що становили відсоток від загальної суми грошових коштів отриманих від діяльності гральних залів.
ОСОБА_20 , ОСОБА_12 та інші невстановлені на даний час досудовим розслідування особи, як виконавці та активні учасники злочинної організації, виконували функції «техніка», а саме: за вказівками організаторів та співорганізаторів забезпечували діяльність незаконних залів ігрових автоматів, шляхом встановлення на комп'ютерну техніку програмного забезпечення з симуляції азартних ігор; забезпечували діяльність гральних залів шляхом підключення комп'ютерного обладнання до мережі інтернет, забезпечували віддалений доступ адміністраторів до комп'ютерів гравців; за виконання відведених їм функцій у злочинній організації вони отримували від організаторів та співорганізаторів злочинної групи грошові кошти.
ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_17 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_16 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_20 , ОСОБА_32 , ОСОБА_7 , ОСОБА_33 , ОСОБА_18 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_19 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 та інші не встановлені на цей час особи, були залучені «організаторами, співорганізаторами та менеджерами» в якості виконавців й виконували функції «адміністраторів» незаконних гральних залів, а саме: забезпечували доступ гравців до незаконних гральних залів; отримували грошові кошти від гравців в якості «ставки»; після отримання грошових коштів від гравців в якості «ставки» надавали гравцям пароль, який надавав доступ до програмного забезпечення на комп'ютерній техніці з симуляції азартної гри, з ігровим балансом в еквівалентів грошовим коштам отриманим від гравців; виплачували гравцям грошові кошти в якості «виграшу» в еквіваленті до гральної валюти разі виграшу гравця; звітували учасникам злочинної організації, що виконували роль «менеджера», про суму грошових коштів наявних в «касі» отриманих в наслідок діяльності залу гральних автоматів; за виконання відведених їм функцій отримували від учасників організованої групи грошові кошти.
На виконання вищевказаного спільного злочинного плану учасники створеної ОСОБА_8 та ОСОБА_9 організованої злочинної групи, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 виконуючи роль «менеджерів» у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше жовтня 2024 року орендували приміщення за адресами АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 , та облаштували в них зали гральних автоматів.
ОСОБА_12 , будучі активним учасником організованої групи та виконуючи роль «техніка», діючи за вказівками організаторів, здійснив налаштування комп'ютерної техніки за вказаними адресами встановивши програмне забезпечення (стимулятори азартних ігор), що надало змогу надавати послуги у сфері азартних ігор.
У свою чергу ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , виконуючи роль «менеджерів», підшукали осіб, які погодились взяти участь у організації незаконного грального бізнесу та виконувати роль «адміністратора» у вищевказаних ігрових залах, зокрема ОСОБА_33 ,
ОСОБА_28 , ОСОБА_32 , ОСОБА_7 , ОСОБА_48 ,
ОСОБА_38 , довели до їх відома план вчинення кримінальних правопорушень та останні добровільно приєдналися до такої незаконної діяльності в якості виконавців.
За вказаних обставин учасники створеної ОСОБА_8 та ОСОБА_9 організованої злочинної групи, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , «менеджери» ОСОБА_14 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , у період з жовтня 2024 по серпень 2025 року, організували незаконні гральні зали на території міста Києва та надавали безпосередній доступ гравцям до комп'ютерного обладнання, що мало програмне забезпечення з симуляції азартної гри, та отримували від гравців грошові кошти в якості «ставки», та отримані грошові кошти у подальшому розподілялись організаторами між всіма учасниками організованої групи.
21 серпня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.08.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана особа, за версією слідства виконувала функції «адміністратора» одного з незаконних гральних залів. Під час обшуку за місцем її проживання виявлено та вилучено мобільний телефон марки iPhone 16 PRO MAX, в корпусі сірого кольору та ноутбук Macbook Air, в корпусі сірого кольору.
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_49 від 21.08.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024.
Орган процесуального керівництва вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю його збереження як речового доказу, оскільки вилучені об'єкти електронного збереження інформації можуть містити відомості, які будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме про незаконну організацію азартних ігор на території міста Києві.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Аналізуючи вимоги клопотання у сукупності з відомостями, що містяться у матеріалах, які додані до клопотання, слідчий суддя вважає доведеним, що електронні носії інформації, на арешті яких наполягає прокурор, які вилучено за місцем проживання ОСОБА_7 , є такими, що відповідають критеріям речових доказів, які визначені у ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості про обставини, що підлягають встановленню під час кримінального провадження, зокрема щодо участь ОСОБА_7 у незаконній діяльності гральних закладів, переписку між учасниками організованої групи тощо.
Враховуючи, що власником зазначеного майна є ОСОБА_7 , можлива причетність якої до вчинення кримінального правопорушення встановлюється під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, не накладання арешту може призвести до знищення, приховування, спотворення інформація, яка міститься на зазначених об'єктах електронного збереження інформації.
Під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчий суддя уповноважений лише оцінити можливість використання майна, на яке слідчий, прокурор просить накласти арешт, як доказу у кримінальному провадженні. Оцінка доказів із точки зору їх належності і допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, вказане питання не входить до повноважень слідчого судді.
Враховуючи, що вилучене за наслідками обшуку майно може бути використано як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зважаючи на необхідність дослідження вилучених мобільного телефону та ноутбуку, враховуючи існування ризиків знищення, приховування або втрати майна, у тому числі відомостей, що вони містять/можуть містити, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, про що заявлено прокурором у клопотанні, із забороною розпорядження та користування ним.
В ході розгляду клопотання представником власника майна не доведено, що ОСОБА_7 надала доступ слідчим та інформація, яка містилася на мобільному телефоні та ноутбуків, що могло довести його твердження про безпідставність дій з вилучення об'єкти електронного збереження інформації.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.
Викладене вище доводить, що потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.
При цьому, відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено, а представником власника майна в судовому засіданні не доведено необґрунтованість поданого клопотання чи відсутність потреби у накладенні арешту.
На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
клопотання задовольнити.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні № 12024100000001302 від 14.11.2024, яке виявлено та вилучено 21.08.2025 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки iPhone 16 PRO MAX в корпусі сірого кольору; ноутбук Macbook Air в корпусі сірого кольору, із забороною користування та розпорядження ними.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Організацію виконання ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали оголошено 08.09.2025 о 17 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1