Справа № 465/1902/25
Провадження 2-а/465/150/25
Іменем України
08.09.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Рудакова Д.І.,
за участі секретаря судових засідань Стефанишина О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправної та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправної та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Позов мотивує тим, що 18.04.2024 року йому стало відомо , що постановою інспектора Департаменту патрульної поліції Аванесовою Г.Г. від 03.07.2023 року №3АВ02689660 на нього накладено штраф за порушення вимог п.12, ч.4 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до вищезазначеної постанови, ОСОБА_1 начебто, 03.07.2023 року об 11 год. 40 хв. за а дресою М06 Київ-Чоп 528+459 ( в напрямку м.Львів) керуючи транспортним засобом марки - Volkswagen модель - Passat, номерний знак - НОМЕР_1 та перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год, чим порушив п.12.9. (б) ПДР України.
Із зазначеною вище постановою не погоджується, оскільки вона винесена з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Зазначив, що він є власником вказаного транспортного засобу, однак вказаний автомобіль перебуває у користуванні його сім'ї, а тому правопорушення вчинене не ним. Звертає увагу суду, що постанову про накладення адміністративного стягнення від 03.07.2023 року йому вручено не було. Відповідач не надсилав оскаржувану постанову на адресу його проживання. Коли він дізнався про постанову, неодноразово звертався до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області про видачу йому вищевказаної постанови відтак вважає, що строк на оскарження постанови пропущено ним з поважних причин, просить його поновити.
Зазначає, що винесення відповідачем оскаржуваної постанови від 03.07.2023 року за відсутності достатніх та переконливих доказів того, що саме він здійснив перевищення швидкості та порушив ПДР України, що свідчить про те, що порушено принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, зазначає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, за яке на нього винесено оскаржувану постанову.
У зв'язку з вищенаведеним просив суд поновити строк звернення до суду, визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Департаменту патрульної поліції Аванесовою Г.Г. від 03.07.2023 року №3АВ02689660 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Не погодившись з позовними вимогами,представник відповідача подав відзив, у якому стверджує,що суть правопорушення полягала в тому ,що 03.07.2023 року об 11 год. 40 хв. за а дресою М06 Київ-Чоп 528+459 ( в напрямку м.Львів) керуючи транспортним засобом марки - Volkswagen модель - Passat, номерний знак - НОМЕР_1 та перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год, чим порушив п.12.9. (б) ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Правопорушення було зафіксоване технічним засобом Каскад, 105-1120, який відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб Каскад, 105-1120 має сертифікат відповідності UA.TR. 001 22 049-21 від 16.06.2021.
Перевищення встановлених обмежень швидкості руху автомобілем Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_1 доведено належними та допустимим доказами. Матеріали додані до справи дають підстави стверджувати, що факт вчинення правопорушення підтверджено належними доказами, які відповідають вимогам ст.ст. 73-73 КАС України.
Звертає увагу, що позивачем не наведено аргументацію порушення яких саме норм чинного законодавства допущено інспектором Департаменту патрульної поліції при винесені оскаржуваної постанови.
Відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 03.07.2023 року, у день вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі, власником даного транспортного засобу є ОСОБА_1 , тобто позивач.
Окрім наведеного, зазначає, що позивач не надав суду жодних доказів дотримання ним умов звільнення від адміністративної відповідальності, отже, правових підстав для звільнення позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі не має.
Відтак позивач міг скористатись своїм правом на заміну відповідальної особи за вчинення адміністративного правопорушення, проте таким правом не скористався.
Звертає увагу, що система автоматичної фіксації орієнтована на транспортний засіб. Вона фіксує сам факт порушення перевищення швидкості й номерний знак автомобіля. Штраф надсилається власнику. Постанова про адміністративне правопорушення формується на ім'я власника транспортного засобу (фізичної особи) або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано автомобіль. Постанова серії 3АВ №02689660 від 03.07.2023 року скерована відповідальній особі за вчинення адміністративного правопорушення, поштовим відправленням №0603542029400, відповідно до якого рекомендований лист повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
З огляду на вищенаведене, позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності як фізичну особу, якій належить на праві власності транспортний засіб, і накладено стягнення згідно із нормами чинного законодавства,
Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак у поданому відзиві просив проводити розгляд справи без участі представника відповідача.
Згідно ч. 4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що постановою інспектора Департаменту патрульної поліції Аванесовою Г.Г. від 03.07.2023 року серія 3АВ №02689660 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 грн 00 коп.
За змістом вищевказаної постанови 03.07.2023 року об 11 год. 40 хв. за а дресою М06 Київ-Чоп 528+459 ( в напрямку м.Львів) керуючи транспортним засобом марки - Volkswagen модель - Passat, номерний знак - НОМЕР_1 та перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год, чим порушив п.12.9. (б) ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.
Реєстраційною карткою ТЗ підтверджується, що власником Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Система фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі на цей час фіксує такі порушення Правил дорожнього руху, як перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів та порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів. Після фіксації перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів комплексами автоматичної фіксації - стаціонарними технічними засобами (прилади контролю), що дають змогу в автоматичному режимі здійснювати виявлення та фотозйомку або відеозапис подій, що містять ознаки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, інформація надійшла до відділу упровадження систем автоматичної фіксації порушень Правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції, де була розглянута уповноваженими поліцейськими, з врахуванням відомостей отриманих з відповідних баз даних (реєстрів), необхідних для винесення постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
Згідно з вимогами пункту 12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до частини першої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із приміткою статті 122 КУпАП суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до п.12.9(б)Правил дорожнього руху (ПДР) водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.
Як встановлено судом, власником Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_1 є ОСОБА_1 . Відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на час вчинення правопорушень та час винесення постанов були відсутні.
Окрім цього, із долученої постанови серії 3АВ №02689660 неможливо встановити особу, яка безпосередньо керувала транспортним засобом у момент вчинення адміністративного правопорушення. Відсутність чітких даних щодо водія унеможливлює притягнення до відповідальності конкретної особи та свідчить про порушення принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 14-2 KУпAП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Згідно із ч. l ст. 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині пepшiй статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує,що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; oсoбa, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 №833 затверджені Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього pyxy в автоматичному режимі та Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції, яким, зокрема, врегульовано процедуру звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, до уповноваженого підрозділу Національної поліції. Так, відповідно до п.2 зазначеного Порядку особа, яка фактично керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення (далі - заявник), протягом 20 календарних днів з дня вчинення правопорушення або з дня набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, законної сили може звернутися особисто до уповноваженого підрозділу (підрозділів) Національної поліції із заявою про визнання зазначеного факту правопорушення та надання згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності (далі - заява), а також надати при цьому документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Аналогічну норму закону, щодо звернення відповідальної особи у 20 денний календарний день містить також ст. 279-3 КУпАП, розділ III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього pyxy, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом MBC №13 від 13.01.2020.
За встановлених обставин, суд виснує, що до матеріалів справи не долучено належних, допустимих та достовірних доказів того, що саме ОСОБА_1 03.07.2023 року керував Volkswagen Passat реєстраційний номер НОМЕР_1 та перевищив швидкість.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач не є суб'єктом правопорушення, яке ставиться йому у провину.
Відтак, судом не встановлено наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Також судом встановлено, що батько позивача звернення до органу (уповноваженої особи), уповноваженого на розгляд справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання вчинення адміністративного правопорушення, за яке до відповідальності притягнуто позивача, однак йому було відмовлено через пропуск строку такого звернення.
Суд звертає увагу на те, що сама по собі постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (постанова Верховного Суду від 14 травня 2020 року в справі № 240/12/17).
Водночас, статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Частиною 2 статті 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена також частиною 2 статті 33 КУпАП, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. У Кодексі конкретизовано й інші конституційні принципи, зокрема принцип рівності громадян перед законом (стаття 248).
Крім того, принцип тлумачення закону на користь особи є однією з основних засад правової системи, яка вказує, що суди повинні намагатися тлумачити закони та його норми в такий спосіб, щоб максимально захищати права та інтереси фізичної особи. Цей принцип також часто відомий як «in dubio pro persona» або «in dubio pro homine», що означає «у вагомих сумнівах на користь людини». Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 10.01.2024 по справі №240/4894/23.
Згідно зі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
З приводу клопотання позивача щодо поновлення строку на подання позову слід зазначити наступне.
Згідно з ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з оскаржуваної постанови серії 3АВ №02689660 від 03.07.2023 року така була винесена відповідачем без участі позивача, копія такої була надіслана рекомендованим листом №0603542029400.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що обставини пропущення строку звернення до суду з позовною заявою є поважними, оскільки ОСОБА_1 не отримав копію оскаржуваної постанови, що підтверджується долученою копією конверту, тому строк для звернення до суду з позовною заявою слід поновити.
Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до абз.2 ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі та позивача у відповідності до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. .
Керуючись ст.ст. 5, 6-8, 10, 19, 20, 79, 242-246, 251, 286 КАС України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправної та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправної та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задоволити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії 3АВ №02689660 від 03.07.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області, юридична адреса: 79053, м. Львів, вул. Перфецького 19, код ЄДРПОУ 40108646.
Cуддя Рудаков Д.І.