1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/8669/25 1-кс/335/3077/2025
03 вересня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025082060001036 від 01.09.2025, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам'янка-Дніпровська, Запорізької області, громадянина України, з вищою освітою, який має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно непрацевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
Старша слідча СВ відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 , за погодження з прокурором, звернулася до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025082060001036 від 01.09.2025.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01 вересня 2025 року приблизно о 12 годині 50 хвилин, ОСОБА_4 , маючи прямий умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) під час дії воєнного стану, який введено згідно Указу президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України, перебуваючи біля недобудованої будівлі, розташованої навпроти житлового будинку розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 39, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_8 та наніс один удар кулаком правої руки в область лівого вуха, тим самим застосувавши фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу та впав на землю, після чого, усвідомлюючи, що його дії помічені та мають відкритий характер, розуміючи протиправність своїх дій, шляхом ривку, з метою особистого збагачення, відкрито викрав мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi A3 4/128Gb Forest Green», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , вартістю 2950 гривень 00 копійок, що належить потерпілому ОСОБА_8 .
Після чого, ОСОБА_4 покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на зазначену суму.
Слідча, посилаючись на те, що підозрюваний ОСОБА_4 буде переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, може продовжити вчиняти інше кримінальне правопорушення, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від органу досудового розслідування й суду, забезпечити виконання процесуальних рішень у провадженні.
Крім того, у клопотанні зазначено, що більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_4 під вартою не зможе запобігти вказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити з викладених в ньому підстав.
В судовому засіданні підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та дослідивши додані в його обґрунтування копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025082060001036 від 01.09.2025.
01.09.2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
02.09.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Виходячи з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Органом досудового розслідування шляхом внесення відповідного клопотання ініційовано питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, доводи клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, на наявність яких міститься посилання в клопотанні, не підтвердженні належними та об'єктивними даними і прокурором в судовому засіданні не доведені.
Незважаючи на ступень тяжкості злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує вік підозрюваного, те що останній неодружений, має на утриманні неповнолітню дитину, має місце постійного проживання, має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності.
Враховуючи характер висунутої підозри, відсутність негативних характеристик підозрюваного ОСОБА_4 , а також відсутність даних про наявність з його сторони спроб ухилитися від органу досудового розслідування та продовжувати кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об'єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у його права і свободи, про який йдеться в клопотанні слідчого, а відтак відмовляє в задоволенні клопотання.
Окрім цього, сторона обвинувачення вказує на ризик ймовірного впливу на свідків, проте вказане твердження можна уникнути шляхом покладення на підозрювану обов'язку утримуватися від спілкування з певними особами у кримінальному провадженні.
Оцінивши в сукупності всі вищезгадані обставини, слідчий суддя приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з забороною ОСОБА_4 цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 02.11.2025 року включно, буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_4 та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 42, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - залишити без задоволення.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 листопада 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування із потерпілим ОСОБА_8 та свідками у даному кримінальному провадженні ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;
- здати на зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, визначити до 02.11.2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1