справа № 619/3824/25
провадження № 2/619/1728/25
іменем України
03 вересня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.
за участюсекретаря судового засіданняЛоманової І.А.
Справа № 619/3824/25
Ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи:
позивач: ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»;
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позов про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Стислий виклад позиції позивача.
04 липня 2025 року ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми основного боргу (заборгованості за спожитий природний газ) в розмірі 12 649,93 грн.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
09 липня 2025 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження по справі та призначено перше судове засідання на 09 год 30 хв 03 вересня 2025 року. Направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов в строк до 25 серпня 2025 року, але не менше п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 28 серпня 2025 року. Запропоновано відповідачу подати до суду в строк до 01 вересня 2025 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу місця проживання відповідача судом була направлена судова повістка разом з копіями відповідних документів, яка відповідно до трекінгуперевірки статусу відстеження Укрпошти 03.09.2025 була повернута працівниками пошти у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідача вручена 03.09.2025.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 10.05.2023 по справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23) та Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-109гс19); від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18).
Крім того, відповідач повідомлений про час та місце судового засідання шляхом направлення повідомлення у додаток «Viber», а також SMS-повідомленням, які доставлено 15.07.2025.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У судове засідання представник позивача Федотов В.В. не з'явився, у поданій через систему «Елетронний суд» заяві просив розглядати справу без участі представника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» зобов'язано постачати природний газ споживачем які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, (далі - Договір), які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачам» визначено, що договір між Постачальником природного газу та Споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.
Об'єкт газифікації, що знаходиться за адресою: 62340, Харківська область, с. Черкаська Лозова, вул. Черкаської Слави, буд. 12, належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.04.2007.
Відповідачем по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в період з лютого 2022 по травень 2025 року (включно) було спожито природний газ на загальну суму 12 649,93 грн, вартість якого залишилась не оплаченою Споживачем.
Мотиви суду.
Всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено, що позивач, як суб'єкт ринку газу, з 01.11.2018 здійснює діяльність з постачання природного газу фізичним та юридичним особам які використовують його (природний газ) для власних потреб на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 880 від 04.07.2017 «Про видачу ліцензій з постачання природного газу ...» на території України.
Правилами постачання природного газу, що затверджені постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015, та ст.ст. 6, 7, 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" позивач зобов'язаний постачати природний газ споживачем які використовують його (природний газ) для власних потреб, а споживачі зобов'язані здійснювати оплату за отриманий природний газ, згідно особового рахунку і встановлених тарифів.
Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах Типового договору постачання природного газу побутовим споживачем, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015р. «Про затвердження типового договору постачання природного газу побутовим споживачем» визначено, що договір між постачальником природного газу та споживачем є публічним договором приєднання, відповідно до ст.ст. 633, 634, 641, 642Цивільного кодексу України. Відповідно укладається шляхом заявочного принципу і не потребує двостороннього підписання письмової формидоговору.
За договором постачання природного газу постачальник зобов'язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.
Однак, Споживачем Постачальнику не була надана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам.
Разом з тим, відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2020 №917 Товариство обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначені постачальником «останньої надії».
Постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу (абзац 14 пункту 5 розділу І Правил).
Постачальник останньої надії зобов'язаний протягом 60 днів постачати газ споживачу, якщо він залишиться без постачальника.
Відповідно до положень пункту 1 розділу VI Правил постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 № 2501 (далі- Типовий договір №2), який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.
Таким чином, відповідач приєднався до договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» (ТОВ «ГК «Нафтогаз України») шляхом акцептування договору із Позивачем через факт споживання газу.
Виходячи з вищевикладеного, відсутність укладеного між Постачальником та Споживачем письмового договору на постачання природного газу не є підставою для відмови судом у задоволені позивних вимог.
Об'єкт газифікації, що знаходиться за адресою: 62340, Харківська область, с. Черкаська Лозова, вул. Черкаської Слави, буд. 12, належить відповідачу ОСОБА_1 на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 17.04.2007.
Відповідачем по об'єкту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в період з лютого 2022 по травень 2025 року (включно) було спожито природний газ на загальну суму 12 649,93 грн, вартість якого залишилась не оплаченою Споживачем.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, саме на власника покладено тягар утримання майна.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.
Статтею 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов'язки споживачем житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживачем є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Таким чином, відповідно до норм чинного законодавства, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживачем від оплати послуг у повному обсязі.
На умовах Договору, позивач постачав природний газ, а відповідач отримував його та використовував для власних потреб. Вартість використаного природного газу відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно, відповідно до діючих тарифів.
Пунктом 15 розділу III Правил визначено, що «15. Постачання природного газу побутовим споживачем здійснюється за вільними мінами, крім ціни постачальника із спеціальними обов'язками, яка встановлюється відповідно до законодавства.»
Накази про встановлення роздрібної ціни на газ для побутових споживачів ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» опубліковані на офіційному сайті Постачальника за посиланням https://gas.ua/gas-prices-for-home.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4.4. розділу IV Договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними Харківської філії ТОВ ГАЗМЕРЕЖІ, що є оператором газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора газотранспортної системи та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Визначення об'ємів (обсягів) споживання природного газу проводиться Оператором ГРМ (Харківська філія ТОВ ГАЗМЕРЕЖІ) згідно Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. № 2494 (далі - Кодекс ГРМ).
Відповідно до пункту 2 глави 7 розділу XII Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015р. (далі - Кодекс ГТС) «2. У точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).»
Крім того, відповідно пункту 1 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ «1. Визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживачем здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу Оператора ГРМ.»
Відповідно до п. 5 Розділу 1 Правил постачання природного газу, «об'єкт побутового споживачем - територіально відокремлена газифікована споруда (житловий будинок, квартира, майстерня, літня кухня тощо), що належить споживачеві на правах власності або користування.»
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого відповідачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора газотранспортної системи (ТОВ “Оператор ГТС України») - Iplatforma, та в подальшому імпортується Постачальником у білінгову систему «Газоліна» та використовується останнім для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, постачальник проводить нарахування вартості спожитого споживачемприродного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг)розподіленого/спожитого споживачем природного газу.
Відповідно п. 4.3. Договору «Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.»
Пункт 4.5. Договору визначає, що розрахунки споживачем за цим Договором здійснюються за рахунками та/або квитанціями абонентської книжки Постачальника.
Дату виникнення зобов'язання відповідача по оплаті за спожитий природний газ визначає п. 4.6. Типового договору «При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує його постачальнику не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Оплата рахунка постачальника про сплату послуг за цим Типовим договором має бути здійснена споживачем в термін, визначений в рахунку, який не може бути меншим п'яти робочих днів з моменту отримання споживачем цього рахунка.»
Відповідно п. 4.10. Договору «У разі виникнення у споживача заборгованості за послугиз газопостачання за цим Договором споживач може звернутися до Постачальника із заявоюпро складення графіка погашення заборгованостіна строк не більше 12 місяців та за вимогою постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність споживачем. Графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення сторонами та дотримання споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє споживачем від здійснення поточних платежів за цим Договором.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошовікошти, отримані від споживачем в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунокпогашення існуючої заборгованості споживачем відповідно до черговості її виникнення.»
Оскільки відповідач не в повному обсязі сплачував нараховані суми за спожитий природний газ, це свідчить про неналежне виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 617 ЦК України відсутність у відповідача необхідних коштів не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості у добровільному порядку.
Отже, оскільки відповідач порушив зобов'язання, встановлені договором, докази своєчасної та повної оплати в матеріалах справи відсутні, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми боргу за спожитий природній газ.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 749/106/17 (провадження № 6-1489цс17) та постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 643/11742/16-ц (провадження № 61-26879св18).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»(на рахунок: НОМЕР_1 в AT «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465) заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 12 649 (дванадцять тисяч шістсот сорок дев'ять) гривень 93 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, ідентифікаційний код 40121452;
відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 08 вересня 2025 року.
Суддя Є. А. Болибок