Справа № 361/8827/25
Провадження № 2-о/361/190/25
05.09.2025
про залишення позовної заяви без руху
05 вересня 2025 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Гізатуліна Н.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту родинних відносин, проживання однією сім'єю та перебування на утриманні,
ОСОБА_1 подала до суду зазначену заяву.
У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.
Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається із поданої заяви ОСОБА_1 усупереч п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не зазначила відомості щодо заявника та заінтересованих осіб, а саме: поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається з ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Таким чином, матеріали справи не містять належним чином засвідчених копій документів доданих до заяви.
Статтею 9 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою. Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, яка згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є єдиною державною (офіційною) мовою в Україні.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова. Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
До письмових доказів, викладених недержавною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат».
Отже, документи, не перекладені з іноземної мови (недержавної мови, зокрема російської) на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними та допустимими доказами, оскільки неоформлені в установленому законом порядку.
Подібні за змістом висновки щодо належного оформлення документів іноземною мовою, висловлені неодноразово Верховним Судом, зокрема і у постанові від 12 березня 2025 року у справі № 910/20940/21.
Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Дослідивши додані до заяви, докази встановлено, що заявником усупереч зазначеним вимогам, надано копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , викладені іноземною мовою (російською).
Враховуючи викладене, заявнику необхідно долучити належним чином оформлені документи іноземною мовою.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За подання до суду заяви у справах окремого провадження, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. п. 4, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» із 01 січня 2025 року становить 3 028 грн.
Із справи відомо, що заявниця звернулася до суду з заявою, яка містить три вимоги, проте в матеріалах справи міститься квитанції про оплату нею судового збору у розмірі 605,60 грн за одну вимоги.
Таким чином, заявниці необхідно доплатити судовий збір за дві вимоги у розмірі - 1 211,20 грн та надати суду докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, визначається спосіб усунення недоліків, а саме: подання заяви у новій редакції із усуненням зазначених недоліків: п. 2 ч. 3 ст. 175; належним чином засвідчити копії документів доданих до заяви відповідно до вимог ст. 95 ЦПК України; належним чином засвідчених доказів іноземною мовою та докази доплати судового збору. Заява в новій редакції має бути поданою у відповідній кількості копій до кількості заінтересованих осіб.
Дані недоліки мають бути усунені у п'ятиденний денний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Якщо, заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і повертається заявнику.
Керуючись ст. ст. 185, 260, 293, 315, 353 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту родинних відносин, проживання однією сім'єю та перебування на утриманні - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Гізатуліна