Справа № 752/4101/25
Провадження №: 1-кс/752/6250/25
03.09.2025 м. Київ
Слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5 ,
слідчого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні №12024100000001029 від 10.09.2024,
У провадження слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні №12024100000001029 від 10.09.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Зі змісту скарги вбачається, що Слідчим управлінням ГУ Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024100000001029 від 10.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України. 13.03.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в одержанні неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди. За версією сторони обвинувачення ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді адміністратора ТСЦ № 3245 РСЦ ГСЦ МВС у Київській області (філія ГСЦ МВС), маючи дружні відносини із іншими службовими особами ТСЦ МВС в м. Києві та Київській області, використовуючи такі відносини на свою користь, налагодив злочинну схему, направлену на вимагання та одержання неправомірної вигоди від громадян, за позитивне вирішення питань, пов'язаних з успішним складанням практичних іспитів з навичок керування транспортними засобами, з подальшим безперешкодним отриманням посвідчень водіїв на право керування транспортними засобами різних категорій, а також за вирішення інших питань пов'язаних з навчанням в автошколах без фактичного їх відвідування особами.
Детальний аналіз наданих органом досудового розслідування доказів, що включають: протокол огляду від 20.11.2024; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії (контроль за вчиненням злочину) від 30.10.2024; протоколи зняття інформації з електронних комунікаційних мереж; протоколи аудіо, відеоконтролю особи; протоколи огляду від 21.11.2024, вказує, що зазначені докази не містять жодного факту про те, що ОСОБА_5 вимагав від ОСОБА_7 грошові кошти для себе чи третіх осіб. Навпаки, якщо детально проаналізувати протоколи допитів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , то саме остання особа САМОСТІЙНО зверталась до ОСОБА_5 з проханням в отриманні відповідних консультацій щодо процедур проходження навчання для отримання знань з навичок керування транспортними засобами категорії «В» та «С» відповідно. Більше того, органом досудового розслідування зроблено припущення про причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину, адже під час проведення негласних слідчих дій не було зафіксовано жодного факту отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди, а протоколи огляду носіїв інформації отриманих з відеокамер ресторанів та заправних станцій, підтверджують виключно факт зустрічі двох осіб, які спілкуються між собою та п'ють каву, що за своїм змістом не може бути беззаперечним доказом отримання неправомірної вигоди. Для кваліфікації дій за ч. 3 ст. 369-2 КК України як одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, визначальним є з'ясування наявності в діях винної особи однієї з таких ознак, як погроза вчиненням або невчиненням особою дій, які можуть завдати шкоди законним правам чи інтересам іншої особи, яка пропонує, обіцяє або надає їй неправомірну вигоду. Також необхідним є з'ясування, наскільки ці погрози для іншої особи були реальними й такими, що дійсно могли завдати шкоди її законним правам чи інтересам , або створення винною особою таких умов, за яких інша особа вимушена була пропонувати, обіцяти чи надати їй неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам для себе або своїх законних інтересів.
Разом з тим, у змісті повідомлення про підозру не зазначено в яких саме діях ОСОБА_5 полягало вимагання неправомірної вигоди. Сам по собі факт вилучення грошових коштів не може свідчити про вимагання та / або отримання неправомірної вигоди. Також необхідно зазначити, що під час обшуку транспортного засобу органом досудового розслідування було вилучено особисті кошти, які належали ОСОБА_5 та в подальшому було визнано речовим доказом у справі. За таких обставин ЗАХИСНИК вважає, що у повідомленні про підозру не наведено будь-яких законних підстав для кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 369-2 КК України, зокрема щодо вимагання та отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за здійснення ним впливу на уповноважених на виконання функцій держави осіб.
З огляду на зазначене, захисник просить скасувати у кримінальному провадженні №12024100000001029 від 10.09.2024 повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України. Зобов'язати службових осіб слідчого управління ГУ Національної поліції у м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні захисники підозрюваного вимоги скарги підтримали, просили скаргу задовольнити, посилаючись на обставини викладені у скарзі.
Підозрюваний думку захисників підтримав.
Слідчий заперечував щодо поданої скарги, зазначив, що підозра є обґрунтованою, а дії підозрюваного містять склад злочину.
Слідчий заперечуючи проти задоволення скарги зазначив, що злочин передбачений ч. 3 ст. 369-2 КК України є злочином з усіченим складом тому був закінченим в момент коли підозрюваний висловив вимогу свідкові про передачу йому коштів за ухвалення відповідного рішення і свідок сприймав цю вимогу реальною. Також слідчий зауважив, що на даний час готується повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_5 та перекваліфікацію його дій на ч. 2 ст. 369-2 КК України, зміна раніше повідомленої підозри у зв'язку із встановленими обставинами є безумовною прерогативою органу досудового розслідування.
Дослідивши матеріали скарги, долучені документи, дослідивши та вивчивши матеріали кримінального провадження №12024100000001029 від 10.09.2024 надані слідчим для огляду в судовому засіданні, зокрема метеріали допитів, пояснень свідків та інші докази на дослідженні яких наполягала зокрема сторона обвинувачення слідчий суддя зазначає наступне.
Повідомлення слідчого, прокурора про підозру є рішенням, оскарження якого допускається відповідно до пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таке рішення може бути оскаржено підозрюваним, його захисником чи законним представником після спливу одного місяця з дня повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду з обвинувальним актом.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276 КПК України, зміст повідомлення про підозру ст. 277 КПК України вказаного закону.
Отже, підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (п. 46 рішення від 27.02.1980 у справі «Deweer v. Belgium») особа повинна набути статус підозрюваного виключно у передбаченому законом порядку, з дотриманням установленої законом процедури. Інакше вона не може вважатися такою, що набула процесуального статусу підозрюваного у межах кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 276 КПК України передбачено, що повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч.1 ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст. 278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст. 279 КПК України).
В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.
Одночасно з цим, надаючи оцінку доводам сторін слідчий суддя звертає увагу на те, що оцінка наявності складу кримінально правопорушення разом із встановленням моменту закінчення кримінального правопорушення, про що наголошував слідчий у своїх запереченнях, може бути здійснена виключно на підставі оцінки усіх доказів зібраних на стадії досудового розслідування, та є прерогативою суду під час розгляду справи по суті.
Крім того, обставини які мають значення для кримінального провадження, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення), винуватість особи, мотив та мета вчинення злочину, вид і розмір шкоди, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, обставини, що звільняють від відповідальності, та обставини, що підтверджують спеціальну конфіскацію, згідно статті 91 Кримінального процесуального кодексу України якраз і мають бути встановлені в ході досудового розслідування у спосіб передбачений КПК України. Недоведеність цих обставин не є підставою для скасування підозри, а є підставою закриття кримінального провадження в порядку передбаченому ст. 284 КПК України, або ж винесення виправдувального вироку за результатами судового розгляду.
Вказане стосується також і оцінки доказів в контексті їх належності, допустимості, ґрунтовності та доведеності їх переконливості перед судом.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень пункту 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх належності і допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Згідно із ст. 89 КПК України визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію Європейського суду з прав людини щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру захисник підозрюваної вважає те, що підозра є необґрунтованою, докази зібрані стороною обвинувачення не доводять вини ОСОБА_11 , пояснення свідків не доводять, а скоріше спростовують наявність у його діях складу кримінального правопорушення, та не доводять обов'язкових ознак складу злочину, за таких умов формулювання повідомлення про підозру не свідчить про наявність ознак інкримінованого кримінального правопорушення, а дії ОСОБА_11 не охоплюються диспозицією ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Разом із тим, як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлена ОСОБА_11 13.03.2025 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при її врученні були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_11 був причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_11 було здійснено в порядку, передбаченому КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
За таких обставин, підстави для задоволення скарги відсутні.
Керуючись, ст. ст. 278, 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_5 , на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні №12024100000001029 від 10.09.2024 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Повний текст ухвали проголошено 08.09.2025 о 09 год. 20 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1