1Справа № 335/8712/25 2-о/335/296/2025
про відмову у відкритті провадження у справі
08 вересня 2025 року суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини,
03.09.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини, а саме сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши зміст заяви та доданих до неї документів, доходжу висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.
Як роз'яснено в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», розгляд в порядку окремого провадження справи про встановлення факту можливий, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У даному випадку ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій встановити факт, що він ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Метою встановлення такого юридичного факту ОСОБА_1 визначив необхідність оформлення права на відстрочку від мобілізації в порядку п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку».
Таким чином, виходячи зі змісту заяви та наявних у справі матеріалів, вбачається спір про право, оскільки встановлення факту самостійного виховання та утримання сина заявнику необхідно для подальшого оформлення відстрочки від мобілізації.
Водночас, суд також вважає за необхідне звернути увагу заявника і на те, що доведення факту самостійного виховання дитини батьком пов'язане з встановленням обставин щодо невиконання матір'ю батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним з батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом. Такий факт одноосібного (самостійного) виховання дитини одним з батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі, на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки у такому випадку завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 СК України невідчужуваність сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема, від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним з батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право (див.: пункти 87-88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22).
Отже, доводи заявника можуть свідчити про існування спору про право щодо участі одного з батьків у вихованні дитини.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2024 року у справі № 752/5665/23 (провадження № 61-13064св23), від 20 лютого 2025 року у справі № 128/3616/24 (провадження № 61-518св25), від 27 березня 2025 року у справі № 353/886/24 (провадження № 61-15497св24).
Також, виходячи з мети встановлення факту, про яку вказав заявник, відповідний факт може також бути встановлений під час розгляду спору з ТЦК та СП у разі відмови заявнику в оформленні відстрочки від мобілізації на визначених ним підставах.
Враховуючи, що викладені вище обставини виключають безспірність поданої ОСОБА_1 заяви про встановлення юридичного факту, а також те, що відповідно до положень ст.ст. 293, 315 ЦПК України, розгляд питання про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини не передбачено в порядку окремого провадження, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження по справі за заявою, поданою в окремому провадженні, роз'яснивши, що даний спір може бути вирішено шляхом подання позовної заяви в порядку позовного провадження в залежності від суб'єктного складу учасників та суті спору до місцевого загального суду (у разі спору між батьками дитини) або до адміністративного суду (у разі спору з ТЦК та СП щодо оформлення права на відстрочку).
Керуючись ст.ст. 30, 175, 260-261, 293, 315, 353 ЦПК України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району, про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини.
Роз'яснити заявнику, що даний спір може бути вирішено шляхом подання позовної заяви в порядку позовного провадження в залежності від суб'єктного складу учасників та суті спору до місцевого загального суду (у разі спору між батьками дитини) або до адміністративного суду (у разі спору з ТЦК та СП щодо оформлення права на відстрочку).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її складання.
Суддя А.В. Шалагінова