Справа № 682/1324/25
Провадження № 2/682/866/2025
08 вересня 2025 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Маршал І.М.,
за участі секретаря судового засідання Захарчук С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Славута цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4569329 від 26.05.2021 року в сумі 22 425 грн, судового збору в розмірі 2422,40 грн, а також витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.05.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 4569329 і відповідачу був наданий кредит в сумі 5 000 грн. строком до 25.06.2021 року.
13.09.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №07Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором № 4569329 від 26.05.2021 року.
Розмір заборгованості відповідача згідно з розрахунком заборгованості за кредитом станом на 22.05.2025 року становить 22425 грн., та складається із: заборгованості за тілом кредиту 5000 грн.; заборгованості за відсотками 16875 грн., заборгованість за комісійними винагородами 550 грн.
Оскільки, станом на день пред'явлення даного позову до суду відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань згідно з кредитним договором № 4569329 від 26.05.2021, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість в розмірі 22425 грн. за вищевказаним кредитним договором, судові витрати в сумі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання, яким просив розглянути справу без його участі за наявними у справі матеріалами, позов просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки до суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.05.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4569329. Договір укладено в письмовій формі та власноручно підписаний споживачем.
На підставі п. 1.1 якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Відповідно до п.п. 1.2-1.4 відповідач отримав кредит у сумі 5 000 грн., строком на 30 днів з терміном повернення до 25.06.2021 року.
Комісія за надання кредиту 550 грн., яка нараховується за ставкою 11 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1. Договору).
Відповідно до п.1.5.2 проценти за користування кредитом 1875 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 % від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом.
Відповідно до п.1.6 стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом.
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок.
Умовами кредитного Договору передбачена можливість пролонгації строку кредитування (п.2.3. Договору).
Згідно п.2.3.1.1 визначена Пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту наведені у таблиці (передбачено, зокрема, що за пролонгацію на три дні максимальна комісія 3% від поточного залишку кредиту).
Відповідно до п. 2.3.1.2 Договору визначена «Пролонгація на стандартних (базових) умовах»: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. та п. 2.4. цього договору.
Згідно із пунктом 6.1. договору, цей кредитний договір укладався в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МІЛОАН» та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Викладене також підтверджується заявою-анкетою від 25.06.2021 року, паспортом споживчого кредиту від 25.06.2021 року, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит власноручно підписаними споживачем.
13.09.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №07Т, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» прийняло право вимоги за кредитним договором № 4569329 від 26.05.2021 року.
Згідно договору відступлення права вимоги №07Т, ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором №4569329 від 26.05.2021 р. у розмірі 22425 грн, з яких 5000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 16875 грн. сума заборгованості за відсотками та 550 грн. комісія.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не виконав взятих на себе зобов'язань відповідно договору про надання споживчого кредиту №4569329 від 26.05.2021 року внаслідок чого у нього виникла кредитна заборгованість у розмірі 22 425 грн, з яких 5000 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 16 875 грн. сума заборгованості за відсотками та 550 грн. заборгованість за комісійними винагородами.
Отже, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», набувши статусу нового кредитора, отримало право пред'явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості в розмірі 22425 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати проценти.
Зі ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно зі ст.610ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 527ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що строк виконання зобов'язання настав, доказів повернення боргу станом на день розгляду справи відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованості в загальному розмірі 22425 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідачем кредитна заборгованість належними та допустимим доказами не спростована.
Суд, оцінивши належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності, вважає вимоги позивача про стягнення загальної кредитної заборгованості в розмірі 22425 грн. обґрунтованими, а розрахунок належних до сплати сум доведеним, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині та стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
У відповідності до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.
Положеннями ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з матеріалів справи, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом даної справи, підтверджуються наданими копіями: договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025 р., додатковою угодою №4569329 до договору про надання правової допомоги №4569329 від 02.04.2025 року, актом про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 28.03.2025 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю.
Вирішуючи питання обґрунтованості щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 6 000 грн., суд приймає до уваги викладене нижче.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Тому суд, при розподілі витрат на професійну правничу допомогу, враховує, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з відповідача на користь позивача до 3 000 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об'єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
встановив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО: 325990, м. Бровари Київської області, вул. Симона Петлюри, 21/1) 22425 грн. заборгованості за кредитним договором №4569329 від 26.05.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО: 325990, м. Бровари Київської області, вул. Симона Петлюри, 21/1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 гривень та 3 000 гривень - витрати на правову допомогу.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя Маршал І. М.