Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/2220/24
Провадження №: 2-п/332/55/25
08 вересня 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Погрібної О.М., секретаря судового засідання: Паніної Л.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хоменко Олена Миколаївна, про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2024 у цивільній справі ЄУН 332/2220/24 за позовомАкціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
06 серпня 2025 року представник відповідача адвокат Хоменко О.М. звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2024 року у цивільній справі ЄУН 332/2220/24 за позовомАкціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заява обґрунтована тим, що враховуючи обставини проведення судових засідань без участі відповідача, останній був позбавлений можливості подати заяву про застосування позовної давності за вимогами позивача про повернення заборгованості за кредитом та прострочену заборгованість за процентами. Крім того, сума пені, яку банк заявив до стягнення, нарахована за період, що значно перевищує передбачений ст.258 ЦК України однорічний строк. Враховуючи обставини проведення судових засідань без участі відповідача, останній був позбавлений можливості подати заяву про застосування позовної давності за вимогами позивача про стягнення пені, та, окрім цього, був позбавлений можливості подати заперечення проти стягнення пені чим було порушено його право на судовий захист.
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 11.08.2025 прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хоменко Олена Миколаївна, про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2024 року у справі ЄУН 332/2220/24 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Поновлено строк відповідачці ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хоменко Олена Миколаївна, на подання заяви про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2024 року у справі ЄУН 332/2220/24 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Призначено судове засідання, про що повідомлено осіб, які беруть участь у справі.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представниця адвокат Хоменко О.М., які про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача АТ «СЕНС БАНК», який про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Заяв, клопотань про відкладення судового засідання суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається у судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, не здійснюється згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи, докази, якими обґрунтовується заява про перегляд заочного рішення та докази, які долучено до справи, вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Частина третя статті 287 ЦПК України встановлює, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12.06.2009 року заочний розгляд судом цивільної справи відповідно до ст. 224 ЦПК України допускається у тому разі, коли відповідач або всі відповідачі у справі, якщо їх було кілька, повідомлені належним чином про час і місце судового розгляду, не з'явилися в судове засідання при відсутності в ньому їх представників і від них не надійшло повідомлення про причини неявки чи зазначені ними причини визнані неповажними і проти такого розгляду справи не заперечує позивач та ним не було змінено предмета або підстави позову чи розміру позовних вимог.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції коментованої ст.288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. За змістом вказаних норм наявність цих двох підстав для скасування заочного рішення є обов'язковою.
Судом встановлено, що в провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справа ЄУН 332/2220/24 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27 листопада 2024 року позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» суму заборгованості за кредитним договором № 501361323 від 17.09.2021, станом на 31.08.2023, у загальному розмірі 637478,48 грн, з яких 427497,83 грн,- заборгованість по тілу кредиту, 209980,65 грн, - заборгованість по відсоткам.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 9562,18 гривні.
При ухваленні заочного рішення від 27 листопада 2024 року у цивільній справі ЄУН 332/2220/24 судом були вивчені та досліджені всі надані письмові докази по справі.
06 серпня 2025 року до суду надійшла заява адвоката Хоменко О.М. в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
В той же час, представницею відповідачки не зазначено будь-яких доказів щодо заперечення позовних вимог, які б в подальшому могли мати істотне значення для правильного вирішення справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем були заявлені до стягнення заборгованість по тілу кредиту та заборгованість по відсоткам. Сума пені до стягнення позивачем не заявлялась.
Неспроможними також є доводи представниця позивачки в частині строку позовної давності за угоди про надання споживчого кредиту №501361323 від 17.09.2021, яка була предметом розгляду цивільної справи ЄУН 332/2220/24, оскільки постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" № 1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року на всій території України. Також, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року, який набрав чинність 17 березня 2022 року, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст.257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
Тобто законодавцем було запроваджено механізм, за якого позовна давність на період дії воєнного стану або надзвичайної ситуації продовжується на строк дії таких обставин. Продовження строків позовної давності в період воєнного стану є безумовним та автоматичним в силу закону.
З урахуванням вказаного вище, вимог ст. 257, ч. 5 ст.267 ЦК України, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, належить зробити висновок, що станом на 15.04.2024 (дата звернення позивача до суду із вищевказаним позовом) позивачем не пропущено позовну давність щодо стягнення платежів, строк виконання яких відповідно до умов кредитного договору настав, оскільки така з 17 березня 2022 року продовжена та триває до закінчення дії воєнного стану, а тому позовну давність позивачем на час звернення до суду з даним позовом не було пропущено.
Варто зазначити, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу resjudicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Згідно з ч. 3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Оскільки ОСОБА_1 та її представниця адвокат Хоменко О.М. не зазначили суду жодного доказу, що мають значення для справи, та могли привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення відсутні, в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст.258-261, 284-288, 353 ЦПК України, суд,
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хоменко Олена Миколаївна, про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2024 у цивільній справі ЄУН 332/2220/24 за позовомАкціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити особам, які приймають участь у справі, що відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: О.М.Погрібна