Номер провадження: 11-кп/813/2359/25
Справа № 947/13058/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
05.09.2025 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 розглянувши в порядку підготовки до апеляційного розгляду, в режимі відеоконференції, клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах розгляду захисника ОСОБА_6 на вирок Київського райсуду м. Одеси від 08.07.2025 у к/п №12025162480000409 від 31.03.2025 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 185 КК України
установив:
Вироком Київського районного суду м. Одеси від 08.07.2025 ОСОБА_5 був визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України та йому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
Застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили, але не довше 05.09.2025 включно.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 визначено рахувати з 08.07.2025, зараховано у строк покарання, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі строк з 31.03.2025 по день набрання цим вироком законної сили включно.
Вирішено питання щодо долі речових доказів, процесуальних витрат та заходів забезпечення кримінального провадження.
Не погодившись із вироком суду, захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу.
Згодом, 01.09.2025 на адресу Одеського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу з тих підстав, що у вказаному кримінальному провадженні продовжують існувати ризики переховування від суду та вчинення іншого злочину.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_4 , яка підтримала доводи клопотання, пояснення захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_5 , які заперечували проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 401 КПК України передбачено, що суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок суду 1-ої інстанції вирішує клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу.
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Разом із тим, п. 2) ч. 4 ст. 374 КПК України визначає, що у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається, серед іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
До заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, відносяться також запобіжні заходи.
Частина 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
Враховуючи те, що як положення ст. 401 КПК України, так і глави 31 КПК України «Провадження в суді апеляційної інстанції» загалом не визначають порядку розгляду клопотань учасників судового провадження про обрання, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу, суддя-доповідач вважає за необхідне в даному випадку, керуючись засадою законності та використовуючи аналогію закону, застосувати приписи ч. 2 ст. 331 КПК України.
Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу, згідно положень ч. 2 ст. 331 КПК України, відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу («Запобіжні заходи, затримання особи»).
Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Суддя-доповідач враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово підкреслював (у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Феррарі-Браво проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства»), що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
ЄСПЛ в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення ЄСПЛ вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи та за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Положеннями п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_5 визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Відтак, з огляду на характер інкримінованих злочинів, їх корисливий та умисний характер, призначене оскаржуваним вироком реальне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, доходжу висновку про те, що такі обставини доводять існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливого переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення відбування призначеного судом покарання та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю, що на теперішній час лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 а також запобігти зазначеним вище ризикам.
Водночас, як вбачається з матеріалів провадження, на стадії досудового розслідування та на стадії судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_5 визначений альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в межах п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України.
Приписи КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
З огляду на наявність ризиків, умисний та корисливий характер інкримінованих злочинів та відомості про особу обвинуваченого, приходжу до висновку про те, що застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є необхідною для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Що стосується аргументів сторони захисту з приводу незадовільного стану здоров'я обвинуваченого, в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор» особи мають доступ до кваліфікованої медичної допомоги.
Так, положеннями наказу МЮ України та МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 «Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту» визначено, що медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим.
За викладених обставин, вважаю, що клопотання прокурора ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню, а визначений стосовно ОСОБА_5 оскаржуваним вироком суду запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовженню, однак із визначенням застави.
Оскільки в процесі підготовки кримінального провадження до апеляційного розгляду здійснено всі підготовчі дії, кримінальне провадження може бути призначене до апеляційного розгляду.
На підставі викладеного, керуючись 24, 176, 183, 194, 201, 370, 372, 401, 405, 419, 532 КПК України, суддя-доповідач
ухвалив:
Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, тобто до 03.11.2025 включно, з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави у якості альтернативного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок для зарахування заставних сум за наступними реквізитами:
Отримувач: Одеський апеляційний суд; Код отримувача за ЄДРПОУ: 42268321
Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача: 820172
Рахунок отримувача: UA308201720355299001001086720
Призначення платежу: згідно ухвали суду від 05.09.2025, заставна сума за ОСОБА_5 , головуючий суддя: ОСОБА_2 .
У разі внесення визначеного апеляційним судом розміру застави, звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , з-під варти негайно та відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього строком до 03.11.2025 наступні обов'язки:
- прибувати до апеляційного суду за вимогою;
- повідомляти апеляційний суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- не залишати Одеську обл. без дозволу апеляційного суду.
Роз'яснити обвинуваченому та заставодавцю наслідки невиконання обов'язків передбачених ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.
Підготовку кримінального провадження до апеляційного розгляду вважати закінченою.
Кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 08.07.2025 у к/п №12025162480000409 від 31.03.2025 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 185 КК України призначити до розгляду 15.10.2025 на 10 год. 40 хв. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського апеляційного суду за адресою: м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а, зала судових засідань №9, 6-й поверх.
Копію ухвали направити всім учасникам судового провадження - для відома, а також до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_2