Справа № 358/1294/25 Провадження № 3/358/592/25
02 вересня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП №2 Обухівського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , громадянина України, мешкає: АДРЕСА_1 , -
за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ст.124, ч.5 ст. 126 КУпАП,-
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 400580, 23.07.2025 о 19 год. 53 хв. в м. Богуслав, по вул. Миколаївська, 120 гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував автомобілем KIA CERATO державний номерний знак НОМЕР_2 не врахувавши дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на металевий паркан за адресою: м. Богуслав, вул. Миколаївська, 120. Внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху. За що передбачена відповідальністю за ст. 124 КУпАП.
Окрім того, відповідно до протоколу серії ЕПР 1 №400590, 23.07.2025 о 19 год 53 хв в м. Богуслав по вул. Миколаївська, 120 ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем KIA CERATO державний номерний знак НОМЕР_2 будучи позбавленим судом права керування права керування, а саме: постанова Святошинського районного суду м. Києва № 759/8491/25 від 26.05.2025, чим порушив п. 2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст. 126 КУпАП.
Постановою від 02.09.2025 р. вказані справи об'єднані в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомої причини, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, тощо.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п. 1.1. ПДР України, єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється вказаними Правилами.
Відповідно до п. 1.3 ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно п. 1.4 ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Так, відповідно до Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Враховуючи, що стаття 124 КУпАП є бланкетною, то при розгляді такої категорії справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, норми яких правил, інструкцій інших нормативних актів не додержано, чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та наслідками, які настали, на що зокрема було звернуто увагу і в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті".
Пунктом 12.1 ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, ОСОБА_2 зазначених вище вимог наведених Правил не дотримався та його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:
-даними щодо обставин скоєного, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №400580 від 23.07.2025 року, який підписаний без будь-яких зауважень ОСОБА_1 з відміткою «без пояснень»;
- схемою ДТП та фототаблицею, на яких зафіксовано, що ДТП мало місце 23.07.2025 року;
- поясненнями свідка ОСОБА_3 ;
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
Механізм дорожньо-транспортної пригоди повністю відповідає об'єктивним даним, що зазначені у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, та підтверджений зібраними по справі доказами.
Дослідив надані докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведена у судовому засіданні у повному обсязі.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пунктом 2.1 а) Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 400590, 23.07.2025 о 19 год 53 хв в м. Богуслав по вул. Миколаївська, 120 ОСОБА_1 повторно протягом року керував автомобілем KIA CERATO державний номерний знак НОМЕР_2 будучи позбавленим судом права керування права керування, а саме: постанова Святошинського районного суду м. Києва № 759/8491/25 від 26.05.2025, чим порушив п. 2.1.а ПДР України.
Частина 4 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачений склад адміністративного правопорушення, який інкримінується ОСОБА_1 , який полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Дослідив надані докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, доведена у судовому засіданні у повному обсязі.
Санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Вказана санкція у частині накладення штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом є безальтернативною.
В законі не вживається поняття наявність посвідчення водія чи його відсутність, мова йде про право керування транспортним засобом.
Стаття 30 КУпАП щодо застосування такого виду адміністративного стягнення, як позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія.
Крім того, ч. 5 ст. 126 КУпАП є спеціальною нормою відносно ст. 30 КУпАП, яка є загальною нормою, а тому, враховуючи теорію права, застосуванню підлягає саме спеціальна норма.
Адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом прямо передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому застосовується саме до осіб, які не мають права керування транспортним засобом.
Відповідно до ст. 36 ч. 2 КУпАП "Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених".
Виходячи з вище викладеного, враховуючи, що більш серйозним правопорушенням є правопорушення, передбачене санкцією ст. 126 ч.5 КУпАП, то саме за цією статтею ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення.
Таким чином, суд враховує обставини та характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушень, дані про його особу і приходить до висновку, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у вигляді двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб йому не належить.
Судовий збір у провадженні по справ і про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 124, 126 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення, в порядку ст.36 ч.2 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ):37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Кода банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА 488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300 ) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України у сумі 605,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець