Справа № 515/119/25
Провадження № 2-п/515/1644/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
08 вересня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Луцюка В.О.,
при секретарі судового засідання - Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
22 серпня 2025 року заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 квітня 2025 року у цивільній справі № 515/119/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Одночасно заявник просив про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення та поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення заявник зазначає, що про заочне рішення суду він дізнався 07 серпня 2025 року після завантаження застосунку «Дія». У той же день він створив кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та ознайомився з рештою матеріалів справи. На день розгляду справи він не проживав на території України, що унеможливило його належне повідомлення про судовий процес, на підтвердження чого надає довідку «Запис про прибуття/виїзд», видану компетентними органами Сполучених Штатів Америки, згідно з якою він в'їхав на територію США 19 листопада 2024 року і строк його перебування триває до 18 листопада 2026 року.
Крім того, заявник вказав, що він не укладав кредитного договору з ТОВ «Бізнес позика» та відповідно не погоджував процентну ставку та інші умови кредитування. Жоден поданий позивачем доказ не доводить погодження ним кожної сторінки саме цього Договору. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення йому, підтвердження ним пропозиції щодо укладення договору. Заявлена позивачем сума стягнення процентів (1,5%) не відповідає максимальному розміру процентів по договору споживчого кредитування (1%) в силу положень ч.5 ст. 8 та ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Крім того, положення (вимога) щодо обов'язку сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки такі послуги банку повинні надаватися безоплатно. Також позивачем не підтвердження факт перерахування коштів заявнику.
02 вересня 2025 року ТОВ «Бізнес позика» в особі представника Басалиги Д.М. подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, де остання просила відмовити заявнику у задоволенні заяв про перегляд заочного рішення та поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки відповідач не зазначив жодних обставин, що свідчать про поважність причин неявки у судове засідання та (або) неповідомлення їх до суду (з посиланням на відповідні докази), не зазначив причин неподання відзиву (з посиланням на відповідні докази), не зазначив жодних належних та обґрунтованих заперечень щодо позовних вимог позивача (з посиланням на відповідні докази), не подав заяву про перегляд заочного рішення суду протягом 30 днів з дня його проголошення, не надав жодних доказів вручення відповідачу заочного рішення суду, після чого відповідач міг би просити суд поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення суду, та яку відповідач повинен був подати протягом 20 днів з дня вручення йому заочного рішення суду, не зазначив жодних достатніх підстав для поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, у своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідач не зазначив жодних змістовних заперечень проти позовних вимог позивача, з посиланням на відповідні належні та достатні докази (вх. №4393/25-Вх 02.09.2025).
Заявник та представник ТОВ «Бізнес позика» в судове засідання не з'явилися, розгляд справи просили здійснювати у їх відсутність.
Враховуючи зазначене, а також те, що мотиви та обгрунтування підстав щодо перегляду заочного рішення викладені стороною заявника в заяві про перегляд, а їх неявка не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, суд вважав за можливе здійснити розгляд справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, матеріали цивільної справи №515/119/25, суд дійшов до таких висновків.
Заочним рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 квітня 2025 року у цивільній справі № 515/119/25 задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 499414-КС-002 від 24 липня 2024 року станом на 14 січня 2025 року у сумі 110 762,50 грн, з яких: 36 000,00 грн - сума простроченої заборгованості по тілу кредиту; 72 955,05 грн - сума простроченої заборгованості по процентах, 1 807,45 грн - сума прострочених платежів за комісією, а також 2 422,40 грн судового збору (а.с. 90-92).
Як вбачається з заочного рішення, відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судового виклику рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації, яке повернуто з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою», та згідно з ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення.
З матеріалів справи встановлено, що копія повного тексту заочного рішення від 15 квітня 2025 року була направлена судом поштою за зареєстрованим місцем проживання відповідача, поштовий конверт повернуто на адресу суду 22 квітня 2025 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» - за кордоном (а.с. 94).
Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
З заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення заявник зазначає, що про заочне рішення суду він дізнався 07 серпня 2025 року після завантаження застосунку «Дія» та у той же день він створив кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС та ознайомився з рештою матеріалів справи. Натомість доказів того, що саме 07 серпня 2025 року заявник отримав чи дізнався про заочне рішення ним не надано.
Крім того, заявник вказує, що на день розгляду справи він не проживав на території України, що унеможливило його належне повідомлення про судовий процес, на підтвердження чого він надає довідку «Запис про прибуття/виїзд», видану компетентними органами Сполучених Штатів Америки, згідно з якою він в'їхав на територію США 19 листопада 2024 року і строк його перебування триває до 18 листопада 2026 року. Однак, вказаний доказ суд не приймає до уваги, оскільки останній не поданий належним чином, тобто з офіційним перекладом на українську мову.
Відповідно до ст. 10 Конституції Україн, державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
До письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.
Якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Нотаріус засвідчує справжність підпису перекладача на перекладі тексту документа за правилами, передбаченими пунктом 6 глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Підпис перекладача на нотаріальному документі виконується ним власноручно у присутності нотаріуса. При засвідченні справжності підпису перекладача, нотаріусу необхідно встановити особу перекладача, а також його кваліфікацію.
У Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України прямо не вказано, яким кваліфікаційним вимогам повинен відповідати перекладач, а лише зазначено, що перекладач разом з документом, який встановлює його особу, повинен надати документ, що підтверджує його кваліфікацію.
Для перекладу надаються оригінали документів або їх нотаріально засвідчені копії. Документи, викладені на двох і більше окремих аркушах, що подаються для засвідчення вірності перекладу або засвідчення справжності підпису перекладача, повинні бути з'єднані у спосіб, що унеможливлює їх роз'єднання без порушення цілісності, пронумеровані і скріплені підписом відповідної посадової особи та печаткою юридичної особи (у разі наявності), яка видала документ.
Переклад робиться з усього тексту документа, в тому числі з печатки і штампу. Найчастіше переклад виконується на окремому аркуші чи аркушах. Він прикріплюється до оригіналу документа, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса та його печаткою.
Заявником до заяви долучено копію документу, складену іноземною мовою, поряд з цим поданий документ не оформлений належним чином, та не дає суду належним чином зрозуміти його зміст.
Великою Палатою Верховного Суду неодноразово наголошувалося, що процесуальні документи мають подаватися до суду лише державною мовою (справа № 9901/12/20, провадження №11-56заі20, справа №826/7329/17, провадження № 11-28заі21).
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, для скасування заочного рішення необхідне одночасне існування двох умов у їх сукупності: поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене судом заочне рішення; наявність доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1-4 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.
Згідно з ч. 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до відповіді № 1074219 від 29 січня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 60).
Судове повідомлення відповідачу про розгляд справи, направлене за зареєстрованим місцем проживання, повернуто з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.63).
З урахуванням зазначеного, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи, та за наявності всіх умов, передбачених у ч.1 ст.280 ЦПК України, а тому суд підставно ухвалив заочне рішення.
В обґрунтування обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, відповідач зазначає, що позивач незаконно стягнув плату за обслуговування кредиту (комісію), також заявлена позивачем сума стягнення процентів (1,5%) не відповідає максимальному розміру процентів по договору споживчого кредитування (1%) та позивачем не надано належних доказів, які підтверджують перерахування йому кредитних коштів. Крім того, заявник вказав, що він не укладав кредитного договору з ТОВ «Бізнес позика» та відповідно не погоджував процентну ставку та інші умови кредитування. Разом з тим, вказаним обставинам судом надано оцінку у судовому рішенні. Доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, відповідач суду не надав.
За такого, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви про перегляд заочного рішення.
Керуючись ст.ст.128, 260, 284 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 15 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Луцюк