Постанова від 28.08.2025 по справі 522/15715/25

Номер провадження: 33/813/1686/25

Номер справи місцевого суду: 522/15715/25

Головуючий у першій інстанції Циб І. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді - Комлевої О.С.,

з участю:

секретаря судового засідання Громовенко А.Г.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

адвоката Заславського Володимира Михайловича, представника потерпілого - Єсаян Геннадія Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу адвоката Заславського Володимира Михайловича, представника потерпілого ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП було закрите за відсутності події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1, ч.1 ст. 247 КУпАП.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

31 липня 2025 року адвокат Заславський В.М., представник потерпілого Єсаяна Г.М. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати та винести нову, за якою ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП та притягнути до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу від 7 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат Заславський В.М., посилається на таке.

Суд не прийняв до уваги те, що ОСОБА_2 погодився із складеним відносно нього протоколом та визнав провину.

Суд першої інстанції не врахував характер правопорушення та особу правопорушника, який має судимість.

Судовий розгляд був здійснений за відсутності потерпілого, якого взагалі не було повідомлено про час та місце судового розгляду. Також не викликалися в судове засідання і свідки.

ОСОБА_2 не розкаявся у вчиненому правопорушенні, постійно чіпляється до потерпілого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , має вирок від 03 грудня 2024 року згідно якого був визнаний винним у вчиненні кримінального проступку за ч.1 ст.125 КК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

ОСОБА_2 про судове засідання призначене на 28 серпня 2025 року був сповіщений належним чином (а.с.78), будь-яких заяв чи клопотань від нього до апеляційного суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_1 , а також його представника адвоката Заславського В.М., перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В силу вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 462202 від 08 липня 2025 року, 17 червня 2025 біля 21:45 год. гр. ОСОБА_2 знаходився на кухні загального використання за адресою: АДРЕСА_1 , застосував фізичну силу до гр. ОСОБА_1 своїми діями порушив громадський спокій та порядок громадян.

Статтею 173 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об'єктом правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, є зокрема нецензурна лайка, а саме найбільш цинічні лайки, висловлювання щодо сфери статевих відносин, непристойні висловлювання у громадських місцях, образливе ставлення до громадян, а саме докучлива поведінка, пов'язана з образливими діями, що зневажають честь та гідність людини, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час, пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах. Для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю, а точніше свавілля.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його вчинення, а саме громадське місце.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства, є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Суд першої інстанції, з огляду на матеріали справи, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

На підтвердження вини ОСОБА_2 , окрім протоколу орган, що його склав посилається на: рапорт від 17.06.2025 року; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 17.06.2025 року; пояснення ОСОБА_3 від 17.06.2025 року; пояснення ОСОБА_1 від 17.06.2025 року; таблицю фотоілюстрацій від 19.02.2025 року; заявою від 03.06.2025 року; постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19.02.2025 року; пояснення ОСОБА_3 від 19.02.2025 року; виписку із медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого 3695/364 від 27.03.2025 року; вирок Приморського районного суду м. Одеси від 03.12.2024 року; рапорт від 18.06.2025 року; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 18.06.2025 року; пояснення ОСОБА_1 від 18.06.2025 року; медичну довідку від 17.06.2025 №2742; пояснення ОСОБА_2 від 18.06.2025 року; копію паспорта ОСОБА_2 .

З пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 долучених до матеріалів справи вбачається, що між ними виникла конфліктна ситуація, в ході якої ОСОБА_1 було завдано тілесних ушкоджень, що підтверджується долученою до матеріалів справи медичною документацією.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що мала місце конфліктна ситуація, яка виникла між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та свою чергу ОСОБА_2 не мав на меті своїми діями порушити громадський порядок.

Більш того, в апеляційній скарзі, апелянт зазначив, 17 червня 2025 року ОСОБА_3 у відділенні поліції №1 ОРУП №1 в Одеській області було прийнято протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, зареєстровано у журналі ЄО № 9929, згідно якої останній просив «вжити заходи відносно громадянина ОСОБА_2 , який 17 червня 2025 року о 21:45, за адресою АДРЕСА_1 спровокував на конфлікт, висловлювався нецензурною лайкою у бік ОСОБА_1 , а після кинувся у бійку до громадянина ОСОБА_1 , де бив його ногою по зламаній нозі та намагався вдарити у область грудної клітини зліва.»

18 червня 2025 року у ДУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_1 оглянув судово медичний експерт з приводу виявлення тілесних ушкоджень, акт СМЄ направлено до поліції.

18 червня 2025 року у відділенні поліції у ОСОБА_1 прийняли заяву про кримінальне правопорушення та він надав пояснення по суті події, долучивши копію довідки з КНП «Міська клінічна лікарня №11 м. Одеса» від 18 червня 2025 року.

В судове засідання апеляційного суду адвокатом Заславським В.М., представником ОСОБА_1 надано копію відповіді на його адвокатський запит з якого вбачається що на запит адвоката Заславського В.М. ДСУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» не має змоги надати копію акту судово-медичного обстеження (експертного висновку) та копію документа, що стало підставою для огляду ОСОБА_1 , оскільки акт судово-медичного обстеження №811/Н від 18 червня 2025 року був отриманий 03 липня 2025 року дізнавачем СД ВнП№1 в Одеській області Козовякіною К.В.

В судовому засіданні адвокат Заславський В.М. підтвердив, що відносно ОСОБА_2 за подією 17 червня 2025 року відкрито кримінальне провадження.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до принципу юридичної відповідальності «non bis in idem» особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення. Цей принцип закріплений в ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Вказаний принцип закріплений і на національному рівні, а саме положеннями ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема: п. 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова районного суду, в свою чергу, є законною та обґрунтованою, у зв'язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення - є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Заславського Володимира Михайловича, представника потерпілого - ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2025 року - залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку на підлягає.

Повний текст постанови складено 08 вересня 2025 року.

Суддя Одеського апеляційного суду О.С. Комлева

Попередній документ
130033275
Наступний документ
130033277
Інформація про рішення:
№ рішення: 130033276
№ справи: 522/15715/25
Дата рішення: 28.08.2025
Дата публікації: 10.09.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Одеський апеляційний суд
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Дрібне хуліганство
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (28.08.2025)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 14.07.2025
Розклад засідань:
20.08.2025 10:30 Одеський апеляційний суд
28.08.2025 09:30 Одеський апеляційний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОМЛЕВА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА
ЦИБ ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
КОМЛЕВА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА
ЦИБ ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА
апелянт:
Єсаян Геннадій Михайлович
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Гребенюк Кирило Юлійович
представник потерпілого:
Заславський Володимир Михайлович