Номер провадження: 22-ц/813/7350/25
Справа № 947/10242/25
Головуючий у першій інстанції Скриль Ю. А.
Доповідач Драгомерецький М. М.
про залишення апеляційної скарги без руху
08.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М., розглянувши питання про відкриття апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -
До Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 по справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
У поданій апеляційній скарзі скаржник просить суд звільнити його від сплати судового збору так як його дохід за попередній рік становить менше ніж 5% від суми судового збору, який підлягає сплаті за звернення із апеляційною скаргою.
Апеляційний суд, дослідивши подану апеляційну скаргу, вважає, що скаржник не може бути звільнений від сплати судового збору з огляду на наступне.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
Згідно вимог ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст. 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що на підтвердження майнового стану, ОСОБА_1 надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом з січня 2024 року по червень 2025 року та індивідуальні відомості про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2011 рік, 2012 рік та за 2014 рік.
Аналізуючи надані апелянтом відомості про доходи, апеляційний суд зауважує, що вказані довідки не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану скаржника, оскільки не містять відомостей про реальний майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява № 73547/01).
З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов'язок сплатити судові збори, встановлені відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Суд наголошує, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Для звільнення від сплати судового збору позивач повинен довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Посилання на скрутне матеріальне становище та відсутність можливості сплати судового збору без надання переконливих доказів, не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», що також відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
З огляду на зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити, оскільки скаржником не надано достатніх доказів скрутного майнового стану.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, сума судового збору, яка підлягає сплаті за звернення із апеляційною скаргою складає 4 542 грн (3 028*150%)
Тому, апелянту слід сплатити судовий збір в сумі 4 542 грн на розрахунковий рахунок: Отримувач коштів: ГУК в Од. обл./Хаджибейськ. р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526. Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача: UA428999980313161206080015757. Код класифікації доходів бюджету: 22030101. Призначення платежу*;101_______(код клієнта за ЄДРОПУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Одеський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
Оригінал квитанції про сплату судового збору необхідно направити на адресу Одеського апеляційного суду (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а, E-mail: inbox@aod.court.gov.ua).
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що у вступній та прохальній частині апеляційної скарги апелянтом зазначено, що ним оскаржується рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 30 липня 2025 року.
В свою чергу, рішення по даній справі було ухвалено Київським районним судом м. Одеси.
Тому, скаржнику слід уточнити який саме процесуальний документ ним оскаржується.
Апеляційний суд звертає увагу, що для перегляду судового рішення в апеляційному порядку важливе значення мають форма і зміст апеляційної скарги. Від того, які доводи і мотиви викладені в апеляційній скарзі та які вимоги висуваються скаржником, залежать наслідки апеляційного провадження.
Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
За вказаних обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Роз'яснити, що в разі невиконання зазначених вимог у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судового збору безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький