08 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 671/1624/25
Провадження № 11-сс/820/460/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Хмельницького апеляційного суду
в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції з Теофіпольським районним судом Хмельницької області та ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор» кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчої судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2025 року, -
Цією ухвалою клопотання слідчого задоволено. Застосовано щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростишів Коростишівського району Житомирської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, жителя та зареєстрованого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 25 жовтня 2025 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 серпня 2025 року, близько 15 год. 30 хв., підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2 , вступив в словесну суперечку з ОСОБА_8 , в ході якої у ОСОБА_6 виник злочинний умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 .
Тоді ж, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у квартирі АДРЕСА_2 , взяв у праву руку кухонний ніж, який знаходився на столі кімнати кухні, діючи умисно, наніс не більше трьох порізів вказаним кухонним ножем в голову, передньої та лівої бокової поверхні шиї потерпілого, спричинивши цим різані рани шиї та голови, а також гострої крововтрати, від яких ОСОБА_8 помер на місці події.
27 серпня 2025 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
28 серпня 2025 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нову, якою клопотання слідчого задовольнити частково, обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Посилається на те, що слідча суддя не врахувала позитивну характеристику ОСОБА_6 та віктимну поведінку потерпілого, що призвела до вчинення кримінального правопорушення.
Вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність і обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Виходячи з вимог ст. 370 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідча суддя при розгляді клопотання слідчого в повній мірі дотрималася цих вимог закону.
Так, згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ст. 183 КПК України).
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, подане до суду першої інстанції клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 194 КПК України, погоджене з прокурором. В обґрунтування клопотання слідчий послався на наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , яке є особливо тяжким, та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КК України.
Наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином перевірялись слідчим суддею. При цьому, був опитаний підозрюваний, вислухана думка його захисника, прокурора, відібрані пояснення у слідчого, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу.
Слідча суддя правильно врахувала обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, що свідчить про підвищений ступінь небезпечності інкримінованого діяння; особу підозрюваного, який не працює, не одружений, не має міцних соціальних зв'язків.
Тому, слідча суддя прийшла до правильного висновку про те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КК України, зокрема: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків, оскільки такі ще судом не допитані, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Врахувавши наведені ризики, обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в їх сукупності слідча суддя прийшла до обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційного суду, про необхідність обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду кримінального провадження прокурор та слідчий довели, що застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчої судді про те, що лише найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом для запобігання ризикам, наявність яких доведена слідчим та прокурором.
Твердження захисника про те, що слідча суддя не врахувала позитивну характеристику ОСОБА_6 , його пенсійний вік, то такі обставини не є визначальними для обрання обвинуваченому іншого, більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки наведене враховується в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, зокрема: тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, фактичними обставинами кримінального провадження, суворістю можливого покарання, які стали підставою для задоволення клопотання слідчого.
Крім того, існування таких факторів жодним чином не завадило його протиправній поведінці.
Що ж стосується віктимної поведінки потерпілого, то така не є підставою для обрання обвинуваченому менш суворого запобіжного заходу. Кожна особа несе відповідальність за свої дії, і провина потерпілого (тобто його віктимна поведінка) не зменшує провини обвинуваченого та не виправдовує його дій.
Доводи захисника про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є безпідставними з огляду на наступне.
Так, колегією суддів під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді було досліджено матеріали кримінального провадження та не встановлено підстав для зміни обраного обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Лише найсуворіший запобіжний захід зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 , на думку колегії суддів, унеможливить запобігання існуючим ризикам, оскільки обвинувачений не перебуватиме під наглядом правоохоронних органів та зможе переховуватись від суду, може перешкоджати провадженню іншим чином, а також продовжити кримінально протиправну поведінку.
Таким чином, потреба в обмеженні права на особисту свободу підозрюваного шляхом обрання останньому найсуворішого запобіжного заходу є виправданою. Окрім того, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки у справі існують ознаки суспільного інтересу, який, зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Колегія суддів вважає, що слідча суддя врахувала усі обставини провадження, об'єктивно оцінила особу ОСОБА_6 та обґрунтовано прийняла рішення про необхідність ізоляції його від суспільства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підстав для скасування ухвали слідчого судді не знаходить.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчої судді Волочиського районного суду Хмельницької області від 29 серпня 2025 року, якою застосовано щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 жовтня 2025 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3