Справа № 462/4403/25
04 вересня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 126, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , повторно протягом року, будучи особою, яка немає права керування транспортними засобами, 12.06.2025 р. о 21:21 год. у м. Львові на вул. Івана Виговського, 31А керував транспортним засобом марки BMW320І, номерний знак НОМЕР_1 , порушивши п. 2.1 а Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_1 , 12.06.2025 р. о 21:21 год. у м. Львові на вул. Івана Виговського, 31А керував транспортним засобом марки BMW320І, номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження в установленому законом порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечив, вказав, що на час зупинки працівником поліції 12.06.2025 р. о 21:21 год. у м. Львові на вул. Івана Виговського, 31А його ще не було позбавлено пава керування транспортним засобом, від огляду на стан сп'яніння він не відмовлявся, однак не міг здати на аналіз сечу.
Частиною 1 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Так, вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні стверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №359992, ЕПР1 № 360099, відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів поліцейських на дисках, що долучені до матеріалів справи, рапортом поліцейського від 13.06.2025, рапортом поліцейського від 27.08.2025, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 12.06.2025 року, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.06.2025 р. № 001155, у якому зафіксовано факт відмови від огляду на стан сп'яніння, довідками УПП у Львівській області ДПП про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 та його вилучення 03.10.2020 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП.
Зазначені вище докази, є належними та допустимими в розумінні ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, узгодженими та достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.
Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 , оскільки такі спрямовані на уникнення відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення та спростовуються дослідженими судом доказами у справі, які є узгодженими між собою та достовірність таких у суду не викликає сумнівів.
Наведене узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Вивчивши матеріали справи, із врахуванням особи ОСОБА_1 суд приходить до переконання, що вина правопорушника доведена, дії за ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення кваліфіковані вірно, враховуючи особу правопорушника, суд приходить до переконання, що до нього слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки згідно довідки УПП у Львівській області від 17.06.2025 р. за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 транспортні засоби на території України не зареєстровані.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. 23, 36, 40-1, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення, із врахуванням ч.2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 /сорок тисяч вісімсот/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 5 /п'ять/ років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійоксудового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.