Справа 709/997/25
про відмову в клопотанні про призначення судової експертизи
08 вересня 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Шарої Л.О.,
за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Починок О.І.,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
представниці відповідача - адвоката Витріщак Т.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області клопотання представника відповідача - адвоката Витріщак Т.І. про призначення судової експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Іркліївська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (провулком) та стягнення моральної шкоди,
У провадженні Чорнобаївського районного суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Іркліївська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (провулком) та стягнення моральної шкоди.
Згідно позовної заяви позивач просить суд:
- зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою - провулком, який знаходиться між домоволодінням позивача ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 та домоволодінням відповідачки ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- усунути перешкоди позивачу ОСОБА_3 у користуванні провулком, який знаходиться між домоволодінням позивача ОСОБА_1 та домоволодінням відповідачки ОСОБА_2 шляхом знесення/демонтування ОСОБА_2 за власний рахунок встановлених металевих воріт, які обмежують доступ до спірного провулку;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20 000 грн;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені останнім витрати на правничу допомогу, витрати на друк позовної заяви та додатків з їх копіями, за план-схему земельних ділянок.
Наразі судом проводиться підготовче судове засідання.
Від представниці відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Витріщак Т.І. надійшло клопотання про призначення судової експертизи. Обґрунтовуючи подане клопотання представниця відповідача зазначає, що заперечуючи проти позовних вимог у своєму відзиві відповідачка вказувала, що з урахуванням забудови, що склалася у кварталі по АДРЕСА_2 . Загородище; розмірів, меж сформованих та зареєстрованих в ДЗК земельних ділянок позивача та відповідача; вимог ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і поселень», ДБН Б. 2.2-12-2019 «Планування і забудова територій» та ДБН В.215:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів», облаштування провулку/проїзду на земельній ділянці комунальної власності між будинковолодіннями є недопустимим.
Стороні позивача - ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_4 , на підставі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки, виданого згідно рішення Чорнобаївської районної ради народних депутатів № 114 (травень 1991 року) було дозволено будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 . Із будівельного паспорту вбачається, що станом на 1991 рік домоволодіння ОСОБА_5 вже було сформовано: в експлікації Проєкту забудови земельної ділянки житловий будинок на земельній ділянці гр. ОСОБА_5 позначений як існуючий. Запроектована відстань від житлового будинку ОСОБА_5 до межі ділянки ОСОБА_4 обмежена 4 м.
Представниця, посилаючись на приписи п. 3.8* ДБН 60-92 «Містобудування. Планування і забудова міських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44 та який діяв до 01.09.2018, встановлено, що у районах садибної забудови при потребі, крім вуличної мережі (розділ 7), слід формувати мережу внутрішньоквартальних проїздів. Ширина їхньої проїжджої частини з однією смугою руху приймається 3,5 м, з двома - 5.5 м. На односмугових проїздах передбачаються роз'їзди (п. 3.11). Довжина тупикових проїздів повинна бути не більше 150 м. Проїжджа частина тупикових проїздів повинна закінчуватися кільцевими об'їздами радіусом по осі проїзду не менше 10 м або майданчиками для розвороту розмірами 12 м х 12 м кожна. До житлових і громадських будинків слід передбачати проїзди завширшки 3,5 м на відстані не ближче 5 м від стін придатні для проїзду пожежних машин. Згідно таблиці п.5.1.1 ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці і дороги населених пунктів» ширина смуги для односторонньої житлової вулиці встановлена - 3 м, проїзду - 3 м, дороги господарського призначення - 4,5 м, пішохідної доріжки 1,8 м.
Станом на липень 2025 року ширина спірної земельної ділянки між будинковолодіннями позивача та відповідача в найширшому місці становить лише 3,45 м Використання спірної земельної ділянки як проїзду, як того вимагає позивач, порушує права відповідача: не буде дотримано 3 м відстань від червоної лінії до житлового будинку ОСОБА_2 . Згідно геодезичних обмірів станом на липень 2025 року, відстань від стіни будинку відповідачки до межі її земельної ділянка (червоної лінії) становить лише 1,13 м.
На переконання представниці відповідачки, однією з обставин справи, що входить до предмета доказування у цій справі є з'ясування можливості використання спірної земельної ділянки між будниковолодіннями в якості проїзду/провулку згідно вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо). Для цього необхідні спеціальні знання у галузі будівництва та дослідження земельних ділянок.
Покликаючись на положення ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», п. 5.1, 6.1 розділу ІІ «Інженерно-технічні експертизи» Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом МЮ України від 08.10.1998 № 53/5, основними завданнями будівельно-технічної експертизи с визначення відповідності окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів нормативно-правових актів у галузі будівництва, ст. 76, 80, 102, 103 ЦПК України, представниця просить суд:
- призначити у справі судову експертизу, на вирішення котрої поставити питання: чи можливе використання земельної ділянки між будинковолодіннями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1 та АДРЕСА_3 ( ОСОБА_2 ) у с. Загородище, Золотоніського району Черкаської області в якості проїзду/провулку згідно вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)?
- проведення судової експертизи доручити ТОВ "КОНТАКТ-СЕРВІС" (ЄДРПОУ 24349196, вул. Святотроїцька, 52/2, м. Черкаси, 18002);
- зупинити провадження у справі до отримання висновків експертизи.
Позивач ОСОБА_1 скерував до суду письмові заперечення на клопотання про призначення експертизи. Позивач зазначає, що до суду він звернувся з позовом у зв'язку з перешкоджанням позивачкою в користуванні провулком загального користування. Наявність провулку між домоволодіннями сторін підтверджується офіційною відповіддю сільської ради, планом-схемою земельних ділянок, кадастровим планом земельної ділянки, відомостями про встановлені межові знаки, геодезичними обмірами станом на 23.07.2025, наданими позивачем та відповідачкою. Наявність воріт, які перешкоджають у доступі до земельної ділянки підтверджується наданими фото та складеним актом сільської ради від 13.09.2024, в якому зазначається «що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 має затяжний характер, проїзд по факту закрито воротами».
Звертає увагу на те, що предметом позову у цій справі є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування. У цій справі суду необхідно встановити наявність спірної земельної ділянки між домоволодіннями та факт порушення відповідачем прав позивача серед якого є наявність воріт, які перешкоджають позивачу у доступі до спірної земельної ділянки, а тому для встановлення спірних правовідносин, з урахуванням предмету спору, відсутні підстави для необхідності спеціальних знань у сфері іншій ніж право Спір зводиться до правової оцінки дій відповідача -чи обмежують вони можливість користування позивачем земельною ділянкою, а це питання виключно правове, яке вирішується судом. Позивач звернувся в суд за захистом свого права, а саме: усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою загального користування, а той факт, як буде використовувати цю землю (їздити, ходити, проїжджати на велосипеді вздовж земельної ділянки) відбувається на розсуд самого позивача та не є предметом цього позову згідно заявлених позовних вимог, оскільки про встановлення порядку користування земельною ділянкою вимоги відсутні. У позовних вимогах відсутні вимоги про проїзд не ставилися.
Позов поданий на загальних засадах, та обґрунтований тим, що відповідачка фактично привласнила (незаконно) землю загального користування, яка є комунальною власністю. Обґрунтування позовних вимог стосовно неможливості проїзду технікою через спірну земельну ділянку стала однією із причин для подачі позову, оскільки дії відповідачки у перешкоджанні користування земельною ділянкою загального користування не є правомірними, здійснюють обмеження прав позивача в особистих цілях, остання не уповноважена вирішувати кого допускати до земельної ділянки та на якому транспорті.
Просить відмовити у задоволенні клопотання.
Представник третьої особи - Іркліївської сільської ради у судове засідання не з'явився, до суду скерував заяву про розгляд справи без участі представника.
Суд постановив ухвалу із внесенням до протоколу судового засідання про розгляд справи без участі представника третьої особи.
У підготовчому судовому засіданні представниця відповідачки - адвокат Витріщак Т.І. підтримала клопотання та просила його задовольнити. Надала пояснення, які за своїм змістом є аналогічними змісту клопотання.
Відповідачка просила задовольнити клопотання, підтримала доводи свого представника.
Представник позивача - адвокат Починок О.І. у підготовчому судовому засіданні просив відмовити у клопотанні про призначення експертизи. Надав пояснення, які за змістом співпадають із письмовими запереченнями позивача.
Позивач просив відмовити у клопотанні, підтримав доводи свого представника.
Дослідивши клопотання про призначення експертизи, матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
За правилами ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
У роз'ясненнях, викладених у пунктах 1, 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 року № 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
З огляду на наведені норми, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для з'ясування обставин, що мають значення для справи (фактичних даних, що входять до предмета доказування), без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, наявні у справі докази є взаємно суперечливими. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Водночас, призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, таке клопотання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи, із з'ясуванням правової позиції сторін щодо експерта чи експертної установи та формулювання питань, поставлених на розгляд експерта.
Суд наголошує на тому, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Предметом розгляду цієї справи є зобов'язання відповідачки ОСОБА_2 не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою - провулком між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 ; усунення перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою - провулком шляхом знесення/демонтування за власний рахунок ОСОБА_2 встановлених металевих воріт, які обмежують доступ до спірного провулку; стягнення моральної шкоди.
З'ясування питання щодо можливості використання спірної земельної ділянки в якості проїзду/провулку у відповідності до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо) не входить до предмету заявлених позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регламентовано, зокрема, Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України, Правилами благоустрою території ОТГ.
До матеріалів справи позивачем та відповідачкою долучено правовстановлюючі документи на домоволодіння та земельні ділянки під ними, викопіювання з планово-картографічних матеріалів, листи Іркліївської сільської ради щодо спірної земельної ділянки, акт обстеження спірної земельної ділянки, складений комісією за участю сторін, викопіювання з кадастрової карти, кадастровий план земельної ділянки та відомість про встановленні межові знаки, геодезичні обміри.
Ураховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, відсутня потреба у спеціальних знаннях у сфері іншій, ніж право та суд самостійно може надати оцінку зібраним у справі доказам, адже вирішення таких чинним законодавством віднесено до компетенції суду.
Окрім цього, слід зазначити, що положення ст 106 ЦК України надають учаснику справи право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Отже, сторони мають право самостійно подати до суду висновок експерта, складений на замовлення, а у разі неможливості його отримати, звернутися до суду з клопотанням про призначення експертизи, обґрунтовувати належність конкретного доказу, у тому числі і висновку експерта, для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Ні у клопотанні про призначення судової експертизи, ні у судовому засіданні представником відповідачки не надано доказів про вжиття ними заходів для самостійного замовлення такої експертизи, не надано пояснень про наявність причин неможливості самостійно замовити проведення судової експертизи на предмет визначення можливості використання спірної земельної ділянки між будинковолодіннями позивача та відповідачки в якості проїзду/провулку згідно вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо).
За наведених у клопотанні та в судовому засіданні мотивів та обґрунтувань необхідності призначення судової експертизи, суд вважає, що підстави для її призначення відсутні.
При цьому, суд зазначає, що під час вирішення клопотання про призначення судової експертизи суд не досліджував обґрунтованість позову, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не може вирішуватись ним під час розгляду указаного клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 103, 104, 259 ЦПК України, суд,
У задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Витріщак Т.І. про призначення судової експертизи - відмовити.
У відповідності до вимог ст. 353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали складений 08 вересня 2025 року.
Суддя Л.О. Шарая