Справа № 456/2300/25
Провадження № 2/456/1225/2025
/заочне/
25 серпня 2025 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бучківської В. Л. ,
при секретарі Коцур А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Підстава позову (позиція позивача): Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №10003365687 від 15.03.2021 у розмірі 27 073 грн., сплачений судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що 15.03.2021 за власного волевиявлення, із повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, з використанням сервісу online-кредитування ОСОБА_1 подано заявку на отримання кредиту. Дана заява №10003365687 від 15.03.2021 знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб - сайті ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс». Електронний підпис накладено ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. 15.03.2021 відповідачу перераховані кредитні кошти на банківську картку в сумі 7 000,00 грн. Кошти по кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником кредитодавцю з метою отримання кредиту. Факт перерахунку кредитних коштів на картковий рахункок позивачальника підтверджується доданою до позовної заяви копією листа від АТ «Перший Український Міжнародний Банк» за № КНО-/55 від 02.08.2024 та витягом з додатку до нього. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст. 526 та ст. 527 ЦК України. Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 05.09.2022 згідно з умовами Договору факторингу №556/ФК-22, ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №10003365687 від 15.03.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача. ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» змінено найменування та скорочене найменування на ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 40284315). Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 27 073,90 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 7 000,00 грн.; заборгованість за відсотками 20 073,90 грн.
Представник позивача Романенко М.Е. в судове засідання не з'явився, 19.05.2025 подав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Позиція відповідача: Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, зокрема на 26.05.2025, 31.07.2025, 25.08.2025, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося на адресу суду, згідно з довідкою Укрпошти, 10.06.2025 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Крім того, про призначення судових засідань на 31.07.2025, 25.08.2025 відповідача повідомлялось шляхом здійснення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик відповідача в судові засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.
Ухвалою судді від 09.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.
Відповідно до розрахунку ТОВ «КОМПАНІ ІНВЕСТ ФІНАНС», загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №10003365687 від 15.03.2021 становить 27 073,90 грн., з яких: 7 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 20 073,90 грн. - заборгованість за відсотками /а.с.17-19/.
З копії договору №10003365687 від 15.03.2021 вбачається, що такий укладено між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та ОСОБА_1 . За цим договором Товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплати проценти за користування кредитом та виконати інші умови передбачені цим договором. Сума кредиту становить 7 000,00 грн., строк надання кредиту - 30 днів /а.с.22-27/.
Згідно з копією витягу з додатку до договору факторингу № 001 від 16.06.2020, залишок боргу на момент відступлення прав вимоги по кредитному договору №6076574 від 10.11.2019 становить 15 992,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 600,00грн.; заборгованість за відсотками 3 680,00 грн., заборгованість за комісією 912,00 грн.; заборгованість за пенею 3 800,00 грн. /а.с.35/.
Відповідно до договору факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022, ТОВ «Фінансова компанія «ІнвестФінанс» передало ТОВ «Діджи Фінанс» право грошової вимогидо боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло права грошової вимоги /а.с.31-32/.
Віповідно до інформаційної довідки вих №62/5918/12 від 14.12.2022, платіжним сервісом «Platon» була проведена успішна транзакція на суму 7 000,00 грн 15.03.2021 на платіжну картку № НОМЕР_1 /а.с.34/.
З копії досудової вимоги за №3435102072-АВ від 30.10.2023 вбачається, що адвокат Міньковська А.В. в інтересах ТОВ «Діджи Фінанс» зверталася до ОСОБА_1 з досудовою вимогою, з рекомендацією сплатити заборгованість за кредитним договором №10003365687 від 15.03.2021 у розмірі 27 073,90 грн. в термін до 30.11.2023 /а.с.35/.
Відповідно до копії платіжної інструкції №2474 від 06.09.2022, ТОВ «Діджи Фінанс» перераховано на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» за договором факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 кошти в сумі 1 488 000,00 грн., на виконання умов цього договору /а.с.45/.
Відповідно до копії платіжної інструкції №2493 від 12.09.2022, ТОВ «Діджи Фінанс» перераховано на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» за договором факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 кошти в сумі 744 000,00 грн., на виконання умов цього договору /а.с.45/.
Відповідно до копії платіжної інструкції №2544 від 19.09.2022, ТОВ «Діджи Фінанс» перераховано на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» за договором факторингу №556/ФК-22 від 05.09.2022 кошти в сумі 744 000,00 грн., на виконання умов цього договору /а.с.45 зворот/.
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов'язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію», електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений Порядок укладення електронного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст.513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Судом встановлено, що 15.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» із заяваю №10003365687, з метою отримання кредитних коштів,
15.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та відповідачем було укладено в електронній формі кредитний договір №10003365687, за яким відповідачу надано кредит сумі 7 000,00 грн. строком на 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в Графіку платежів/розрахунків, шо є Додатком №1 до цього Договору. Строк кредиту може буте продовжено у порядку та на умовах, визначених цим Договором. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування кредитом за Процентною ставкою. Зазначена Процентна ставка нараховується: в межах строку кредиту, передбаченого п.1.3. цього Договору; в межах строку, на який було продовжено строк кредиту за домовленістю Сторін, якщо інший розмно процентної ставки не передбачено відповідною додатковою угодою до цього Договору із урахуванням Програми лояльності. Якщо за ініціативою Позичальника у межах строку, визначеного в п.1.3. Договору, або протягом трьох робочих днів, ще слідують за датою закінчення такого строку, відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, то Позичальник як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на процентну ставку на новий строк кредиту. При цьому Позичальник розуміє та надає згоду Товариству, що застосування іншої процентної ставки залежить від того чи отримає Позичальник індивідуальну знижку від Товариства на процентну ставку, та у випадку такого отримання Позичальник погоджується, що застосування іншої процентної ставки є наперед обумовленим та не може вважатися односторонньою зміною умов цього Договору, оскільки, умови про застосування різних процентних ставок за цим Договором чітко визначені домовленістю Сторін. У випадку користування кредитом понад строк, встановлений п. 1.3. цього Договору, без укладення відповідної угоди про продовження строку кредиту, особливі умови, встановлені для Позичальника промокодом за Програмою лояльності, втрачають силу, застосовується Базова процентне ставка, а нараховане проценти за весь строк користування кредитом підлягають перерахуванню за Базовою процентною ставкою. При цьому, Позичальник розуміє та погоджується, що застосування процентної ставки без знижки не можна вважати зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршения для Позичальника, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умова процентної ставки передбаченої цим Договором, а можливість отримання знижки забезпечена для Позичальника лише як для учасника Програми лояльності та лише за умови вихонання вимог для застосування, передбачених цим Договором.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язався в порядку та на умовах, що визначені договором, повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, визначених договором.
Судом також встановлено, що 05 вересня 2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» було укладено Договір факторингу №556/ФК-22, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» передало (відступило) на користь ТОВ «Діджи Фінанс» за плату, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло належні ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, які зазначені в Реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та боржниками.
Таким чином, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 27 073,90 грн., з яких: 7 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 20 073,90 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Враховуючи, що розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами, в свою чергу відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення щодо позову та надати докази для підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до задоволення у повному обсязі, відтак, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Діджи Фінанс» підлягає до стягнення заборгованість в загальному розмірі 27 073,90 грн.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 та п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка М.Е. та адвокатом Білецьким Б.М., укладено договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025 /а.с.28/ та додаткову угоду від 02.04.2025 до договору про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025 /а.с.33/.
На підтвердження понесених витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, позивачем до позовної заяви додано акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 02.04.2025, з якого вбачається вартість наданих послуг становить 9 000,00 грн. /а.с.11/, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості /а.с.20/.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 12 лютого 2020 року у справі за № 648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 ч. 2 ст.137 ЦПК України).
Суд також звертає увагу, що при вирішенні питання щодо розміру стягнення витрат на правничу допомогу враховує позицію Верховного Суду, викладену у Постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, про те, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правову допомогу в сумі 9 000,00 грн., які є співмірними із складністю справи та наданими адвокатом обсягом послуг.
Згідно зі ст.141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
У зв'язку з наведеним, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 422,40 грн., який підтверджено платіжною інструкцією №СЗ393 від 01.04.2025.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268, 279, 280, 282 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» /07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990/ заборгованість за кредитним договором №10003365687 від 15.03.2021 у розмірі 27 073 /двадцять сім тисяч сімдесят три/ грн. 90 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 / на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» /07405, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 42649746, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990/ сплачений судовий збір в розмірі 2 422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 /дев'ять тисяч/ грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення
виготовлено 05.09.2025
Головуючий суддя В. Л. Бучківська