Справа № 369/13669/25
Провадження № 4-с/369/100/25
27.08.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Скрипник О.Г.
при секретарі судового засідання: Гребенюк Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області , скаргу ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження - старший державний виконавець Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , боржник ОСОБА_2 на дії державного виконавця, -
Скаржник ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою, в якій просить суд: визнати причини поважними та поновити строк для пред'явлення скарги на дії старшого державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білоконь Ю.А. та визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білоконь Юлії Андріївни про закінчення виконавчого провадження №51362541 від 04.03.2024р. про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 72 478,00 грн. по виконавчому листу №2/369/568/13, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області 16.05.2013р.
Свої вимоги обгрунтовує наступним : скаржник - ОСОБА_1 отримав 25.05.2025р. лист від 07.05.2025р. №23345 від Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області. Відповідно до вказаного листа, адресованого на ім'я його матері ОСОБА_4 , відділ ДВС просить надати реквізити для перерахування боргу, стягнутого з ОСОБА_3 згідно судового наказу №2/369/568/13 від 16.05.2013р. ВП 51362541. Про виконання вказаного виконавчого листа ОСОБА_1 не було відомо.
В подальшому, в свою чергу адвокат скаржника звернулась з адвокатським запитом від 02.06.2025р. до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області з проханням надати : копію судового рішення про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , Постанови про відкриття виконавчого провадження № 51362541 з ідентифікатором доступу про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , в разі закінчення виконавчого провадження № 51362541 про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 надати відповідну Постанову.
В подальшому Адвокат скаржника на свою електронну адресу отримала 07.07.2025р. від Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Постанову від 07.06.2016р. про відкриття виконавчого провадження № 51362541 з ідентифікатором доступу 0В78ВБ4В0494 про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 .
На адвокатський запит від 11.07.2025р. Адвокат скаржника отримала на електронну адресу 18.07.2025р. з Києво-Святошинського районного суду Київської області рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.02.2013р. № 2-4775/12 про стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди 22 478,00 грн. та 50 000,00 грн. моральну шкоду за завдану злочином.
Отже, Києво-Святошинським районним судом Київської області було видано 16.05.2013р. виконавчий лист №2/369/568/13 на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.02.2013р. № 2-4775/12 по стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди 22 478,00 грн. та 50 000,00 грн. моральну шкоду за завдану злочином.
По даному виконавчому листу було відкрито виконавче провадження №51362541 від 07.06.2016р. Ізяславським раойнним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Хмельницької області.
В подальшому вказаний виконавчий лист знаходився на виконання Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до моменту закінчення виконавчого провадження №51362541 від 04.03.2024р.
Після ознайомлення 07.07.2025р. з документами з Автоматизованої системи виконавчого провадження (враховуючи отриману Постанову про відкриття провадження з ідентифікатором) стало відомо, про винесення ще 04.03.2024р. старшим державним виконавцем Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білоконь Юлією Андріївною Постанови про закінчення виконавчого провадження №51362541 на підставі п.9. ч.1. ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з тим, що борг стягнутий в повному обсязі.
ОСОБА_4 , яка була стягувачем по вищевказаному виконавчому провадженню, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 18.10.2022р. виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.
Скаржник є сином ОСОБА_4 та єдиним спадкоємцем, про що свідчать наступні документи, свідоцтво про народження ОСОБА_1 . Серія НОМЕР_2 від 01.12.1978р., витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 07.02.2023р. , довідка Приватного нотаріуса Бучанського РНО Київської області №130/01-16 від 13.06.2025р., свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.09.2023р. НСО 425601.
Стягувач ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ще до того, як боржником було погашено борг та закінчено виконавче провадження 04.03.2024р.
Отже, у вказаний Постанові не вірно зазначено про найменування стягувача, а тому відсутня можливість у скаржника на отримання коштів від боржника.
Вважає, що закінчення виконавчого провадження є передчасним, а без його відновлення неможливо замінити стягувача, як сторону виконавчого провадження та отримати від боржника кошти, стягнуті виконавцем.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.08.2025 скаргу призначено до розгляду на 27.08.2025р.
22.08.2025 до суду від представника Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні вимог скаржника в частині протиправності дій та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №51362541 від 04.03.2024 року, задовольнити вимоги скаржника в частині заміни сторони у виконавчому провадженні №51362541 з примусового виконання виконавчого листа №2/369/568/13 від 16.05.2013 виданого Києво-Святошинським районним судом про стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 боргу у сумі 72478,00 грн. , судові засідання проводити за відсутності представника Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Представником скаржника адвокатом Дрьоміною Л.В. 27.08.2025. подана заява про розгляд скарги без її участі, скаргу підтримує та просить задовольнити.
У судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного. Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції та здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України (стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус.
За нормою ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Пункт 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (частини друга та третя статті 39 Закону України "Про виконавче провадження").
Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац другий частини першої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження").
Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону N 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Водночас після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як в межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв'язку із судовим контролем за виконанням рішення суду.
Тож навіть після закінчення виконавчого провадження у учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов'язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.
Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.
Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону), зокрема, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу буде визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку (частина перша статті 41 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до постанови від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10, провадження № 14-197цс21 Великої Палати Верховного Суду щодо можливості заміни сторони виконавчого провадження, якщо таке закінчено :
Тобто, у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні й підстави для процесуального правонаступництва.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходився виконавчий лист, виданий на виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.02.2013р. № 2-4775/12 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди 22 478,00 грн. та 50 000,00 грн. моральну шкоду за завдану злочином.
04.03.2024р. старшим державним виконавцем Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білоконь Юлією Андріївною винесена Постанова про закінчення виконавчого провадження №51362541 на підставі п.9. ч.1. ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з тим, що борг стягнутий в повному обсязі.
Скаржник ОСОБА_1 отримав 25.05.2025р. лист від 07.05.2025р. №23345 від Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області. Відповідно до вказаного листа, адресованого на ім'я його матері ОСОБА_4 , відділ ДВС просить надати реквізити для перерахування боргу, стягнутого з ОСОБА_3 згідно судового наказу №2/369/568/13 від 16.05.2013р. ВП 51362541. Про виконання вказаного виконавчого листа ОСОБА_1 не було відомо.
В подальшому, в свою чергу адвокат скаржника звернулась з адвокатським запитом від 02.06.2025р. до Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області з проханням надати : копію судового рішення про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , Постанови про відкриття виконавчого провадження № 51362541 з ідентифікатором доступу про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , в разі закінчення виконавчого провадження № 51362541 про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 надати відповідну Постанову.
В подальшому Адвокат скаржника на свою електронну адресу отримала 07.07.2025р. від Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Постанову від 07.06.2016р. про відкриття виконавчого провадження № 51362541 з ідентифікатором доступу 0В78ВБ4В0494 про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 .
Тобто , після ознайомлення 07.07.2025р. з документами з Автоматизованої системи виконавчого провадження (враховуючи отриману Постанову про відкриття провадження з ідентифікатором) скаржнику стало відомо, про винесення ще 04.03.2024р. старшим державним виконавцем Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білоконь Юлією Андріївною Постанови про закінчення виконавчого провадження №51362541.
ОСОБА_4 , яка була стягувачем по вищевказаному виконавчому провадженню, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , видане 18.10.2022р. виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.
Скаржник є сином ОСОБА_4 та єдиним спадкоємцем, про що свідчать наступні документи, свідоцтво про народження ОСОБА_1 . Серія НОМЕР_2 від 01.12.1978р., витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 07.02.2023р. , довідка Приватного нотаріуса Бучанського РНО Київської області №130/01-16 від 13.06.2025р., свідоцтво про право на спадщину за законом від 20.09.2023р. НСО 425601.
Стягувач ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто ще до того, як боржником було погашено борг та закінчено виконавче провадження 04.03.2024р.
Отже, єдиним спадкоємцем після смерті стягувача ОСОБА_4 є її син скаржник ОСОБА_1 .
Згідно п.11 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.
Скарга подається в десятиденний термін з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Згідно ст.447 -1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно ст.448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Про порушення своїх прав скаржнику стало відомо 07.07.2025р. після отримання адвокатом Дрьоміною Л.В. листа на свою електронну адресу від Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області з Постановою від 07.06.2016р. про відкриття виконавчого провадження № 51362541 з ідентифікатором доступу 0В78ВБ4В0494 про стягнення боргу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 . Після чого стало відомо , що вказане виконавче провадження закінчено на підставі Постанови про закінчення виконавчого провадження №51362541 від 04.03.2024р.
11.07.2025р. скаржник звернувся засобами поштового зв'язку до Києво-Святошинського районного суду Київської області зі скаргою про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та заміни сторони у виконавчому провадженні, про що свідчить 1 та останній лист скарги та конверт .
24.07.2025р. представник скаржника адвокат Дрьоміна Л.В. отримала у Києво-Святошинському районному суді Київської області ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.07.2025р. по справі №369/12717/25 провадження №4-с/369/96/25 та скаргу з додатками в зв'язку з тим, що заявник з власної ініціативи об'єднав вимоги скарги без дотримання правил об'єднання вимог.
З врахуванням вказаної ухвали суду, скаржником була подана 25.07.2025р. засобами поштового зв'язку нова скарга з вимогами про визнання протиправною та скасуванням Постанови старшого державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білоконь Юлії Андріївни про закінчення виконавчого провадження №51362541 від 04.03.2024р
Згідно із ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Оскільки про порушення свого права заявнику стало відомо лише 07.07.2025р., а Постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 04.03.2024р., суд визнає причини поважними та поновлює строк для подання цієї скарги.
Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене права заявника).
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За приписами ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 451 Цивільного процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Таким чином, доводи скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця знайшли підтвердження у межах розгляду даної скарги, що надає підстави суду для задоволення вимог скарги ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження - старший державний виконавець Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білоконь Юлія Андріївна, боржник ОСОБА_2 на дії державного виконавця, шляхом визнання неправомірною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №51362541 від 04.03.2024р. старшого державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білоконь Юлією Андріївною .
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 39, 74 Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 5, 12, 13, 18, 127,447, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Визнати причини поважними та поновити ОСОБА_1 строк для пред'явлення скарги на дії старшого державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білоконь Ю.А.
Скаргу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), суб'єкт оскарження - Полтавський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (36023, м. Полтава, пров. Стешенка,6, ЄДРПОУ 34962946), боржник ОСОБА_3 на дії державного виконавця - задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження №51362541 від 04.03.2024р. старшого державного виконавця Полтавського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Білоконь Юлії Андріївни .
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.
Суддя Оксана СКРИПНИК