Справа № 539/4475/25
Провадження № 2-н/539/1398/2025
08 вересня 2025 року м.Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Просіна Я.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,
установила:
04 вересня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» звернулося до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 1775,14 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
З матеріалів заяви вбачається, що заявлено вимогу, обраховану єдиною сумою заборгованості за спожиту електричну енергію, що виникла за період з 01.09.2020 року по 01.08.2025 року. Заява про видачу судового наказу подана до суду 04.09.2025 року. Тобто з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої ст.165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. 160-163, 164-166, 167, 258, 260-261, 353 ЦПК України, суддя
постановила:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з вищевказаних підстав, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Я.В.Просіна