ЄУН: 336/12667/23
Провадження №: 2/336/120/2025
02.09.25
02 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Звєздової Н.С.,
секретар судового засідання Іванченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Запоріжжі матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані послуги з комплексного обслуговування багатоквартирного будинку, -
Представник позивача адвокат Коноваленко О.Ю., який діє на підставі Договору про надання правничої допомоги №б/н від 26.09.2023, Ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 25.11.2023 серії АР №1150721, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.06.2017 серії ЗП №001317, звернувся з вказаним позовом до суду, в якому просив стягнути з відповідачки на користь позивача: 1) заборгованість по сплаті послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 за період з 01.09.2021 по 23.11.2023 в розмірі 144 798,19 грн., яка складається з заборгованості за надані комунальні послуги згідно Договору № 46 від 01.09.2021 - 118 957,05 грн., інфляційних збитків - 17 829,33 грн., 3 % річних від простроченої суми боргу - 4 391,10 грн. та пені за несвоєчасну оплату послуг - 3 620,71 грн. 2) сплачений позивачем судовий збір 2684,00грн.; 3) всі документально підтверджені судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за Договором про надання послуг з управління будинком № 46, від 01.09.2021 року, позивач надає послуги управителя мешканцям багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 . Вказаний договір укладено між позивачем та співвласниками будинку АДРЕСА_1 , в особі уповноваженого представника органу місцевого самоврядування (виконавчого комітету Оріхівської міської ради) Мандрич Світлани Миколаївни, уповноваженого рішенням виконавчого комітету Оріхівської міської ради від 30.08.2021 року, № 424 «Про призначення управителя багатоповерхових будинків у м. Оріхів. Договір набрав чинності з 01.09.2021 року та укладений на рік, в подальшому з можливою пролонгації. Умовами Договору № 46 від 01.09.2021 року передбачено, що Управитель - позивач, зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов'язуються оплачувати Управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Відповідно до п. 1.2 Договору, послуга з управління полягає в забезпеченні Управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та його прибудинкової території. Вартість послуг позивач визначив, виходячи з тарифу, затвердженого виконкомом місцевої ради, та ціною послуги з управляння, що визначена договором про надання послуг з управління саме багатоквартирним будинком, що укладено із співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 , та згідно до п. 3.1 ч. 3 Договору визначена вартість послуги з управління багатоквартирним будинком та прибудинкової території у розмірі 5,95 грн. за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території складають у розмірі - 4,75 грн. (згідно додатку 5 Договору); винагороду управителю в розмірі 1,20 грн. на місяць. Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна 468518723239 від 10.11.2023 року Оріхівська міська рада на підставі договору оренди земельної ділянки № 07 від 26.03.2020 року передала в оренду прибудоване нежиле приміщення з підвалом загальною площею - 1163,4 кв.м., відповідачу, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Вищезазначене свідчить, що відповідач також є Замовником послуги з управління багатоквартирним будинком, котру надає позивач. Відтак, розмір щомісячної оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком, що (надавались) надаються відповідачу становить 6922 грн. 23 коп. (1164,4 кв.м. х 5,95 грн. = 6922,23 грн.). Позивач зазначає, що за період з 01.09.2021 року по 23.11.2023 року позивачем було надано послуги за Договором про надання послуг з управління будинком № 46, від 01.09.2021 року відповідачу на загальну суму 118957,05 грн., проте відповідач свої зобов'язання з оплати отриманих послуг не виконувала взагалі, що призвело до виникнення заборгованості за надані послуги відповідно до умов Договору станом на 23.11.2023 року у розмірі 118957,05 грн. Крім того, позивач відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України посилається на стягнення з відповідача крім загальної суми заборгованості, ще інфляційних збитків - 17 829,33 грн., 3 % річних від простроченої суми боргу - 4 391,10 грн. та пені за несвоєчасну оплату послуг - 3 620,71 грн., за вказаних обставин представник позивача звернувся до суду з відповідним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 вказану справу було передано в провадження судді Щасливій О.В.
Ухвалою суду від 19.12.2023 відкрито провадження по справі.
28.03.2024 відповідачкою подано відзив на позов.
02.05.2024 надійшла відповідь на відзив.
02.05.2024 відповідачкою подано клопотання про виклик свідків та про доручення письмових доказів.
На виконання вимог Розпорядження керівника апарата Шевченківського районного суду міста Запоріжжя №507 від 08.10.2024, Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024, матеріали цивільної справи №336/12667/23 (провадження №2/336/892/2024) передано в провадження судді Звєздовій Н.С.
В судове засідання сторони не з'явилися, представники сторін надали заяви про проведення судового засідання без їх участі.
На попередньому судовому засіданні представник позивача адвокат Коноваленко О.Ю. підтримав позовні вимоги з обставин зазначених в позовній заяви та просив суд задовольнити їх в повному обсязі
На попередньому судовому засіданні представник відповідача Василега І.М. заперечувала в повному обсязі проти задоволення позовних вимог та просила відмовити в позові в повному обсязі на обставинах зазначених у відзиві.
В судовому засіданні за клопотання відповідача були допитані свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що раніше займала посаду директора КП «Житлосервіс» у м. Оріхові, потім з серпня 2021 року мала відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» бо складала акти щодо передачі на баланс з міста до ТОВ «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» нерухоме майно, тому знає, що належне відповідачу нежитлове приміщення № 1 будинку АДРЕСА_1 є відокремленим від багатоквартирного будинку та самостійно себе обслуговує, тому не увійшло до списку на обслуговування ТОВ «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» разом з багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 згідно до Договору № 46 від 01.09.2021 року. Зазначила, що нежитлове приміщення № 1 є приватною власністю відповідача та усі комунікації, мережі відокремлені від багатоквартирного будинку. Зазначила, що станом на серпень/вересень 2021 року усі підприємці, які мають у власності нерухоме майно самостійно обслуговують своє майно.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 01.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» в особі директора Квятковського Михайла Анатолійовича та уповноваженого представника органу місцевого самоврядування (виконавчого комітету Оріхівської міської ради) нею, ОСОБА_2 укладено Договір № 46 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Договір № 46 від 01.09.2021 року, має додатки, які є невід'ємною його частиною, згідно до яких позивач прийняв на баланс та управління лише 144 квартири у багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , серед яких нежитлове приміщення № 1 будинку АДРЕСА_1 , яке належить відповідачу не увійшло та не передано на баланс позивачу. Нежитлове приміщення є ізольованим від багатоквартирного будинку та не мають спільних комунікацій та мереж. Земельна ділянка під нежитловим приміщенням обслуговується виключно відповідачем згідно до укладеного договору оренди землі, за яку заборгованості відповідач не має.
Суд, заслухавши пояснення сторін, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76, ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини, норми права, застосовані судом.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги за період з 01.09.2021 по 23.11.2023 в розмірі 144 798,19 грн., а саме - послуг з управління та утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по багатоквартирному будинку АДРЕСА_1 .
01.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» в особі директора Квятковського Михайла Анатолійовича та уповноваженого представника органу місцевого самоврядування (виконавчого комітету Оріхівської міської ради) Мандрич Світланою Миколаївною укладено Договір № 46 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоповерховим будинком АДРЕСА_1 , а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами договору. Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності, станом на дату укладення договору, зазначаються у додатку 1, що є невід'ємною його частиною. Загальні відомості про будинок зазначаються у додатку 2 до договору, що є невід'ємною частиною договору. (Т.1 а.с. 32-39).
Згідно до Списку співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності ( додаток 1 до договору) включає в себе 144 квартири та які становлять загальну площу 6568,5. (Т.1 а.с. 40-43).
Згідно до Загальних відомостей на будинок (додаток 2 до договору) зазначені загальні відомості про будинок АДРЕСА_1 , міститься інформація про 144 квартири, 9поверховий будинок, 2 під'їзди, 1 ліфт, загальна площа будинку (житлові та нежитлові приміщення 7016,1 кв.м., загальна площа підвалу 1196,4 кв.м., площа східних кліток, вестибюлів 211,6 кв.м. (Т.1 а. с. 44-45).
Згідно Акту приймання передачі технічної документації на будинок (додаток 3 до договору) Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» передана технічна документація на будинок. (Т.1 а.с. 46).
Згідно до Вимог до якості послуг з управління будинком (додаток 4 до договору), складений перелік та періодичність надання послуг по утриманню будинку. (Т1 а.с. 47-49).
Згідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території АДРЕСА_1 (додаток 5 до договору) міститься розрахунок по утриманню та ремонту багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 , а.с. 50.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек станом на 10.11.2022 року (а.с. 26), відповідач є власником приміщення АДРЕСА_2 , загальною площею 1163,4 кв.м.
На а.с. 51-76 міститься рахунок на оплату за управління багатоквартирним будинком.
Згідно до Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого Зайцевою А.С., державним нотаріусом Оріхівської державної нотаріальної контори за реєстровим № 678, від 03.10.2014 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.10.2014 року власником нежитлового приміщення з підвалом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 загальна площа приміщення становить 1163,4 кв.м. є відповідач. (Т. 1 а.с.105-107).
Згідно Рішення № 35 від 16.01.2008 року Виконавчого комітету Оріхівської міської ради Запорізької області належне відповідачу на праві власності нежитлове приміщення має окрему поштову адресу, а саме - приміщення АДРЕСА_2 . (Т.1, а.с. 108)
Згідно до Договору № 07 про оренду земельної ділянки від 26.03.2020 року укладеного між Оріхівською міською радою та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 під належне їй на праві приватної власності нежитловим приміщенням № 1 будинку АДРЕСА_1 , строком на 49 років, передана в оренду земельна ділянка, яка є відокремленою та має кадастровий номер 2323010100:01:026:0015, загальною площею - 951 кв.м., за адресою: приміщенням АДРЕСА_2 . (Т.1 а.с. 111-113).
Предметом спору у даній справі є стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.
Пункт 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Пункт 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Згідно до ст. 5 цього ж Закону до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Таким чином, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.
Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За змістом ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина перша статті 509 ЦК України).
В силу статті 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб'єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач не здійснив оплату за надані житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.09.2021 року по 23.11.2023 року у сумі 118957,05 грн. Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник відповідача у судовому засіданні проти вимог позивача заперечує, посилаючись на те, що відповідач не входить до складу відповідного об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , а є окремим об'єктом та здійснює самостійно управління та утримання свого приміщення на підтвердження чого подала до відзиву письмові докази. Жодних договорів з ТОВ «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» спрямованих на надання житлово-комунальних послуг не укладала.
Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 цього Закону, спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Суд звертає увагу, що згідно до наявних у справі письмових доказів вбачається, що позивач надає послуги управителя саме для мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у складі 144 квартир, що підтверджується Договором № 46 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та додатками до договору, згідно яких має конкретну загальну площу, яка була взята у розрахунок згідно кошторису по утриманню багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , проте належне на праві власності відповідачу нежитлове приміщення має свою окрему загальну площу 1163,4 кв.м. та не пов'язане з житловим будинком АДРЕСА_1 ані технічно, ані конструктивно або фактично, не призначено для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (власників квартир) та не входить до обслуговування позивачем та належить до самостійного об'єкту цивільно-правових відносин, тому відповідач в силу закону не зобов'язана виконувати рішення співвласників багатоквартирного будинку.
Суд встановив, що належне відповідачу на праві власності нежитлове приміщення не віднесено до переліку квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , щодо яких позивач надає послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій згідно до Договору № 46 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, а відтак не має зобов'язань перед позивачем з приводу сплати щомісячних платежів по утриманню її нежитлового приміщення.
Відповідач самостійно утримує належне їй нежитлове приміщення, на підтвердження чого надала суду письмові доказу, які підтверджують обставини зазначені у відзиві на позов та підтверджується поясненнями свідків.
Пунктом 10.4 Договору № 46 від 01.09.2021 року, на який посилається позивач, передбачено, що договір має додатки, які є невід'ємною його частиною: додаток 1 «Список співвласників і площа квартир та приміщень, що перебувають у їх власності», додаток 2 «Загальні відомості про будинок», додаток 3 «Акт приймання-передачі технічної документації на будинок», додаток 4 «Вимоги до якості послуги з управління будинком», додаток 5 «Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території». У вказаних додатках відсутні дані в підтвердження того, позивач включив разом з 144 квартирами багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 належне на праві власності відповідачу нежитлове приміщення, та площа якого увійшла у кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території АДРЕСА_1 (згідно до додатку 5 до договору) по утриманню та ремонту багатоповерхового будинку АДРЕСА_1 .
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Натомість, нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 і є самостійним об'єктом нерухомого майна (п.3 ч. 1 ст. 1 Закону).
З наведених норм вбачається, що у житлових будинках можуть бути і нежилі приміщення, які мають окреме, незалежне призначення (магазини, кафе, аптеки, перукарні, художні майстерні тощо).
Визначальним для правильного вирішення даного спору є визначення правового статусу нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та встановлення того, чи відноситься спірне приміщення до допоміжних, чи є нежилим приміщенням в структурі житлового будинку.
Судом враховано, що приміщення можуть бути обладнані для здійснення певного виду діяльності і не призначені для експлуатації будинку або побутового обслуговування мешканців. В різних випадках одне і те ж приміщення може відноситись до житлового фонду і мати статус допоміжного або бути самостійним об'єктом цивільно-правових відносин, у зв'язку з чим в результаті приватизації квартир їх мешканцями право власності останніх на такі приміщення не виникає.
Для розмежування допоміжних приміщень багатоквартирного жилого будинку, які призначені для забезпечення його експлуатації та побутового обслуговування мешканців будинку і входять до житлового фонду, та нежилих приміщень, які призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру, і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин та до житлового фонду не входять, слід враховувати як місце їхнього розташування, так і загальну характеристику сукупності властивостей таких приміщень, зокрема спосіб і порядок їх використання.
З метою встановлення виду приміщення - допоміжне чи нежиле, необхідним є встановлення технічних характеристик такого приміщення та його значення для експлуатації всього будинку, у тому числі встановлення того, чи можлива без доступу до спірного приміщення експлуатація будинку, для чого слід дослідити, зокрема, що попереднє використання таких приміщень як нежилих чи допоміжних.
Належне відповідачу нежитлове приміщення не було призначене для забезпечення експлуатації багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та побутового обслуговування його мешканців.
Згідно технічних характеристик багатоквартирного будинку та нежитлового приміщення, які мають різні площі, ізольовані одне від одного, має окреме цільове призначення та окремі адреси, а також нежитлове приміщення не належить до категорії допоміжних приміщень багатоквартирного будинку та не включено до списку переліку квартир та площ обслуговування позивачем, а отже відповідач не зобов'язана оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами договору.
Нежитлове приміщення № 1 будинку АДРЕСА_1 належить виключно відповідачу та є її приватною власністю, а тому мешканці квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не є співвласниками цього нежитлового приміщення.
Таким чином позивачем не було надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження обставин щодо стягнення заборгованості по сплаті послуг з управління багатоквартирним будинком.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по сплаті послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 за період з 01.09.2021 по 23.11.2023 в розмірі 144 798,19 грн., яка складається з заборгованості за надані комунальні послуги згідно Договору № 46 від 01.09.2021 - 118 957,05 грн. є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, тому суд відмовляє у їх задоволенні.
Крім основного боргу за надані житлово-комунальні послуги позивачем нараховані 3 % річних в сумі 4 391,10 грн. та інфляційні втрати в сумі 3 620,71 грн., на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Вказані вимоги є похідними від вимоги про стягнення з відповідача суми боргу за надані житлово-комунальні послуги, у задоволенні якої суд відмовляє. Тому, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 4 391,10 грн. та інфляційного збільшення суми боргу в сумі 3 620,71 грн. суд відмовляє.
При вирішенні питання щодо судових витрат, суд керується вимогами ст.141 ЦПК України. Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, суд не має підстав для присудження позивачу судових витрат за рахунок відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення судових витрат.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «ДОМКОМФОРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з комплексного обслуговування багатоквартирного будинку - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.С. Звєздова