єдиний унікальний номер справи 553/771/25
номер провадження 2/546/324/25
08 вересня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді - Лівер І.В.,
за участі секретаря судового засідання - Лещенко В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Решетилівка Полтавської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулося до Ленінського районного суду м. Полтави з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, а також суму сплаченого судового збору та витрат професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 15 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як Позикодавцем та ОСОБА_1 , як Позичальником було укладено договір позики №75273756, за умовами якого Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти у розмірі 14940,00 грн на строк 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису CI5AcfOYLI, що був надісланий на вказану відповідачем електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2) у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». На виконання умов договору позики позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 14940,00 грн., що підтверджується електронною платіжною інструкцією№66f323fb-e4a7-4ab2-88a1-013f80bdd40b від 15.06.2021, однак ОСОБА_1 не виконав умови договору позики щодо повернення позики та сплати процентів, в результаті чого у нього утворилася заборгованість в сумі 50319,89 грн., з яких 14940,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 35379,89 грн. - сума заборгованості за відсотками.
19 грудня 2021 року первісний кредитор - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» - уклало договір факторингу №1911 з ТОВ «Фінансова компанія управління активами», за умовами якого відступило право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75273756 від 15.06.2021, а в подальшому, за договором факторингу №030423-ФК від 03 квітня 2023 року, ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило право вимоги за цим же договором позики на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ». Факти переходу права вимоги від первісних кредиторів до факторів за вказаними договорами підтверджується актами приймання-передачі реєстру заборгованостей.
У зв'язку з викладеним, посилаючись на набуття права вимоги до відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути заборгованість за договором позики, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 20.03.2025 року дану цивільну справу передано на розгляд до Решетилівського районного суду Полтавської області за підсудністю.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 02 травня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, подав до суду заяву про розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, в якій вказав, що не заперечує проти постановлення заочного рішення в даній цивільній справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Судові повістки, направлені на адресу відповідача, повернулися до суду з відміткою пошти - адресат відсутній за вказаною адресою. Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву, будь-яких зав, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (позикодавцем) та ОСОБА_1 (позичальником) укладено договір позики №75273756.
Відповідно до п. 1 зазначеного договору, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений сторонами строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошей у день закінчення строку позики або достроково та сплатити проценти.
В п. 18 договору зазначений рахунок ОСОБА_1 : НОМЕР_1 .
За змістом п. 2 договору сума позики складає 14940,00 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка (базова, фіксована) - 1.99 % в день, знижена процентна ставка - 0,70% в день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 % в день.
Згідно п. 4 та п. 5 вказаного договору вбачається, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення на залишок позики. Позичальник ознайомився на сайті позикодавця з повною інформацією з офіційними Правилами надання грошових коштів у позику і наслідками продовження строку користування позикою (п.п. 5.2 Договору).
В додатку № 1 до договору позики сторони узгодили Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, за умовами якої строк позики складає з 15.06.2021 по 15.07.2021, загальна вартість кредиту складає 18061,71 грн, з яких: 14940,00 грн. - сума кредиту та 3121,71 грн. - проценти за користування кредитом.
Договір позики № 75273756 від 15.06.2021 підписано електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора: CI5AcfOYLI.
Відповідно до п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у разі неповернення (повернення не в повному обсязі) позики та процентів позикодавець має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому у Договорі позики, за кожний день понадстрокового користування позикою починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів.
Довідкою про ідентифікацію, виданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», підтверджено ідентифікацію відповідача ОСОБА_1 . В довідці вказано, що акцепт договору позичальником здійснено шляхом підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: CI5AcfOYLI, час відправки ідентифікатора позичальнику - 15.06.2021 21:13:41, електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно копії платіжної інструкції № 66f323fb-e4a7-4ab2-88a1-013f80bdd40b 15.06.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало кошти в сумі 14940 грн. на рахунок НОМЕР_1 .
Згідно довідки № КД-000008219/ТНПП від 07.02.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» підтвердило прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», номер платежу - 66f323fb-e4a7-4ab2-88a1-013f80bdd40b, дата - 15.06.2021, сума - 14940,00 грн., отримувач - ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .
19.11.2021 року первісний кредитор - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» уклало договір факторингу №1911 з ТОВ «Фінансова компанія управління активами», за умовами якого відступило право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75273756 від 15.06.2021.
Згідно п. 5.2 вказаного вище договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості (реєстром заборгованостей) відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно реєстру заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами Акти прийому-передачі реєстру заборгованостей підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід'ємними частинами договору.
На підтвердження переходу прав вимоги до відповідача за договором позики №75273756 від 15.06.2021 від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія управління активами» позивачем надано копію підписаного сторонами Акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 1911 від19.11.2021 та копію підписаного сторонами реєстру прав вимог № 3, згідно якого під порядковим номер 3319 до нього внесені вимоги до ОСОБА_1 згідно вказаного вище договору позики на суму 50616,72 грн., з яких 14940,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 35676,72 грн. - сума заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом.
Крім того, позивачем надано копію акту звірки між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами», підписаний сторонами електронними підписами 11.10.2024.
03.04.2023 року ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило право вимоги до відповідача за договором позики №75273756 від 15.06.2021 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» за договором факторингу № 030423-ФК.
Згідно п. 5.2 вказаного вище договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги за портфелем заборгованості (реєстром заборгованостей) відбувається в момент підписання Актів прийому-передачі реєстру заборгованостей, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно реєстру заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами Акти прийому-передачі реєстру заборгованостей підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невід'ємними частинами договору.
На підтвердження переходу прав вимоги до відповідача за договором позики № 75273756 від 15.06.2021 від ТОВ «Фінансова компанія управління активами» до ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» позивачем надано копію підписаного сторонами Акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за договором факторингу № 030423-ФК від 03.04.2023 та копію підписаного сторонами реєстру заборгованості, згідно якого під порядковим номер 3194 до нього внесені вимоги до ОСОБА_1 згідно вказаного вище договору позики на суму 50616,72 грн., з яких 14940,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 35676,72 грн. - сума заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом.
Крім того, позивачем надано копію підписаного сторонами акту звірки між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ».
Згідно наданого позивачем розрахунку сума заборгованості ОСОБА_1 за договором позики № 75273756 від 15.06.2021 становить 50319,89 грн., з яких 14940,00 грн. - заборгованість за тілом позики, 35379,89 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами, що нараховані за період 15.06.2021 з по 12.10.2021 за процентною ставкою 1,99% за день.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Щодо укладення кредитних договорів в електронному вигляді.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі №761/35556/14 зроблено висновок, що «невід'ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов'язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним».
Судом встановлено, що договір позики № 75273756 від 15.06.2021, а також додаток № 1 до нього підписані відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором у виді коду CI5AcfOYLI, у зв'язку з чим вказані документи укладені в електронному вигляді.
Факт перерахування грошових коштів відповідачу ОСОБА_1 підтверджено платіжною інструкцією № 66f323fb-e4a7-4ab2-88a1-013f80bdd40b від 15.06.2021, згідно якої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало кошти в сумі 14940 грн. на рахунок НОМЕР_1 , а також довідкою № КД-000008219/ТНПП від 07.02.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» про підтвердження прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», номер платежу - 66f323fb-e4a7-4ab2-88a1-013f80bdd40b, дата - 15.06.2021, сума - 14940,00 грн., отримувач - ОСОБА_1 - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .
Вказані докази є належними та такими, що підтверджують факти укладення договору позики та перерахування позичальнику на вказаний ним рахунок кредитних коштів.
При цьому, матеріали справи не містять відомостей щодо виконання відповідачем зобов'язань із повернення позики та сплати грошових коштів.
Судом також встановлено, що в подальшому первинний кредитор відступив вимоги до відповідача за договором позики наступному кредитору, а той в свою чергу, відступив права вимоги до відповідача позивачу.
Щодо стягнення процентів суд зазначає наступне.
Досліджуючи умови укладеного договору позики та докази на підтвердження розміру заборгованості суд звертає увагу на те, що п. 2.2 договору містить чітко встановлений строк позики - 30 днів. В додатку № 1 до договору позики вказаний період нарахування процентів - з 15.06.2021 по 15.07.2021 та суму процентів за користування кредитом - 3121,71 грн.
В наданому ж позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором позики сума нарахованих процентів зазначена в розмірі 35379,89 грн., період нарахування - з 15.506.2021 по 12.10.2021.
А тому зазначена позивачем сума заборгованості за процентами нарахована за межами визначеного договором строку, що суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Отже, позивач відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.
Разом з тим суд не приймає до уваги твердження позивача про необхідність застосування п. 6.5. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Правила) щодо визначення загального строку нарахування процентів за користування позикою, що не може перевищувати 90 календарних днів, оскільки зазначені Правила не підписані сторонами договору позики та матеріали справи не містять відомостей, які б вказували, що саме надана суду редакція Правил існувала на час укладення договору позики з відповідачем та саме з такою редакцією Правил останній був ознайомлений.
З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню грошові кошти у розмірі отриманої ним позики за договором позики № 75273756 від 15.06.2021 в розмірі 14940,00 грн, та процентів за користування позикою в розмірі 3121,71 грн., разом 18061,71 грн.
Щодо судових витрат суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.
На підтвердження таких витрат позивач надав договір про надання правничої допомоги №01-11/24 від 01.11.2024 року, з якого вбачається, що його укладено між ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» та адвокатом Ткаченко Ю.О. та витягом з акту № 6-П від 27.01.2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №01-11/2024 від 01.11.2024 року, з яких вбачається, що сторонами була узгоджена сума адвокатського гонорару в розмірі 3500,00 грн з розрахунку: 500,00 - вартість вивчення адвокатом документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції тощо та 3000,00 грн - підготовка позовної заяви, яку подає клієнт самостійно.
На підтвердження сплати позивачем послуг з надання правничої допомоги до позовної заяви додано копію платіжної інструкції № 579932273,1 від 27.01.2025.
Згідно з частинами першою та четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, враховуються: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої наведеної норми права, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
У відповідності до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерій реальності витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ураховуючи наведені приписи процесуального закону та надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат з правничої допомоги, суд вважає підтвердженим факт понесення позивачем відповідних витрат у вказаному розмірі, їх розумність та співмірність у даній справі.
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 50319,89 грн., при подачі якої ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» сплатило судовий збір у розмірі 2422,40 грн за платіжною інструкцією № 579932836.1 від 19.02.2025.
В зв'язку з тим, що позовні вимоги задоволені судом на 35,89% (18061,71х100/50319,89), суд на підставі ст. 141 ЦПК стягує з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1256,15 грн. (3500,00х35,89/100) витрат по сплаті судового збору в сумі 869,40 грн.(2422,40х35,89/100).
Керуючись ст. 7, 12, 19, 141, 223, 247, 264, 265, 274, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження юридичної особи: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346) суму заборгованості за договором позики № 75273756 від 15.06.2021 в розмірі 18061,71 грн., з яких 14940,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 3121,71 грн. - сума заборгованості за процентами.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження юридичної особи: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346) суму сплаченого судового збору в розмірі 869,40 грн. та витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 1256,15 грн.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статтями 284-285 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження юридичної особи: 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, ЄДРПОУ 43311346.
Представник позивача - директор Ґедзь Ольга Віталіївна, 08200, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204.
Представник позивача - адвокат Ткаченко Юлія Олегівна, 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 08 вересня 2025 року.
Суддя І.В. Лівер