04 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 673/181/25
Провадження № 22-ц/820/1900/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретар: Плінська І.П.,
за участю представника апелянта адвоката Афадєєва В.В.,
позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Цапіва І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02 липня 2025 року (суддя Ягодіна Т.В.) про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Деражнянської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Деражнянської міської ради від 19.12.2023 року, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 та Деражнянської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Деражнянської міської ради від 19.12.2023 року, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки.
Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 06 березня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 30 червня 2025 року провадження у справі зупинено та призначено судову земельно-технічну експертизу.
30 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову у даній справі шляхом заборони відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії із земельною ділянкою із кадастровим номером 6821510100:04:001:0454, зокрема укладати договори купівлі-продажу, дарування, передавати в заставу, іпотеку, оренду тощо.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що предметом позовних вимог є, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки із кадастровим номером 6821510100:04:001:0454, площею 0,1 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2 . Позивачці стало відомо про те, що ОСОБА_2 веде пошук покупців на нерухоме майно, що розташоване на спірній земельній ділянці, а отже має намір відчужити нерухоме майно, що в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав позивачки ОСОБА_1 , за захистом яких остання звернулася до суду.
Ухвалою Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
В порядку забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення Деражнянської міської ради Хмельницького району Хмельницької області від 19.12.2023року, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки накладено заборону відчуження об'єкта нерухомого майна - земельної ділянки із кадастровим номером 6821510100:04:001:0454, яка розташована по АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В решті вимог заяви відмовлено.
Виконання даної ухвали покладено на Летичівський відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Суд керувався тим, що застосовані ним заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами та належним чином забезпечать виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати в частині задоволення заяви про забезпечення позову та повністю відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що сторона позивача намагається безпідставно та протиправно обмежити відповідачку ОСОБА_2 у здійсненні належного їй права власності на нерухоме майно, набуте нею у власність на законних підставах, та яким вона володіє та користується вже багато років. Таке обмеження права власності, застосоване судом, є невиправданим та не відповідає завданням цивільного судочинства, яке має забезпечувати баланс інтересів сторін, в даному випадку має місце необґрунтоване втручання у право власності відповідачки на основі лише нічим не підтверджених припущень позивачки. Оскільки позивач не надала доказів, на яких ґрунтуються її припущення про намір відповідача відчужити належну їй земельну ділянку, то вжиті судом заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони на відчуження земельної ділянки слід вважати безпідставними, протиправними і очевидно непропорційними, що ставить сторони у нерівне становище по відношенню одна до одної.
Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників у справі не надходило.
В судовому засіданні представник апелянтки ОСОБА_2 адвокат Афадєєв В.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Цапів І.М. в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити.
Представник Деражнянської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що з березня 2025 року у Деражнянському районному суді Хмельницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Деражнянської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Деражнянської міської ради від 19.12.2023 року, скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію земельної ділянки.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у впровадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
Задовольняючи частково заяву, суд першої інстанції взявши до уваги, що між сторонами існує спір щодо земельних ділянок та врахувавши співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, виходячи із засад розумності та обґрунтованості вимог, дійшов до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, а саме, в частині накладення заборони відчуження об'єкта нерухомого майна. Саме такий захід є достатнім заходом забезпечення позову у даній справі.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Оскільки предметом спору серед іншого є спір щодо земельної ділянки, обраний судом першої інстанції вид забезпечення позову - накладення заборони відчуження нерухомого майна, що належить відповідачці на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами. Доказів на спростування співмірності із заявленими позовними вимогами матеріали справи не містять.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачки, оскільки при забороні відчуження майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
З огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідачки як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат унаслідок його застосування, з урахуванням відсутності доказів завдання відповідачу збитків унаслідок накладення арешту на майно, доводи апеляційної скарги щодо не співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами на правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не впливають.
Таким чином, вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 149, 150, 153, 263 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи, надав правильну правову оцінку заявленим стороною позивача ризикам утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду про задоволення позову і вірно оцінив співмірність вимог заяви про забезпечення позову із позовними вимогами позовів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, судом застосовано правильно норми права, а наведені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність судового рішення.
Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Деражнянського районного суду Хмельницької області від 02 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 08 вересня 2025 року.
Судді: Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк