16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1305/25
Провадження № 3/730/555/2025
"08" вересня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Данько О.В.
з участю секретаря судового засідання - Граб С.О.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 та проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч. 5 ст.126 КУпАП, -
ОСОБА_1 , будучи притягнутим до адміністративної відповідальності постановою серії ЕНА № 4595537 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі від 27.04.2025 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, 31 серпня 2025 року о 09-21 год. повторно протягом року керував мотоциклом «АЛЬФА 125», б/н, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п.2.1 «а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні вказаного правопорушення, підтвердив обставини викладені у протоколі.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленого законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
Згідно із ч.2 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частина 5 ст.126 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення, підтверджується, крім власного зізнання у судовому засіданні, сукупністю наданих доказів:
-протоколом про адміністративне правопорушення, зауважень до змісту якого він не висловлював;
-- розпискою ОСОБА_1 від 31.08.2025 про зобов'язання не керувати транспортними засобами протягом 24 годин;
-розпискою ОСОБА_2 про передачу транспортного засобу на зберігання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
-копією постанови від 27.04.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4595537 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП;
-відеозаписом з портативного відеореєстратора працівника поліції, долученим до протоколу про адмінправопорушення;
- довідкою ВП №3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР №439263 мотоцикл «Альфа 125», б/н, належить ОСОБА_1 .
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З урахуванням положень ст.251 КУпАП вказані докази є належними та допустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи вищевказані обставини в їх сукупності, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і він підлягає адміністративній відповідальності.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд ураховує обставини та характер вчиненого правопорушення, ступінь вини порушника, його особу та майновий стан, відсутність посвідчення водія, відсутність обставин що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та вважає за доцільне застосувати до нього адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме штраф із позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на мінімальний строк, передбачений санкцією статті.
Зокрема, застосовуючи такий вид адміністративного стягнення як позбавлення права керування, суд ураховує, що згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст.30 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
При цьому, безпосередньо у ст.30 КУпАП не встановлено обмежень щодо застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли воно передбачене у санкції статті КУпАП, особам, які на момент вчинення адміністративного правопорушення не мали права керувати транспортними засобами.
Санкція ч.5 ст.126 КУпАП встановлює, окрім накладення штрафу, також безальтернативне адміністративне стягнення на водіїв у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на строк від п'яти до семи років.
Вищевказані норми КУпАП не містять жодних застережень чи умов застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, у тому числі, зумовлених відсутністю у винної особи, яка керувала транспортним засобом, посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п.20).
Згідно з ч.1 ст.317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статей КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Вищенаведений висновок суду ґрунтується на правовій позиції, викладеній у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20 за схожих правовідносин, яку в силу засади верховенства права можливо застосувати й у справах про адміністративні правопорушення.
З огляду на обставини цієї справи, суд вважає недоцільним застосування до ОСОБА_1 додаткового альтернативного адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 9, 23, 30, 33, 40-1, 126, 245, 251, 252, 268, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу в зазначений строк в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення штраф стягується в подвійному розмірі 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В. Данько