Справа № 643/3629/25
Провадження № 2-о/643/227/25
26.08.2025 Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Власенка М. В.,
за участю секретаря судового засідання - Ткаченко В. В.,
заявниці - ОСОБА_1 ,
представника заявниці - адвоката Таволжанського М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Харкові у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
07 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11 березня 2025 року заява ОСОБА_1 залишена без руху, заявнику надано строк для усунення її недоліків шляхом подання: уточненої заяви в частині зазначення відомостей про учасників справи; всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги; необхідної кількості копій уточненої заяви з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
14 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з уточненою заявою, зазначивши заінтересованою особою Міністерство оборони України. До заяви долучено її копію разом з додатками для заінтересованої особи.
Так, в уточненій заяві ОСОБА_1 просить:
- встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який 09 лютого 2025 року близько 12:30 зник безвісти в районі населеного пункту Свердлікове, Курської області, російської федерації, в період часу з 06 липня 2023 року по 09 лютого 2025 року.
Вимоги обґрунтовані тим, що у 2015 році між заявником та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який надалі було розірвано у 2018 році. Від шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Незважаючи на те, що шлюб було розірвано, заявниця та ОСОБА_2 надалі підтримували дружні зв'язки та теплі відносини, а з початком повномасштабного вторгнення рф на територію України шлюбні відносини відновилися, офіційно відносини не реєстрували повторно. Одночасно з цим ОСОБА_2 проходив службу у Збройних Силах України. Заявниця та ОСОБА_2 проживали разом у Львівській області, їздили у відпустку, потім повернулися до міста Харкова, де продовжили проживати разом. Мали намір повторно одружитися. 25.02.2025 заявниця отримала сповіщення сім'ї № 1687/1/629 про те, що ОСОБА_2 зник безвісти 09.02.2025 близько 12:30 під час виконання бойового завдання, при виконання службових обов'язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російської федерації виконуючи бойове завдання, під час стрілецького бою в районі н. п. Свердлікове Курська обл. рф. Звернення до суду з цією заявою надасть можливість заявниці та сину оформити отримання грошової допомоги.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 17.03.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
03.04.2025 до суду надійшли пояснення представника заінтересованої особи Міністерства оборони України - Лисенка В.Ю. в яких представник просить суд залишити без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. У поясненнях зазначено, що заява ОСОБА_1 не може бути розглянута в порядку окремого провадження, та має бути залишена без розгляду, враховуючи наступне. Зазначає, що суттєвою ознакою окремого провадження є безспірність розгляду справи. визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Таким чином, від встановлення факту визнання заявниці членом сім'ї померлого військовослужбовця залежить виникнення її права на отримання статусу члена сім'ї загиблого Захисника України та на отримання одноразової грошової допомоги. При цьому, даний факт повністю заперечується заінтересованою особою Міністерством оборони України. Таким чином, у заявниці фактично виник спір, зокрема, з органом, який призначає та виплачує відповідну допомогу, і який заперечує проти такого факту, що виключає можливість розгляду поданої заяви в порядку окремого провадження. Представник заінтересованої особи зазначає, що оскільки між сторонами існує спір про право, суд не вправі продовжувати розгляд даних вимог в порядку окремого провадження, а така підлягає залишенню без розгляду. Таким чином, представник Міноборони вважає, що оскільки наявний спір про право, який має вирішуватися в порядку позовного провадження, то заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду, зазначив, що заявниця не позбавлена права звернутися з аналогічними вимогами в порядку позовного провадження.
Також у цих поясненнях міститься вимога про залучення в якості заінтересованої особи військову частину в якій проходив військову службу ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 15.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 .
Заявниця та її представник у судовому засіданні наполягали на задоволені заявлених вимог.
Представники заінтересованих осіб до суду не з'явилися, повідомлялися належним чином.
Під час судового засідання 26.08.2025 свідок ОСОБА_4 підтвердила факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 , із ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
19.02.2015 зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».
У шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14.09.2018 у справі № 643/8713/18 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.
Як встановлено у судовому засіданні, після розірвання шлюбу і не пізніше 06.07.2023 Заявниця та ОСОБА_2 почали спільно проживати та вести спільне господарство.
25.02.2025 на ім'я ОСОБА_1 надійшло сповіщення сім'ї № 1687/1/629 про те, що ОСОБА_2 зник безвісти 09.02.2025 під час виконання бойового завдання при виконанні службових обов'язків по захисту територіальної цілісності та суверенітету України під час агресії російської федерації виконуючи бойове завдання, під час стрілецького бою в районі н.п. Свердлікове, Курська обл. рф.
Встановлення даного факту необхідно заявнику для вжиття заходів щодо отримання спадщини та вчинення необхідних процесуальних дій відповідно до чинного законодавства як законного члена сім'ї. Чинним законодавством не передбачено іншого порядку для його встановлення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї») визначено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Згідно із частинами 1, 2 статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Отже, проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.
Для встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на досліджені в судовому засіданні докази та покази свідка, суд вважає, що заявником доведено факт її проживання із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з 06.07.2023.
Враховуючи вищевикладене, а також, що встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка, про який просить заявник, породжує юридичні наслідки, чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення і встановлення зазначеного факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право, суд вважає за необхідне дану заяву задовольнити.
Керуючись ст. 293, 294, 315, 319, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особ: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , який 09 лютого 2025 року близько 12:30 зник безвісти в районі населеного пункту Свердлікове, Курської області, російської федерації, в період часу з 06 липня 2023 року по 09 лютого 2025 року.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено та підписано 02.09.2025.
Суддя Михайло ВЛАСЕНКО