Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2408/25
Номер провадження: 2/511/1096/25
08 вересня 2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді: Ільяшук А. В.,
секретаря судового засідання Чернеги А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Роздільна Одеської області, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Роздільнянського районного суду Одеської області надійшов вказаний позов через підсистему ЄСІСТ «Електронний суд», згідно якого позивач просив стягнути з відповідача:
-заборгованість за Договорами у розмірі 29 992,54 гривень;
-судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень;
-витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000,00 гривень.
Стислий виклад позиції позивача.
23 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» відповідачем було укладено Договір № 2843816970-167618.
30 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем було укладено Договір № 93626.
13 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачем було укладено Договір № 3836508.
Первісні кредитори виконали в повному обсязі свої зобов'язання за Договорами, однак відповідач допустив порушення своїх зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 29 992,54 гривень, право вимоги щодо якої перейшло до позивача.
Стислий виклад заперечень відповідача.
ОСОБА_1 вважається таким, що належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов у встановлений судом строк не подав.
Водночас обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Процесуальні дії у справі.
07 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
23 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНКАСО ФІНАНС» відповідачем було укладено Договір № 2843816970-167618.
ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» виконало свої зобов'язання в повному обсязі, однак відповідач порушив свої, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 4 478,50 гривень, з яких 1 500,00 гривень (за тілом кредиту), 2 978,50 гривень (за нарахованими процентами).
30 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем було укладено Договір № 93626.
ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» виконало свої зобов'язання в повному обсязі, однак відповідач порушив свої, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 9 623,27 гривень, з яких: 5 334,00 гривень (за тілом кредиту), 4 088,27 гривень (за нарахованими процентами), 201,00 гривень (за комісією).
13 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачем було укладено Договір № 3836508.
ТОВ «МІЛОАН» виконало свої зобов'язання в повному обсязі, однак відповідач порушив свої, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 15 890,77 гривень, з яких: 4 767,40 гривень (за тілом кредиту), 11 123,37 гривень (за нарахованими процентами).
Право вимоги щодо вказаних договорів перейшло до позивача, а саме:
-28.01.2025 було укладено договір №28012025 відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 93626;
-18.02.2025 було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором №2843816970-167618;
-26.07.2024 було укладено договір №26-07/2024 відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 3836508.
Водночас статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, та норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
У відповідності до приписів частини 8 статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами, оскільки відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не подано.
Як встановлено, між відповідачем та Первісними кредиторами було укладений договори.
Первісні кредитори виконали свої зобов'язання в повному обсязі.
Однак відповідач порушив свої зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, право вимоги щодо якої на підставі договору відступлення прав вимоги перейшло до позивача.
З цього приводу суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно частини першої статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Велика Палата Верховного Суду (справа №127/15672/16-ц) в постанові від 08 листопада 2019 року зазначила, що для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
На підставі викладеного, оцінивши аргументи сторін та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пункт перший частини другої вказаної статті ЦПК України визначає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015 року, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004 року, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як встановлено, між позивачем та Адвокатським об'єднаннян «Лігал Ассістанс» було укладено Договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02 липня 2024 року та відповідно до акту № 13 від 30 червня 2025 року вартість надання правової допомоги становить 13 000,00 гривень, з яких 4 000,00 гривень (за надання усної консультації з вивченням документів) 9 000,00 гривень (складання позовної заяви).
Відповідно до диспозиції частини шостої статті 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
ОСОБА_1 не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.
Поряд з цим, у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З урахуванням складності справи та критеріїв реальності адвокатських витрат, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.
Керуючись статтями 81,141,178,200,259,263 - 265,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (адреса вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, код ЄДРПОУ 42640371) суму заборгованості в розмірі 29 992,54 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (адреса вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, код ЄДРПОУ 42640371) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень.
В іншій частині - відмовити.
Відповідно до статті 283 ЦПК України направити відповідачу копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (адреса: вулиця Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521, місто Київ, код ЄДРПОУ 42640371).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя А. В. Ільяшук