Справа № 365/451/25
Номер провадження: 2/365/308/25
іменем України
08 вересня 2025 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Хижного Р.В.
за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30.06.2025 через систему «Електронний суд» позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (далі - ТОВ «ІННОВА ФІНАНС»), в інтересах якого діє уповноважений представник Чуча С.О., звернулося до Згурівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 5146590824 у загальному розмірі 26336,32 грн, а також судовий збір.
В обґрунтування позову зазначає, що 23.08.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» і ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 5146590824 (далі - договір позики, кредитний договір), який був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа та за умовами якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 (позичальник) кредит у розмірі 8000,00 грн шляхом перерахування на банківський рахунок, на строк 360 днів, зі сплатою за користування процентів - стандартна процентна ставка 1,0 % в день. Позичальник свої зобов'язання відповідно до умов договору позики не виконав, в той час як позикодавець свої зобов'язання виконав у повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 8000,00 грн шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 26336,32 грн, з яких: 7024,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15312,32,00 грн - заборгованість за процентами, 4000,00 грн - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 03 червня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. За клопотанням позивача витребувано докази.
У судове засідання представник позивача Чуча С.О. не з'явилася, у позовній заяві просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, у випадку неявки в судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, судові повістки та ухвала про відкриття провадження були направлені відповідачу поштовим відправленням за адресою його реєстрації та отримані ним особисто. Судове засідання 02.07.2025 було відкладене за клопотанням відповідача. У судове засідання 08.09.2025 відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подав. Відповідач заяви про розгляд справи за його відсутності та/або відзиву на позовну заяву до суду не подав.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзиву до суду не подав та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З досліджених в судовому засіданні доказів судом встановлено наступне.
23.08.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у позику № 5146590824, шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» надало позичальникові ОСОБА_1 позику в розмірі 8000,00 грн шляхом перерахунку на вказаний відповідачем банківський рахунок (банківську картку) № НОМЕР_1 , на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою (а.с. 17-27).
Відповідно до п. 2.4 Договору позики, тип позики - кредит.
Згідно п.п. 2.5, 3.2 Договору позики, строк позики (строк дії договору) становить 360 днів. Орієнтовний строк повернення позики на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Дата надання позики 23.08.2024 або наступний за ним календарний день.
Пунктом 2.6.1 Договору позики передбачено, що стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору.
Додатком №1 до договору позики, яким є таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику визначено, що загальна вартість кредиту складає 36800,00 грн, проценти за користування кредитом складають 28800,00 грн, реальна річна процентна ставка - 2333,95 % (а.с. 28-29).
В матеріалах справи наявний Паспорт споживчого кредиту, яким визначені аналогічні з вищезазначеними умови кредитування (а.с. 37-40).
Кредитний договір та додаток №1 до договору підписані відповідачем з використанням одноразового ідентифікатора - 3391, паспорт споживчого кредиту - 2329.
Перерахування ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» коштів в розмірі 8000,00 грн на банківський рахунок (банківську картку) відповідача № НОМЕР_2 підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК», зокрема квитанцією до платіжної інструкції та випискою по рахунку (а.с. 32, 65, 66-67).
Згідно розрахунку заборгованості, наведеного у позовній заяві, борг за кредитним договором станом на день звернення до суду становить 26336,32 грн, з яких: 7024,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 15312,32,00 грн - заборгованість за процентами, 4000,00 грн - неустойка за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву та своїх заперечень на позовну заяву не подав, як і доказів на спростування заявлених позовних вимог.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Положеннями ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеного цим Законом.
Таким чином, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови одержання позики, що свідчить про наявність волі відповідача на укладення договору позики на таких умовах шляхом підписання цього договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За положеннями статей 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором..
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.525ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст.629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов'язковості виконання договору.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення суми кредитних коштів та нарахованих на них відсотків.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З досліджених судом доказів встановлено, що 23.08.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 5146590824 у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», на підставі та на умовах якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн, строк кредитування - 360 днів, реальна процентна ставка - 2333,95 % річних. Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит на визначених умовах. У встановлені кредитним договором строки ОСОБА_1 не повертав кредитні кошти, не сплачував проценти за користування кредитом, лише частково здійснив погашення заборгованості за тілом та процентами у розмірі 3107,20 грн, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 22336,32 грн, з яких: 7024,00 грн гривень - заборгованість за тілом кредиту; 15312,32 грн - заборгованість за процентами (7024,00 грн х 1 % х 218 днів прострочення). Відповідач наявність заборгованості за тілом кредиту та процентами та її розмір не оспорює, жодних заперечень з цього приводу до суду не подав.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Також Законом № 2120-ІХ від 15.03.2022 року внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та відповідно до п. 6-1 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов'язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.
Із зазначеного слідує, що законодавець звільнив позичальників від неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки у розмірі 4000,00 грн, оскільки вона нарахована у період дії в Україні воєнного стану, а відтак в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Враховуючи вищезазначене суд вбачає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором № 5146590824 від 23.08.2024 у загальному розмірі 22336,32 грн, з яких: 7024,00 грн гривень - заборгованість за тілом кредиту; 15312,32 грн - заборгованість за процентами.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
За подання позовної заяви майнового характеру позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 54 - платіжна інструкція).
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» слід стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2054,48 гривень, решта судового збору залишається за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 514, 525, 526, 611, 625, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077-1080 ЦК України, ст.ст. 2, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» заборгованість за договором № 5146590824 від 23.08.2024 у загальному розмірі 22336 (двадцять дві тисячі триста тридцять шість) гривень 32 копійки, з яких: 7024 (сім тисяч двадцять чотири) гривні 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 15312 (п'ятнадцять тисяч триста дванадцять) гривень 32 копійки - заборгованість за процентами.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2054 (дві тисячі п'ятдесят чотири) гривні 48 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження юридичної особи: місцезнаходження: вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Р.В. Хижний