Рішення від 08.09.2025 по справі 643/10167/25

Справа № 643/10167/25

Провадження № 2/643/4556/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2025 м.Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Пасічника О.М.,

за участю секретаря судового засідання Онди В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором,

встановив:

23.06.2025 ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулось до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22032000421223 від 09.10.2020 у розмірі 16535,12 грн., судові витрати в розмірі 2422,40 грн. судовий збір, витрати понесені на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 09.10.2020 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 22032000421223, який складається з публічної частини договору, яким є Універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (далі -УДБО), розміщений на офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей Кредитний договір, що разом становлять єдиний Кредитний договір, Банк зобов'язується надати Клієнту грошові кошти (далі - Кредит) у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов'язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому Договором.

Відповідно до умов Кредитного договору, Цільове призначення Кредиту: на споживчі потреби, процентна ставка за користування Кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за Кредитом.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин - ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України. Внаслідок чого, керуючись нормами ст.ст. 530, 1082, 1084 ЦК України, 28 березня 2024р. згідно умов Договору факторингу № 28/03/24, АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (ЄДРПОУ 14352406) відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 22032000421223 від 09.10.2020 року на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуто право вимоги до Відповідача.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 16535,12 грн., із яких: Заборгованість по тілу кредиту: 11493,18 грн. Заборгованість по відсотках: 0,19 грн. Заборгованість по комісії: 5041,75 грн

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 24.06.2025, відкрито провадження у справі за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

16.07.2025 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач заперечує проти позову.

Зазначає, що 0.18 грн. відсотків нараховані після закінчення строку кредитування. Комісія за обслуговування кредиту не відповідає ч. 5 ст. 12 Закону про споживче кредитування, ст. 11,18 Закону України про захист прав споживачів і є нікчемною умовою.

Відповідачем подано клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу.

Відповідачем подано клопотання про витребування доказів на підставі ст. 84 ЦПК України.

22.07.2025 від представника позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що відповідач під час укладення договору ознайомлювався з його текстом та змістом в цілому, у тому числі з графіком щомісячних платежів за кредитними договором жодних заперечень щодо уточнення чи зміни його викладу не висловив та з ними погодився, про що свідчать його підписи.

Підписавши Кредитний договір та Паспорт споживчого кредиту Відповідач підтвердив, що він отримав та ознайомився з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до п.2 ч. 4 Паспорта споживчого кредиту зазначено розмір комісії за користування кредитними коштами, які були узгодженні з Відповідачем, а тому стягнення з Відповідача заборгованості за надані додаткові послуги, які були узгоджені є правомірними, а їх розмір чітко був визначений під час укладання договору.

Ухвалою суду від 04.09.2025 у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 09.10.2020 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та відповідачем укладений Кредитний договір № 22032000421223, згідно з умовами якого відповідач отримала кредитні кошти у тимчасове платне користування на споживчі потреби.

Сума кредиту 23600 грн. Строк кредитування 24 місяці. Кінцева дата повернення кредиту 09.10.2022 року. Цільове призначення: Споживчі потреби. Щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості з 09.10.2020 по 08.05.2021 - 7% від суми кредиту; 09.05.2021 по 08.11.2021 - 5,5% від суми кредиту; 09.11.2021 по 08.05.2022 - 4,0% від суми кредиту; 09.05.2022 по 09.10.2022 - 2,25% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується у наступному розмірі на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних, на прострочену заборгованість 56,0% річних.

АТ «Банк Кредит Дніпро» умови договору виконав надавши відповідачу кредитні кошти у тимчасове платне користування на споживчі потреби.

Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору у зв'язку із чим у неї виникла заборгованість.

28.03.2024 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу №28/03/24, відповідно до якого АТ «Банк Кредит Дніпро» відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 22032000421223.

Відповідно до платіжної інструкції до вказаного договору № 6041, акту приймання-передачі прав вимоги до вказаного договору від 28.03.2024 та витягу з реєстру боржників до вказаного договору, АТ «Банк Кредит Дніпро» відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 22032000421223 в загальному розмірі 16535,12 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 22032000421223, виконаним АТ «Банк Кредит Дніпро», станом на 27.03.2024 заборгованість відповідача складає 16535,11 грн., з яких 11493,18 грн. залишок простроченого кредиту; 0,18 грн. залишок прострочених відсотків; 5041,75 грн. залишок прострочених комісій.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд встановив, що АТ «Банк Кредит Дніпро» за кредитним договором надав ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача, який використовувався відповідачем, що підтверджується випискою по особовому рахунку, тобто виконав свої зобов'язання з надання коштів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Суд встановив, що позивач отримав права грошової вимоги до відповідача за кредитними договором № 22032000421223 від 09.10.2020 року відповідно до договору факторингу, а тому з дати відступлення прав вимоги, а саме з 28.03.2024 року ТОВ «Цикл Фінанс» стало кредитором за вказаним кредитним договором на підставі ст. 512 ЦК України.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданих позивачем вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 16535,11 грн., з яких 11493,18 грн. залишок простроченого кредиту; 0,18 грн. залишок прострочених відсотків; 5041,75 грн. залишок прострочених комісій.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Оцінюючи зміст положення пунктів 1.1 та 1.2 кредитного договору, якими передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, суд дійшов висновку, що дії банку, які складають обслуговування кредиту, надання безоплатно інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, надання виписок по рахунку, щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором, які сплачені та які належить сплатити і дати сплати, та зобов'язанням кредитодавця про надання інформації споживачу, визначених статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому такі послуги не можуть бути оплатними.

Наведене дає підстави для висновку, що положення пункту 1.2 кредитного договору № 22032000421223 від 09.10.2020 року, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості з 09.10.2020 по 08.05.2021 - 7% від суми кредиту; 09.05.2021 по 08.11.2021 - 5,5% від суми кредиту; 09.11.2021 по 08.05.2022 - 4,0% від суми кредиту; 09.05.2022 по 09.10.2022 - 2,25% від суми кредиту) суперечать положенням частини першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому таке положення є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена також у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши укладення між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 09.10.2020 кредитного договору № 22032000421223 та отримання за його умовами грошових коштів; враховуючи неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору та наявність, у зв'язку з цим, заборгованості перед банком; встановивши нікчемність умов договору щодо нарахування комісії, - суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення та стягнення з відповідача на користь позивача залишку простроченого кредиту у розмірі 11493,18 грн. та заборгованість по прострочених відсотках у розмірі 0,18 грн.

Зазначена вище заборгованість підтверджується наявним у справі розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем.

Підстави для стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» заборгованості по простроченій комісії у розмірі 5041,75 грн. відсутні з наведених вище підстав, у зв'язку з нікчемністю умов договору щодо сплати щомісячної комісії за обслуговування кредиту.

Судом встановлено, що в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).

Відповідного обґрунтування (з наданням доказів) наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору в позивачем не наведено.

Щодо судових витрат.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, на відповідача покладаються судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам у сумі 1683,77 грн.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Згідно ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з договором № 43453613 від 02.01.2025 про надання правничої допомоги та додаткової угоди № 22032000421223 до нього від 03.06.2025, укладеними між позивачем та адвокатом Кеню Д.В., останній зобов'язувався надавати позивачу правничу допомогу.

Як вбачається з акту про підтвердження факту надання правничої допомоги від 27.01.2025, адвокат Кеню Д.В., надав позивачу правничу (правову) допомогу в даній справі загальною вартістю 5000,00 грн.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; є типовою; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 4, 13, 19, 76 81, 141, 263 265, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіоконструктора Ігоря Сікорського, 8,) заборгованість за кредитним договором №22032000421223 від 09.10.2020 року в розмірі 11493,36 (одинадцять тисяч чотириста дев'яносто три) грн. 36 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту 11493,18 грн., заборгованості за відсотками - 0,18 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіоконструктора Ігоря Сікорського, 8,) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1683,76 (одна тисяча шістсот вісімдесят три) грн. 77 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіоконструктора Ігоря Сікорського, 8,) понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (код ЄДРПОУ 43453613, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіоконструктора Ігоря Сікорського, 8,);

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Пасічник

Попередній документ
130029033
Наступний документ
130029035
Інформація про рішення:
№ рішення: 130029034
№ справи: 643/10167/25
Дата рішення: 08.09.2025
Дата публікації: 10.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Салтівський районний суд міста Харкова
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (13.10.2025)
Дата надходження: 09.10.2025