Подільський районний суд міста Полтави
Справа № 553/3650/25
Провадження № 2-о/553/94/2025
Іменем України
08.09.2025м. Полтава
Подільського районного суду міста Полтави Крючко Н.І., ознайомившись із матеріалами заяви поданої ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , за участі заінтересованої особи: Світловодської міської ради про встановленн6я факту, що має юридичне значення, -
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 , за участі заінтересованої особи: Світловодської міської ради про встановленн6я факту, що має юридичне значення, в якій прохав встановити факт належності ОСОБА_2 Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 17.08.1994 оку, виданого Світловодською міською радою народних депутатів, про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Частиною 1 ст. 316 ЦПК України встановлено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження підлягають розгляду справи, зокрема, за заявою про встановлення факту належності правовстановлюючих документів.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Однією з таких особливостей є спеціально визначені процесуальним законодавством правила визначення територіальної юрисдикції суду, який має право здійснювати розгляд справи у порядку окремого провадження.
Статтею 316 ЦПК України визначена підсудність зазначеної категорії справ.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Так, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Згідно з ч. 6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.
Правовідносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання, випадки їх обмеження регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV, визначені наступні терміни: - місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги (абзац п'ятий статті 3 в редакції Законів від 15.08.2022 р. N 2518-IX).
Відповідно до частини 2 статті 16 Прикінцевих положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання особи, яке на день набрання чинності цим Законом підтверджувалося пропискою або було відповідно зареєстроване, вважається зареєстрованим.
Судом встановлено, що місцем реєстрації заявниці - ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 .
При цьому, відповідно до доданих до матеріалів заяви, а саме довідки № 06/1 від 21.06.2024 року, виданої Головою Правління ОСББ «Гуроїв України -32» В.В. Повзун, яка видана ОСОБА_2 з приводу того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований з 01.08.2017 року, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала та була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3 по день смерті за адресою: АДРЕСА_3 .
На момент смерті батьків за вищевказаною адресою разом з ними проживала їх донька ОСОБА_2 ( а.с.6).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається , що місцем фактичного проживання заявниці ОСОБА_2 є АДРЕСА_3 .
Поряд з цим, слід зазначити , що заявницею вказано, що метою встановлення факту є реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 та Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про удову практику у справах про спадкування» позови спадкоємців про встановлення фактів розглядаються в порядку позовного провадження на які поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Таким чином, вимоги заявлені в заяві ОСОБА_2 в заяві стосуються права власності на нерухоме майно квартиру, тому даний факт підлягає розгляду за місцем знаходження цього нерухомого майна .
Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність направлення справи за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Керуючись ст. ст. 31, 258-261 ЦПК України, суддя, -
Матеріали цивільної справи за заявою поданою ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 , за участі заінтересованої особи: Світловодської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - передати за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції на протязі п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - до Полтавського апеляційного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Подільського районного суду міста Полтави Н. І. Крючко