04 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/3160/25
Провадження № 22-ц/820/1932/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Шевцової Л.М. від 10 липня 2025 року.
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -
У травні 2025 року позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс», звертаючись в суд з цим позовом до відповідачки, вказував, що 24.01.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1337-0582. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язався надати відповідачці кредит в сумі 11400 грн. на строк 300 днів, а відповідачка зобов'язалася сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредит відповідно до умов кредитного договору.
Відповідачка порушила умови кредитного договору, не повернула в повному обсязі кредит, а також не виконала всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем.
Станом на 04.04.2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 96900 грн., з яких 11400 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 85500 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальниці програми лояльності та часткового списання заборгованості позичальниці за нарахованими процентами у загальній сумі 39900 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи вказане, позивач просив стягнути з відповідачки частину заборгованості за кредитним договором в сумі 57000 грн., з яких 11400 грн. - прострочена заборгованість за тілом кредиту, 45600 грн. - прострочена заборгованість за процентами.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10.07.2025 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1337-0582 від 24.01.2024 року в сумі 22800 грн., з яких 11400 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 11400 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в сумі 969 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить скасувати рішення суду та стягнути з ОСОБА_1 усю заборгованість за кредитним договором. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що позивачем дотримано вимоги щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом. Суд неправильно застосував пункт 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якого несправедливими є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50 % вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором. Помилково ототожнювати проценти за користування кредитом з неустойкою (пенею) у разі невиконання зобов'язань боржником за договором. Позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.10 та 10.1 договору) протягом строку договору (згідно п. 4.12 договору), що відображено у розрахунку заборгованості. Відповідачці не нараховувалися штрафні санкції за прострочення грошового зобов'язання за договором.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом встановлено, що 24.01.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1337-0582 продукту «CreditKasa».
Відповідно до умов договору кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 11400 грн. шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Тип процентної ставки - фіксована і становить 2,50 % за кожен день користування кредитом та застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою. Кредит надано на строк 300 календарних днів. Дата повернення кредиту - 18.11.2024 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування.
Кредитний договір зі сторони позичальника підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Підписуючи цей договір, позичальник підтвердив свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та Правил.
Договір зі сторони кредитодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу відповідно до п. 3.9. Договору.
Позивач виконав умови кредитного договору та надав відповідачці кредит в сумі 11400 грн., що підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 14.04.2024 року про перерахування коштів та довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту № 1337-0582 від 24.01.2024 року.
Відповідачка не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого кредитором на 04.04.2025 року їй нараховано заборгованість в розмірі 96900 грн., з яких 11400 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 85500 грн. - заборгованість за процентами за період з 24.01.2024 року по 04.04.2024 року.
Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 39900 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 57000 грн., з яких 11400 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 45600 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що нараховані відсотки за кредитним договором є несправедливими та підлягають стягненню в розмірі неповернутого кредиту, тому стягненню підлягає 11400 грн. тіла кредиту та 11400 грн. процентів за користування кредитом.
Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду є необґрунтованими.
Так, згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеним факт укладення кредитного договору відповідачкою, підписання його сторонами, в тому числі відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» та отримання нею кредиту на умовах, визначених електронним договором про відкриття кредитної лінії № 1337-0582 від 24.01.2024 року.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за період 24.01.2024 року по 13.04.2024 року нарахувало 96900 грн. заборгованості, з яких 11400 грн. - тіло кредиту, 85500 грн. заборгованість за простроченими процентами, з яких позивачем часткового списано заборгованость позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 39900 грн.
За змістом частини 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про, зокрема, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).
Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору; якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
Відповідно до частин 1-4 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, потреби у послугах. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.
Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Вимога про сплату відсотків, які надміру високими, що призвело до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, не відповідає передбаченим у частині 3 статті 509 та частинах 1, 2 статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
З огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац 3 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, має наслідком дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг, тому підлягає зменшенню до розміру тіла кредиту.
Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 у спорі з цих же правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» залишити без задоволення.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанови складена 08 вересня 2025 року.
Судді Л.М. Грох
Т.О. Янчук
О.І. Ярмолюк