Справа № 548/1375/25
Провадження № 2/548/647/25
08.09.2025 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Старокожка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Безносик Д.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Хорола в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", представник позивача Тараненко Артем Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.
представник позивача Тараненко А.І., діючи в інтересах свого довірителя ТОВ "ФК "Ейс", за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про стягнення зборгованості за кредитним договором та клопотанням про витребування доказів.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 11.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9623533 від 11.02.2024 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідачу безготівково надано кредит на споживчі цілі на суму 8000,00 грн стороком на 360 календарних днів, тобто до 05.03.2025.
ТОВ "МАКС КРЕДИТ" свої зобов'язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами. У порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, допустив виникнення заборгованості в загальному розмірі 49000,00 грн, яка складається з 8800,00 грн - заборгованості по тілу кредиту та одноразовій комісії, 40200,00 грн - заборгованості по несплачених відсотках за користування ним.
21.10.2024 ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та позивач ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" уклали договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.
У зв'язку із непогашенням відповідачем вищевказаної заборгованості позивач звернувся до суду із цим позовом та просить стягнути із ОСОБА_1 вказану суму заборгованості та судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Крім того, представник позивача у позовній заяві прохав про витребування письмових доказів, а саме інформації, якою володіє АТ КБ "Універсал Банк" щодо платіжної картки/карток, виданих на ім'я ОСОБА_1 , фінансового номера/номерів та щодо руху коштів за картками (картковими рахунками).
Ухвалою судді від 27.06.2025 у справі відкрито провадження та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
15.07.2025 представник відповідача Юськова М.С. надіслала до суду відзив на позов, у якому вказала, що сторона відповідача позовні вимоги визнає частково, а саме вказує, що не заперечує факту отримання кредитних коштів відповідачем у розмірі 8800,00 грн на строк 360 днів, проте вважає, що заборгованість за відсотками нарахована неправомірно, оскільки застосована відсоткова ставка 2,47% в день замість передбаченої Законом України "Про споживче кредитування" ставки, що становить 1%. Також прохала зменшити витрати на професійну правничу допомогу у зв'язку із непропорційністю заявленого їх розміру 7000,00 грн складністю справи та обсягу виконаних адвокатом робіт та часу їх виконання.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
23.07.2025 від АТ "Універсал банк" до суду засобами електронної пошти надійла витребувана судом інформація щодо належності банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та надходження коштів в сумі 8000,00 грн на цю картку 11.02.2024, а також фінансового номера телефону останнього - НОМЕР_2 .
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач та/або позивач до суду не подавали.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Пунктом 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, слід вважати відповідача ОСОБА_1 належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі, оскільки відповідні судові документи (копію ухвали про відкриття провадження) він отримав особисто за місцем реєстрації 02.07.2025.
Представник позивача у позовній заяві прохав про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні за його відсутності.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 11.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАКС КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-9623533 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого відповідачу безготівково надано кредит на суму 8000,00 грн строком на 360 календарних днів, тобто до 05.02.2025. Мета отримання кредиту - споживчі потреби. Одноразова комісія під час видачі кредиту становить 800 грн, яку позичальник зобов'язаний сплатити у останній день погашення кредиту.
Згідно з умовами вказаного договору стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожен день користування ним та застосовується у межах строку дії кредитної лінії. Проценти сплачуються на 07.03.2024 та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами у межах строку дії кредитної лінії.
Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандарною процентною ставкою на дату укладення договору становить 79936,00 грн.
Договір укладено у електронній формі і порядку, передбаченому ЦПК України та відповідно до Закону України ''Про електронну комерцію''.
Підписанням договору ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений із умовами надання кредиту, умовами договору, які йому зрозумілі та із якими він погоджується.
Відповідно до повідомлення ТОВ "Платежі онлайн" від 30.10.2024 вих. № 1289/10, на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 успішно зараховано кошти в сумі 8000 грн /а.с. 21 зворот/. Вказане підтверджується також повідомленням АТ "Універсал банк" щодо належності банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 та надходження коштів в сумі 8000,00 грн на цю картку 11.02.2024 із вказівкою фінансового номера телефону останнього НОМЕР_3 .
Укладення договору та отримання кредитних коштів, як вбачається із відзиву на позов, не заперечується відповідачем.
Відповідно до Договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024, укладеного між ТОВ "МАКС КРЕДИТ" та позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Ейс'' /а.с. 31-22/, фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами згідно реєстру.
Згідно із даними Витягу із реєстру боржників від 21.10.2024 до вказаного договору факторингу позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 49000,00 грн, яка скаладається із: 8800,00 грн - заборгованості по тілу кредиту, 40200,00 грн - заборгованості по несплачених відсотках за користування ним /а.с. 40-41/.
До матеріалів справи долучено виписку з особового рахунку за кредитним договором № 00-9623533 від 11.02.2024 за період з 21.10.2024 по 15.05.2025, складену позивачем /а.с. 28/ та детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором за період з 11.02.2024 по 21.10.2024 /а.с. 29-30/, складений первісним кредитором, відповідно до яких останній має заборгованість в сумі 49000,00 грн, яка складається із: 8800,00 грн - заборгованості по тілу кредиту, 40200,00 грн - заборгованості по несплачених відсотках за користування ним.
З вищевказаних доказів вбачається, що позивачем після отримання права вимоги до відповідача за вказаним договором кредитної лінії додаткові нарахування на зазначену суму заборгованості не здійснювалися. Відповідач ні первісному кредитору, ні позивачеві оплат згідно вказаного кредитного договору взагалі не вносив.
Норми права, застосовані судом.
Вирішуючи заявлені вимоги, суд виходить із того, що згідно із положеннями ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, в тому числі через передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦПК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, ст. 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним договором або законом.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно із Правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. … неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
При цьому договір, що укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, про що вказано також у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Мотивована оцінка аргументів сторін.
Суду надані відповідні документи на підтвердження переходу права вимоги до відповідача ОСОБА_1 як боржника за договором кредитної лінії № 00-9623533 від 11.02.2024 у визначеному первісним кредитором розмірі (тобто після переходу права вимоги жодні додаткові нарахування не здійснювалися).
Отже, позивач, як новий кредитор, отримав право вимоги до боржника ОСОБА_1 , а доказів визнання недійсним вказаного вище договору факторингу від 21.10.2024 суду не надано. Також у судовому провадженні не заперечено факту правомірності укладення такого договору. Відповідач факт укладення та підписання договору, отримання кредитних коштів та користування ними визнав, про що зазначив у відзиві на позов.
Спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, право вимоги за яким перейшло до нового кредитора.
Під час укладення договору кредитної лінії № 00-9623533 від 11.02.2024 на відкриття кредитної лінії сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору та визначено: валюту кредитування, суму кредиту, процентну ставку за користування ним і порядок повернення кредиту, строк кредиту. Отож, укладений між сторонами договір є обов'язковим до виконання.
Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена (доказів погашення заборгованості суду не надано).
Отже, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.
У порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснив погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та в строки, у зв'язку із чим у ОСОБА_1 утворилася заборгованість перед позивачем (як новим кредитором) щодо повернення тіла кредиту в сумі 8800,00 грн, який включає також заборгованість за одноразовою комісією, що обумовлена умовами договору, а також щодо прострочених відсотків за користування ним у сумі 40200,00 грн, яка нарахована станом на 21.10.2024 і подальші нарахування позивачем не здійснювалися. Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суд констатує, що вони нараховані в межах строку кредитування та за ставками, визначеними договором, з умовами якого беззаперечно погодився відповідач під час його підписання.
На час розгляду справи кредитний договір від 11.02.2024 недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний, доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором суду не надано. Відповідачем не оспорюється перехід права вимоги за цим договором від первісного кредитора до позивача, матеріалами справи цей факт не спростовується та доводиться.
Нормою частини 1 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що позивачем доведено наявність заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором за тілом кредиту у сумі 8800,00 грн та за відсотками - у розмірі 40200,00 грн, а всього 49000,00 грн, які підлягають стягненню із останнього на користь ТОВ "ФК "Ейс".
Суд, надаючи оцінку викладеній у відзиві позиції відповідача, який визнає позовні вимоги частково, не згоден із нархуванням відсотків за користування кредитними коштами з вищенаведених підстав, вважає її такою, що спрямована на ухилення від виконання зобов'язання за кредитним договором та обраним ним способом захисту, оскільки під час здійснення судового розгляду справи встановлено факти наявності кредитних правовідносин між сторонами, отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у зазначеному позивачем розмірі на належну йому банківську картку на умовах, зазначених у договорі, який підписав останній.
Щодо нарахування відсотків за користування кредитом, суд наголошує, що їх розмір та порядок нарахування передбачені умовами договору, який є обов'язковим до виконання. Крім того, суд зауважує, що з моменту відступлення прав вимоги позивач подальших нарахувань не здійснював, хоча на той час строк дії договору не закінчився. Розгляд справи судом здійснюється виключно в межах позовних вимог, заявлених позивачем, тобто щодо нарахованих відсотків за період з 11.02.2024 по 21.10.2024, які становлять 40200,00 грн.
За таких обставин, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог повністю та стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за договором кредитної лінії № 00-9623533 від 11.02.2024, що становить 49000,00 грн, з яких: 8800,00 грн - тіло кредиту, 40200,00 грн - відсотки за користування ним.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень 00 копійок (платіжна інструкція № 15321 від 11.06.2025), а оскільки позов задоволено у повному обсязі, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню ця сума судового збору.
Щодо стягнення із відповідача витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 7000,00 грн, суд зазначає таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження судових витрат у вказаному вище розмірі до суду подано: копію Договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, укладений між позивачем та адвокатським бюро "Тараненко та партнери" та додаткової угоди до нього від 07.04.2025.
Крім того, долучено Акт приймання-передачі наданих послуг від 15.05.2025, підписаний сторонами, згідно із яким адвокат надав, а клієнт прийняв послуги на суму 7000,00 грн.
Також долучені відповідні документи на підтвердження повноважень представника.
При визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене у статтях 137, 141 ЦПК України. Разом з тим, вказаними нормами визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Ураховуючи принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час, витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та виконаного об'єму робіт представником позивача, з урахуванням позиції сторони відповідача, яка не погодилася із заявленим розміром цих судових витрат та зазначала про те, що їх розмір не відповідає складності справи та об'єму виконаних робіт, є явно завищеним, клопотала про їх зменшення у зв'язку із цим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цього клопотання, зменшення їх розміру до 5000,00 грн та стягнення цієї суми із відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 610-612, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 354 ЦПК України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", представник позивача Тараненко Артем Ігорович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9623533 від 11.02.2024, що становить 49000 (сорок дев'ять тисяч) грн 00 коп, з яких: 8800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 40200,00 грн - заборгованість за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія "Ейс" понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 00 коп та 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", ЄДРПОУ 42986956, адреса: м. Київ, вул. Харківське Шосе, 19, оф. 2005 Київської області.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Представник відповідача: адвокат Юськова Марина Сергіївна, адреса: м. Хорол, вул. Небесної Сотні, 42 Лубенського району Полтавської області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3190 від 05.11.2019.
Головуючий