Справа № 686/33505/24
Провадження № 2-др/686/110/25
08 вересня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі судді Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання Д'яковича О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький заяву адвоката Фанди Надії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,
встановив:
Адвокат Фанда Н.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із заявою про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат, а саме: на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. та 3020 грн. витрат на проведення перекладу документів.
21.08.2025 представник позивача подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, де вказав, що рішенням суду від 22 травня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Збільшено розмір аліментів та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходів) батька, але не менше розміру одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до повноліття дитини.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 13 серпня 2025 року рішення суду залишено без змін.
Отже «часткове» задоволення вимог стосується лише періоду, із якого нараховуються аліменти у збільшеному розмірі, а не вимог щодо розміру нарахування аліментів, які по суті задоволені згідно прохальної частини позовної заяви.
Відтак підстав для стягнення правничих витрат на користь відповідача - немає, адже такі витрати стягуються лише на користь сторони, в інтересах якої ухвалено рішення.
Тому у задоволенні заяви адвоката Фанди Н.М. просить відмовити.
В судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлялись належним чином.
У відповідності до приписів ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріли справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2025 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів - задоволено частково.
При розгляді справи відповідач поніс судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн. та витрати на проведення перекладу документів в розмірі 3020 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1)на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до пунктів 4, 6, 9 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно з пунктами 1, 2, 6 частини першої статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Частинами третьою, п'ятою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Представництво та захист відповідача ОСОБА_1 здійснювала адвокат Фанда Н.М., на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії ВХ № 1086034 від 06.01.2025, виданого на підставі договору про надання правової допомоги № 686/33505/24 від 20.12.2024.
20.12.2024 адвокат Фанда Н.М. та ОСОБА_1 уклали договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов'язання із надання правової допомоги, а саме представництво інтересів ОСОБА_1 у справі № 686/33505/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.
Згідно акту прийому передачі виконаних послуг і робіт за договором від 20.12.2024 вартість послуг становить 6000 грн.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 сформульовано правовий висновок : «…суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони».
Згідно квитанції від 19.05.2025 ОСОБА_1 сплачено за проведення перекладу документів 3020 грн.
З матеріалів справи слідує, що 22.05.2025 представник відповідача подала клопотання про долучення трудового договору від 05.09.2023 з перекладом на українську мову, декларацію ОСОБА_1 за 2024 рік з перекладом на українську мову, договір найму житлового приміщення з перекладом на українську мову, при цьому переклад трудового договору від 05.09.2023, декларації здійснено присяжним перекладачем української мови О.Гераль, а переклад договору оренди здійснено ТОВ «Адмірал Прайм», при цьому з згідно квитанції від 19.05.2025 оплата послуг перекладу в сумі 3020 грн. проведена ФОП ОСОБА_4 .
Враховуючи вищевикладене, доказів належності оплати за переклад документів представником відповідача не надано.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, оскільки рішенням суду позов задоволено частково, проте при ухваленні рішення не вирішено питання про стягнення судових витрат, то суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме, 3000 грн. витрат на оплату правничої допомоги.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по справі №686/33505/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн. витрат на оплату правничої допомоги.
В решті вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення суду: 08.09.2025.
Суддя: