05 вересня 2025 року
Справа № 642/2643/25
Провадження № 2/642/1157/25
Іменем України
/заочне/
02 вересня 2025 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді- Пашнєва В.Г.,
за участю секретаря- Хахоєвої О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача ПАТ «СК «Арсенал Страхування» звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 01.07.2021 між ПАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «ОТП Лізинг» було укладено було укладено Додаткову угоду щодо страхування відповідного переліку ТЗ № 1375/21-Т/ОЛ5/4936 (до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку № 1362/19-Т/ДГО/НС/ЦА від 01.10.2019 р.), згідно якого ПрАт «СК
«Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або
знищення автомобіля марки «Renault Sandero» д.н.з НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
30.05.2022 о 11.20 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем KIA SORENTO д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Є. Котляра, 4/6 в м. Харків, при виїзді з прилеглої території автозаправної станції, не надав перевагу в русі автомобілю RENAULT д.н.з. НОМЕР_3 та допустив з ним зіткнення з подальшим зіткненням з автомобілем RENAULT д.н.з. НОМЕР_4 , SUBARU д.н.з. НОМЕР_5 та SKODA д.н.з. НОМЕР_6 , внаслідок чого всі автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Відповідно до постанови Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/4738/22 від 29.08.2022 винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача, який керував транспортним засобом «KІA SORENTO», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Відповідно до умов договору страхування, страхового акту № 006.00785922-2 ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» сплатило страхове відшкодування у розмірі 163 413 грн. 89 коп. на рахунок ТОВ «ОТП Лізинг», що підтверджується платіжним дорученням № 49783921 від 23.09.2022. Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «KIA SORENTO» д.н.3. НОМЕР_7 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі -ПрАТ «СК «ПЗУ Україна») (поліс № EP/205691417, ліміт за шкоду майну - 130 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.), останнє сплатило страхове відшкодування в межах ліміту, у розмірі 130 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 00091414 від 14.03.2023. Таким чином, невиплаченою залишається частина (різниця) у розмірі 33 413 грн. 89 коп, із розрахунку: 163 413,89 - 130 000,00 = 33 413,89, а тому позивач просить стягнути суму страхового відшкодуванням з відповідача.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 21 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 04 серпня 2025 року відмовлено у затвердженні мирової угоди у цивільній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник позивача надав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Копію ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та доданих до неї документів надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням за його останнім відомим зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду не отриманим.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до постанови КЦС ВС від 01.12.2023 № 591/4832/22 (61-10261св23) -довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з «відсутністю за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
В постанові Верховного Суду від 29 січня 2025 року у справі № 752/5046/22 вказано, що: «Аргументи заявника про те, що суд не повідомив його про розгляд справи, є необґрунтованими, оскільки кореспонденція, а саме судова повістка-повідомлення про розгляд справи була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». З огляду на те що кореспонденція, яка була повернена до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України він є таким, що її отримав».
Аналогічна правова позиція викладена 05 лютого 2025 року Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 128/240/20, провадження № 61-10183св24 (ЄДРСРУ № 125005548) та 24 березня 2025 року Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 706/208/15-ц, провадження № 61-11296св23 (ЄДРСРУ № 126088362).
Відповідач в судове засідання до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать матеріали справи. Відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі письмових доказів, та за згодою позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що не суперечить положенням ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 30.05.2022 о 11.20 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем KIA SORENTO д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Є. Котляра, 4/6 в м. Харків, при виїзді з прилеглої території автозаправної станції, не надав перевагу в русі автомобілю RENAULT д.н.з. НОМЕР_3 та допустив з ним зіткнення з подальшим зіткненням з автомобілем RENAULT д.н.з. НОМЕР_4 , SUBARU д.н.з. НОМЕР_5 та SKODA д.н.з. НОМЕР_6 , внаслідок чого всі автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Постановою Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/4738/22 від 29.08.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Відповідно до частини шостої ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудні 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.
З огляду на викладене та відповідно до положення частини шостої ст. 82 ЦПК України, суд не піддає сумніву та доказуванню обставини, встановлені постановою Київського районного суду м. Полтави у справі № 552/4738/22 від 29.08.2022.
Відповідно до витягу з поліса серії ЕР № 205691417 цивільно-правова відповідальність відповідача на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, як водія транспортного засобу KIA SORENTO д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «ПЗУ Україна» із страховою сумою за шкоду, заподіяну майну 130000,00 грн.
01.10.2019 між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» було укладено генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку № 1362/19-Д/ДГО/НС/Ц2.
01.07.2021 між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» та товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» було укладено додаткову угоду щодо страхування відповідного переліку транспортних засобів № 1375/21-Т/ОЛ5/4936 до генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, водіїв і пасажирів від нещасного випадку № 1362/19-Д/ДГО/НС/Ц2 від 01.10.2019, відповідно до умов якої сторони погодили страхування транспортних засобів, зокрема, Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_8 .
01.06.2022 водій застрахованого автомобіля Renault Sandero, номерний знак НОМЕР_8 , ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «СК «Арсенал Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку.
Актом огляду транспортного засобу від 01.06.2022 визначено перелік та характер пошкоджень автомобіля Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_8 .
Відповідно до рахунку-фактури № ЗРЕН0058054 від 07.07.2022, наданого товариством з обмеженою відповідальністю «Соллі Плюс» товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу Renault Sandero, державний номерний знак НОМЕР_8 , складає 281 723,27 грн.
Умовами Генерального договору № 1362/19-Т/ДГО/НС/Ц2 від 01.10.2019р. визначено перелік страхових випадків. Одним з таких випадків є «повна (конструктивна) загибель застрахованого ТЗ» - коли згідно з рахунком СТО вартість відновлювального ремонту перевищує75 % страхової суми застрахованого ТЗ (п. 13.5 Розділ 13 Генерального Договору № 1362/19-Т/ДГО/НС/Ц2 від 01.10.2019р.).
Відповідно до Додаткової угоди щодо страхування відповідного переліку ТЗ № 1375/21-Т/ОЛ5/4936 від 01.07.2021 р., страхова сума застрахованого ТЗ «Renault Sandero» д.н.з НОМЕР_9 згідно Додатку № 1 до Додаткової угоди становить 323 094 грн. 02 коп. Тобто, вартість відновлювального ремонту перевищує 75 % страхової суми застрахованого ТЗ, а тому даний страховий випадок є повною (конструктивною) загибеллю застрахованого ТЗ. При повній (конструктивній) загибелі застрахованого ТЗ, сума страхового відшкодуваннярозраховується за наступною формулою (розділ 13 Генерального Договору): Co(S) - 3н -Спз - Ф, деСо - ринкова вартість S - страхова сума (при повній загибелі, береться менша з величин Со або S) Зн - сума знецінення Спз - вартість придатних залишків 13Ф - франшиза.
Шляхом вивчення попиту та пропозицій через онлайн-аукціону платформи ТОВ «Аудатекс Ураїна», відповідно до зобов?язуючої пропозиції про визначення вартості майна (б/в або у пошкодженому стані), вартість придатних залишків автомобіля «Renault Sandero» д.н.з НОМЕР_8 , становить 125 000 грн 00 коп. (сто двадцять п'ять тисяч грн. 00 коп.).
Відтак, розмір страхового відшкодування відповідно до умов договору та страхового акту, складає163 413 грн. 89 коп. із розрахунку: 323 094,02 -28 680,13 -125 000,00 -6 000,00 = 163 413,89.
12.09.2022 товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» звернулося до приватного акціонерного товариством «Страхова компанія «Арсенал Страхування» із заявою щодо виплати страхового відшкодування.
22.09.2022 головою правління ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» затверджено страховий акт № 006.00785922-2, яким погоджено здійснення страхової виплати ТОВ «ОТП Лізинг» у сумі 163 413,89 грн., які було сплачено 23.09.2022, відповідно до платіжної інструкції № 49783921.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про страхування» страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Частиною 1 ст.6 Закону України «Про страхування» визначено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.
Згідно з ч.1 ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою, страховик бере на себе зобов'язання, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату страхувальнику або ін. особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати ін. умови договору.
Частиною 1 ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з ч.1 ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до умов зазначеного вище Генерального договору, страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити на умовах цього договору виплату страхового відшкодування страхувальнику або вигодо набувачу, або третій особі, а страхувальник зобов'язується сплатити страхову премію у визначені терміни та виконувати інші умови договору.
Згідно з договором страховий випадок - це подія, передбачена договором, яка відбулась в період дії договору/кожної окремої відповідної додаткової угоди, і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику, застрахованим або третім особам.
Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та в редакції чинній на даний момент), до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з п.26 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року № 4, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин та в редакції чинній на даний момент), у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
На підставі ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «KIA SORENTO» д.н.3. НОМЕР_7 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (поліс № EP/205691417, ліміт за шкоду майну - 130 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.), останнє сплатило страхове відшкодування в межах ліміту, у розмірі 130 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 00091414 від 14.03.2023.
Таким чином, невиплаченою залишається частина (різниця) у розмірі 33 413 грн. 89 коп. (із розрахунку: 163 413,89 - 130 000,00 = 33 413,89).
З огляду на зазначене, пред'явлений до відповідача позов підлягає повному задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача різниці сплаченого відшкодування в розмірі 33 413,89 грн.
Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 3028,00 гривень.
Керуючись ст.ст. 990, 993, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» суму майнової шкоди в розмірі 33 413 ( тридцять три тисячі чотириста тринадцять) грн. 89 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 05.09.2025.
Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» ( код ЄДРПОУ 33908322, юридична адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, б. 154, ІВАN НОМЕР_10 в АТ «ОТП Банк»).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Головуючий суддя: В.Г. Пашнєв