Ухвала від 05.09.2025 по справі 546/721/25

Справа № 546/721/25

Провадження № 2-н/545/661/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2025 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Цибізова С.А., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі №546/721/25 за заявою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

До мене на розгляд, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025, надійшла цивільна справа №546/721/25 (провадження №2-н/545/661/25) за заявою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії.

Разом з тим, у провадженні Шевченківського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа №554/6890/24 за позовом ОСОБА_2 до Держави України в особі Новосанжарського районного суду Полтавської області, в особі Полтавського районного суду Полтавської області, в особі Решетилівського районного суду Полтавської області, в особі Державної Казначейської Служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , про стягнення моральної шкоди.

З метою недопущення виникнення у сторін сумнівів в неупередженості та об'єктивності судді при розгляді справи, суддя заявила самовідвід по цій справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»).

Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення.

Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах «розсудливого спостерігача». В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Таким чином, оскільки одним із відповідачів по цивільній справі №554/6890/24 за позовом ОСОБА_2 є Держава Україна в особі Полтавського районного суду Полтавської області, тому вважаю, що такі обставини можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи.

У зв'язку з викладеними обставинами, з метою виключення всіх обставин, які можуть викликати сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді справи, на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України заявлений по справі самовідвід підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Заяву судді Цибізової С.А. про самовідвід по справі №546/721/25 (провадження №2-н /545/661/25) за заявою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії - задовольнити.

Передати цивільну справу №546/721/25 (провадження №2-н/545/661/25) за заявою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії - до канцелярії суду для повторного авторозподілу на підставі ст. 33 ч. 1 ЦПК України.

Ухвала, окремо від рішення суду, оскарженню не підлягає.

Суддя: С. А. Цибізова

Попередній документ
130036305
Наступний документ
130036307
Інформація про рішення:
№ рішення: 130036306
№ справи: 546/721/25
Дата рішення: 05.09.2025
Дата публікації: 10.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Полтавський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи наказного провадження; Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (22.09.2025)
Дата надходження: 19.09.2025
Предмет позову: про видачу судового наказу