Справа №: 398/5343/24
провадження №: 2-а/398/5/25
Іменем України
"03" вересня 2025 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
в складі: головуючої судді Голосеніної Т.В.
за участю секретаря Шаповал І.Ф.
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Швеця С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олександрії справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградської області про скасування постанови серії БАД №904412 від 08.10.2024 у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови серії БАД № 904412 від 08.10.2024про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Позов обґрунтований тим, що 08 жовтня 2024 року поліцейським СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Хамходерою М.С. було винесено стосовно позивача ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 904412, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП. Позивач не погоджується із зазначеною постановою та вказує на те, що він не керував транспортним засобом, а знаходився в автомобілі як пасажир. Автомобілем керував Лікітарчук В.В. Недалеко від перехрестя вулиць Садової та Григорія Усика в автомобілі загорілося електрообладнання. ОСОБА_2 негайно зупинив автомобіль, а позивач став усувати несправність, відкрив відсік з електрозапобіжниками, який розташований знизу під кермом, та пересунувся ближче до лівих дверей автомобіля практично на місце водія. ОСОБА_2 звільнив місце водія, пересівши на пасажирське місце. Виявивши, що відбулося коротке замикання та загорілися електродроти, позивач від'єднав їх та мав намір вийти з автомобіля, щоб перевірити справність освітлювальних приладів автомобіля. Відкривши водійські двері автомобіля, позивач побачив, що поряд зупинився патрульний автомобіль. Працівник поліції повідомив позивача про порушення ним правил дорожнього руху, оскільки позивач не був пристебнутий паском безпеки, та повідомив, що в його автомобілі частково не працюють освітлювальні прилади. Позивач заперечив керування транспортним засобом, пояснив, що через коротке замикання є проблеми з освітленням, які він намагається вирішити. Позивач на місці полагодив електрообладнання. На вимоги позивача надати докази порушення ним правил дорожнього руху працівник поліції відмовив. З правами його не було ознайомлено та позивачу не надали можливості скористатися правовою допомогою. Свідками події були ОСОБА_2 та дружина позивача ОСОБА_3 . Дії працівників поліції вважає незаконними, тому просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою судді від 21.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відповідно до яких винесена оскаржувана постанова, та копію оскаржуваної постанови.
23 червня 2025 року ухвалою суду неналежного відповідача Олександрійський РВП ГУНП в Кіровоградській області замінено на належного Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області. Після заміни відповідача розгляд адміністративної справи розпочався спочатку.
Від представника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення мотивовано тим, що інспектором під час зупинки автомобіля позивача та розгляду справи про адміністративне правопорушення було дотримано вимог Закону України «Про Національну поліцію», Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395. Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський оцінив всі обставини справи, встановлюючи під час розгляду справи докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Позивача було притягнуто до відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 4 ст. 126 КУпАП за порушення пунктів2.1, 2.3 (в) Правил дорожнього руху та накладено стягнення за правилами ст. 36 КУпАП, тому представник відповідача вважає, що поліцейським постанову про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 126 КУпАП було винесено законно та обґрунтовано.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали вимоги позовної заяви. Представник позивача пояснив, що відеозапис, долучений до матеріалів справи, є неналежним та не допустимим доказом, так як направлений до суду неповноважною особою - поліцейським Хамходерою М.С., який виніс оскаржувану постанову, і не за нормами КАС України. Поліцейський не надав доручення від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, тому неможливо перевірити його повноваження. У момент, коли до позивача під'їхали поліцейські, автомобіль позивача стояв. Поліцейський не повідомив ОСОБА_1 про здійснення відеозапису. У порушення наказу МВС від 18.12.2018 № 1026 в оскаржуваній постанові не зазначено всі пристрої, на які здійснювався відеозапис. Є ознаки змонтованості відеозапису. Доводи ОСОБА_1 підтверджуються показаннями самого позивача та показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він, ОСОБА_1 та його дружина повертались з Дніпропетровської області у вечірній час. Під час руху відбулось задимлення двигуна. За кермом був він - свідок. Після зупинки до них підійшли працівник поліції, яким свідок повідомив, що за кермом був він. В подальшому поломку відремонтували та вирушили далі.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що 08.10.2024 року за кермом був ОСОБА_2 та надала суду пояснення, аналогічні свідку ОСОБА_2 .
Суд, вислухавши позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на таке.
Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001№1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).
Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР України визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п. 1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
За приписами п.п. 2.1 «а», 2.3 «в» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Частина 5 ст. 121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Згідно з ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
У відповідності до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок про те, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги, обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №520/2261/19.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За ч.ч. 2, 3 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених КАС України.
Судом встановлено, що 08 жовтня 2024 року поліцейським СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Хамходерою М.С. стосовно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії БАД № 904412, згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 121 КУпАП. Як вказано у постанові, 08.10.2024 о 21 год 45 хв в м. Олександрії по вул. Садовій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FordTransit, державний номерний знак НОМЕР_1 , та був не пристебнутий паском безпеки. В ході перевірки документів було встановлено, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами 06.08.2024 Лохвицьким районним судом Полтавської області строком на три місяці.
Постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 06.08.2024, яка набрала законної сили 19.08.2024, у справі № 538/1416/24 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на три місяці за те, що він, будучи тимчасово обмеженим у праві керування транспортними засобами згідно постанови Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) № 59609711 від 19.05.2021, керував автомобілем FordTransit, державний номерний знак НОМЕР_1 , 19.07.2024 об 11 год 58 хв в м. Заводське по вул. Європейській, 21.
З переглянутих судом відеозаписів з реєстратора патрульного автомобіля та бодікамери поліцейського встановлено, що на відеозаписі «IMG_0890» зафіксовано рух транспортного засобу FordTransit, державний номерний знак НОМЕР_1 , 08 жовтня 2024 року на перехресті вулиць Садової та Григорія Усика та в подальшому по вулиці Григорія Усика. На вимогу поліцейського водій автомобіля FordTransit зупинив транспортний засіб на узбіччі. Патрульний автомобіль зупинився поряд з автомобілем FordTransit та до вказаного автомобіля вийшов поліцейський. Під час надання пояснень поліцейському ОСОБА_1 знаходився на місці водія у звичайному положенні, не будучи пристебнутим паском безпеки. Поліцейський пояснив причину зупинки тим, що на транспортному засобі FordTransit не працював габаритний ліхтар, що підтверджується відеозаписом «IMG_0890». ОСОБА_1 пояснив, що відбулося коротке замикання електродротів в автомобілі та почав усувати несправність. На вимогу поліцейського ОСОБА_1 надав для перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів. На відеозаписі «NOR_000000_000000_20241008214403_AA_N0012» (00 хв 58 сек - 01 хв 06 сек, 03 хв 09 сек - 03 хв 20 сек) було зафіксовано, що в автомобілі знаходились дві людини. На запитання поліцейського про те, чому позивач не пристебнувся ременем безпеки, останній пояснив, що не встиг (відеозапис «NOR_000000_000000_20241008214403_AA_N0012», 02 хв 55 сек - 03 хв 00 сек). При цьому, на відеозаписі «NOR_000000_000000_20241008214403_AA_N0012» (03 хв 11 сек -03 хв 20 сек) також було зафіксовано, що з переднього пасажирського місця транспортного засобу FordTransitвийшла жінка. Під час перевірки поліцейський повідомив позивачу, що постановою Лохвицького районного суду від 06.08.2024 його було позбавлено права керування транспортними засобами на строк три місяці, на що позивач пояснив, що оскаржив дану постанову до апеляційного суду (відеозапис «NOR_000000_000000_20241008214403_AA_N0012», 10 хв 04 сек - 10 хв 22 сек). Тобто, позивачу було відомо про позбавлення його судом права керування транспортними засобами. Також ОСОБА_1 пояснив, що погасив заборгованість по аліментам, тому тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами згідно постанови Олександрійського міськрайонного відділу державної виконавчої служби повинно бути скасоване.
З досліджених судом відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції не заперечував, що він керував транспортним засобом FordTransit, державний номерний знак НОМЕР_1 , та не був пристебнутий ременем безпеки. На відеозаписах зафіксовано, що в автомобілі FordTransit, державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходились дві особи - ОСОБА_1 , який перебував на водійському місці, та жінка, яка знаходилась на пасажирському місці. Позивач не заявляв клопотання про надання йому для ознайомлення доказів вчинення ним правопорушення та надання можливості скористатися правовою допомогою.
За таких обставин беззастережно спростовано доводи позивача про те, що він не керував транспортним засобом, водієм автомобіля була інша особа, поліцейський відмовив йому у наданні для ознайомлення доказів вчинення адміністративного правопорушення та можливості скористатися правовою допомогою.
Доводи позовної заяви ґрунтуються на припущеннях та спростовані дослідженими судом доказами по справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, що передбачено ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України.
Згідно з ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.ст. 75, 76 КАС України).
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом, що передбачено ч. 4 ст. 77 КАС України.
Вирішуючи питання про належність та допустимість таких доказів, як відеозаписи з реєстратора патрульного автомобіля та бодікамери поліцейського, суд зазначає, що дані відеозаписи містять інформацію щодо предмета доказування, тобто є належними доказами.
Ухвалою від 21.10.2024 про відкриття провадження у справі у відповідача на той час Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області було витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відповідно до якої винесена постанова від 08.10.2024 серії БАД № 904412 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 4 ст. 126 КУпАП, а також належним чином засвідчену копію вказаної постанови. На виконання ухвали суду поліцейським СРПП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Хамходерою М.С.13.11.2024 спрямовано до суду копію постанови від 08.10.2024 серії БАД № 904412, в якій є запис про долучення до даної постанови відеозаписів з бодікамери № 2023000039, копію постанови Лохвицького районного суду Полтавської області від 06.08.2024 у справі № 538/1416/24, яка набрала законної сили 19.08.2024, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 126 КУпАП та копію відеозаписів з реєстратора патрульного автомобіля та бодікамери поліцейського.
Отже, вказані докази були направлені до суду працівником відповідача (на той час) поліцейським Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області на виконання ухвали суду, тому суд приймає вказані докази як допустимі.
14 листопада 2024 року представник позивача ознайомився з наданими доказами та отримав копію відеозаписів, що підтверджується його записом у клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи від 14.11.2024.
Доказів підробки вказаних відеозаписів стороною відповідача не надано.
Суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_3 , яка є дружиною позивача, тобто зацікавленою особою, та свідка ОСОБА_2 , якого не було на місці події, оскільки їхні пояснення спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема відеозаписами з реєстратора патрульного автомобіля та бодікамери поліцейського.
Таким чином, в ході судового розгляду доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки суду надані докази, які визнані судом як такі, що підтверджують вчинення адміністративних правопорушень.
Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення за вищевказані правопорушення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту.
Доказів, які б мали спростувати факт наявності адміністративних правопорушень, та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, стороною позивача у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено, факт вчинення позивачем правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 та ч. 4 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, які визнано належними та допустимими.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 10, 72-78, 121, 132, 139, 243, 246, 250, 255, 286, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови серії БАД № 904412 від 08.10.2024про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121, ч. 4 ст. 126 КУпАП, залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08.09.2025 року.
Суддя Т.В. Голосеніна