Справа № 156/852/25
Провадження № 3/156/612/25
08 вересня 2025 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Федечко М. О., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності № 1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , місце роботи інше (згідно даних протоколу),
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - не з'явився,
захисник ОСОБА_1 - адвокат Савченко В.А. (у режимі відеоконференції),
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст. ст. 10, 63 Конституції України, особі роз'яснено,
У провадженні Іваничівського районного суду Волинської області перебувають матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Розгляд справи призначений на 08.09.2025 року об 14:00 год.
08.09.2025 року на адресу суду через систему «Електонний суд» надійшли клопотання від захисника ОСОБА_1 - адвоката Савченка В.А. про залучення прокурора Володимирської окружної прокуратури Волинської області до участі у справі №156/852/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та направлення матеріалів справи щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення на дооформлення.
В клопотанні адвокат зазначає, що у справі відсутня сторона обвинувачення, а також враховуючи той факт, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, заперечуються обставини події, а суд не може взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукувати докази винуватості особи, та з урахуванням рішень ЄСПЛ, вважає, що в даному випадку вбачається необхідним для неупередженого, повного та всебічного розгляду справи залучити до участі у справі прокурора. У даній справі, як і у наведених справах, які розглядались Європейським Судом з прав людини, особа, яка притягається до відповідальності, вину не визнає. Тому з метою неупередженого, повного, всебічного розгляду справи, а також забезпечення неухильного дотримання положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р., а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу ''Бантиш та інші проти України'' щодо забезпечення безсторонності суду під час проваджень у справах про адміністративні правопорушення, необхідно залучити прокурора до участі у даній справі. Також зазначає, що після детального вивчення матеріалів справи №156/852/25, вважає, що матеріали адміністративної справи оформленні не належним чином та підлягають направленню для дооформлення, оскільки, згідно з Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС 06.11.2015 № 1376 (далі - Інструкція 1376) постанова по справі про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка постанови по справі про адміністративне правопорушення (додаток 8), на якому проставлено відповідні серію і номер. За наявності технічної можливості постанова по справі про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою із автоматичним присвоєнням їй відповідної серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 7 до цієї Інструкції, яка інтегрується до електронної картки про адміністративне правопорушення та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв у вигляді стрічки.
Таким чином законодавством чітко врегульовано питання та випадки належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме на спеціальному бланку відповідно до додатку 1 Інструкції № 1376.
В даному випадку вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення оформлений з порушенням прямих приписів законодавства у вигляді стрічки (чека- роздруківки), що дозволено виключно у випадках оформлення ПОСТАНОВИ про притягнення по справі про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні адвокат Савченко В.А. підтримав подані клопотання, просив її задовольнити.
Суд, вислухавши думку захисника, дослідивши подані клопотання, прийшов до наступного висновку.
Згідно з п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Законодавством України процесуального порядку забезпечення участі прокурора у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про прокуратуру», та іншими підзаконними нормативно-правовими актами.
Главою 21 КУпАП визначено склад осіб, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення», яка не включає прокурора до складу учасників цього провадження.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Участь прокурора під час розгляду справ про адміністративні правопорушення передбачена лише у випадках, коли прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ч.5 ст.7 КУпАП).
Отже, прокурор під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення не може виступати стороною обвинувачення, позаяк він не порушував провадження у справі, не висував обвинувачення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не має відношення до складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів, оскільки такий обов'язок відповідно до ч. 2ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З огляду на зазначені обставини та визначену ч.5 ст.7 та ч.1 ст.250 КУпАП наглядову функцію прокурора у справах про адміністративні правопорушення, присутність останнього під час розгляду справи не здатна забезпечити змагальність під час судового процесу, позаяк залучення прокурора до участі у розгляді справи не призводить до появи у судовому процесі сторони обвинувачення, оскільки участь та правове становище такої сторони у справах про адміністративні правопорушення діючим КУпАП не визначається.
За таких обставин залучення до справи про адміністративну відповідальність прокурора є неможливим з процесуальної точки зору.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у справі №208/712/19 від 30.08.2023р. Велика Палата вважає, що уповноважений орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконував функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази. У письмових поясненнях заявника і клопотанні захисника про закриття провадження у справі сторона захисту виклала власну позицію про невинуватість особи у вчиненні правопорушення. Як правоохоронний орган, що на етапі досудового провадження виконував функцію сторони обвинувачення, так і сторона захисту обґрунтовували свої позиції виключно у письмових документах, поданих до суду в обсязі, який кожна сторона вважала необхідним та достатнім, і перед судом обидві були в однаковому становищі.
У матеріалах цієї справи наявні письмові докази, зібрані уповноваженим органом Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, разом із протоколом про адміністративне правопорушення, включаючи відеозапис з нагрудної відеокамери поліцейського.
Своєю чергою ОСОБА_1 скористався своїм правом за звернувся за правовою допомогою до адвоката для представлення його інтересів під час розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином кожна сторона перед судом перебуває в однаковому становищі.
Щодо посилання захисника на позицію викладену в рішенні ЄСПЛ «Бантиш та інші проти України» слід зазначити таке.
За практикою ЄСПЛ у разі проведення усного судового розгляду справи за будь-яким обвинуваченням, яке у розумінні Конвенції вважається «кримінальним», за участю сторони захисту присутність сторони обвинувачення є, «як правило, необхідною для усунення обґрунтованих сумнівів, які можуть виникнути щодо безсторонності суду» (рішення у справах: «Михайлова проти України» від 06 березня 2018 року, заява № 10644/08, пункт 65; «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, пункт 76).
Використання Судом словосполучення «як правило» свідчить про те, що необхідність участі сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, на яку поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ, не має абсолютного й безумовного характеру, а її відсутність не завжди свідчить про порушення судом вимоги безсторонності, яке б автоматично призводило до несправедливості судового провадження й нівелювало його результати.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Бантиш та інші проти України» (заява № 13063/18) констатував порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу зв'язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності заст. 130 КУпАП.
Поряд з цим, відповідно до сталої практики ЄСПЛ участь у судовому процесі сторони обвинувачення, як правило, є необхідною у разі проведення судом усного слухання справи, якщо сторона захисту при наданні їй можливості бути присутньою в судовому засіданні від реалізації цього права не відмовиться («Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, «Озеров проти росії»).
У справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018 (заява № 10644/08, § 65), визнаній ЄСПЛ керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України», висновок щодо порушення вимоги неупередженості суду було зроблено в ситуації, яка характеризувалася таким поєднанням обставин: (1) в суді першої інстанції було проведено усне слухання; (2) жодна особа, яка представляє та обґрунтовує обвинувачення, будь то прокурор чи інша особа, не була присутня на слуханні; (3) заявниця була присутньою на слуханні та не визнала себе винною; (4) суд першої інстанції визнав заявницю винною та засудив її до п'яти днів тримання під вартою за неповагу до суду; (5) відповідно до чинного законодавства рішення не могло бути оскаржене.
Про це ЄСПЛ наголосив і в рішенні від 15 червня 2023 року про неприйнятність заяви у справі «Олександр Володимирович Куліш проти України» (заява № 6023/23).
В інших справах, у яких ЄСПЛ оцінив відсутність у судовому процесі сторони обвинувачення як порушення п.1 ст.6 Конвенції, коли національні суди допитували осіб, яких притягували до адміністративної відповідальності, а також із власної ініціативи викликали і допитували свідків. У результаті зазначених самостійних дій судові органи отримували додаткові докази, які використовували на обґрунтування своїх висновків про винуватість заявників у вчиненні адміністративних правопорушень (рішення у справах: «Карєлін проти росії» від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08, § 16; «Озеров проти росії» № 64962/01, § 53; «Кривошапкін проти росії» від 27 січня 2011 року, заява № 42224/02, § 44, 45). Цим самим суди фактично перебирали на себе функцію прокурора щодо доведення обвинувачення.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.03.2023 у справі № 208/712/19, переглядаючи справу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАПз підстави встановлення ЄСПЛ у справі «Бантиш та інші проти України» порушення п.1 ст.6 ЄКПЛ, у зв'язку з небезсторонністю суду з огляду на відсутність сторони обвинувачення.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суди під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, мають керуватися критеріями дотримання гарантій безсторонності суду, сформульованими ЄСПЛ у справі «Михайлова проти України» від 06.03.2018, визнаній Судом керівною щодо справи «Бантиш та інші проти України».
Доводи захисника Савченка В.А. про те, що відсутність сторони обвинувачення при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП свідчитиме про упереджений, неповний та не всебічний розгляд справи, оскільки суд не може взяти на себе функції обвинувачення та самостійно відшуковувати докази винуватості особи, а ОСОБА_1 заперечує обставини подій, не заслуговують на увагу. Такі доводи ґрунтуються лише на припущеннях та помилковому тлумаченні рішень ЄСПЛ, наводячи лише частково схожість обставин цієї справи з тими, що розглядалися ЄСПЛ, а також без наведення жодних аргументів, які б свідчили про можливу необ'єктивність чи упередженість суду, який розглядає справу про адміністративне правопорушення.
Окремо суд зазначає, що згідно з матеріалами справи, судом вживаються всі заходи, спрямовані на дотримання прав ОСОБА_1 , як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також щодо унеможливлення спрощеного підходу до її розгляду, забезпечення прав сторони захисту та ОСОБА_1 , тобто у повній мірі надає доступ до правосуддя.
З огляду на викладене, клопотання захисника про залучення до участі у справі прокурора задоволенню не підлягає.
Згідно приписів ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя вирішує питання стосовно того, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно положень ст.255 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Так згідно абз.3 п.8 Р.ІV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року за наявності технічної можливості постанова по справі про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою із автоматичним присвоєнням їй відповідної серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 7 до цієї Інструкції, яка інтегрується до електронної картки про адміністративне правопорушення та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв у вигляді стрічки.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №383127 від 06 липня 2025 року відносно ОСОБА_1 поліцейським складений в електронному вигляді за допомогою логістичного пристрою (планшета) з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номеру в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» та був роздрукований за допомогою спеціального технічного пристрою у виді стрічки.
Вказаний протокол по змісту та бланку повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП та Додатку №7 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року.
Таким чином, суд вважає, що підстави для повернення на доопрацювання адміністративних матеріалів по справі про адміністративне правопорушення №156/852/25 відсутні, тому в задоволенні клопотання потрібно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.7, ч.1 ст.130, 268, 277, 280 КУпАП, суддя, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Савченка В'ячеслава Анатолійовича про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення №156/852/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП на дооформлення до відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 адвоката Савченка В'ячеслава Анатолійовича про залучення прокурора Володимирської окружної прокуратури Волинської області до участі у справі № №156/852/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Федечко