Справа №: 397/712/25
провадження №: 2/398/2357/25
Іменем України
"02" вересня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Москалик В.В.,
з участю секретаря судового засідання Таран І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Олександрія в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 04.03.2021 АТ «Таскомбанк» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 002/9586927-SP. 28.02.2024 АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № НІ/11/16-Ф, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № НІ/11/16-Ф від 28.02.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 683,13 грн, з яких: 9 975,05 грн - загальна заборгованість по тілу кредиту; 9 708,08 грн - загальна заборгованість по відсоткам, які позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 18.06.2025 відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надходило.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.
04.03.2021 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 підписано заяву-анкету № 195773 щодо приєднання до Публічної пропозиції товариства на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank».
Згідно з п. 1, 3, 5 заяви про приєднання відповідач просив відкрити поточний рахунок у національній валюті та встановити ліміт кредитування. Відповідач прийняв (акцептував) всі умови Публічної пропозиції (оферти) АТ "Таскомбанк" на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank», яка розміщена разом з додатками, в т.ч але не виключно, тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту на сайті банку https://tascombank.ua/ тa https://sportbank.com.ua посилання на примірники якої, разом з додатками відповідач отримав в мобільному додатку «Sportbank», і з якою він ознайомлений, повністю згоден, зміст розуміє, положень якої зобов'язався неухильно дотримуватися. Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку розмір ліміту кредитування, про що повідомляє клієнта шляхом надсилання повідомлень в мобільний додаток. Акцептована відповідачем Публічна пропозиція разом з заявою-анкетою складають договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проєкту «Sportbank».
Підписанням заяви про приєднання відповідач визнав, що всі правочини при здійсненні електронної взаємодії з банком через мобільний додаток можуть вчинятися ним з використанням удосконаленого електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису та його накладання. ініційоване ним в мобільному додатку, буде мати рівнозначні юридичні наслідки з накладанням його власноручного підпису на документи, складені на паперових носіях.
Згідно з довідкою ОСОБА_1 з 04.03.2021 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до заяви-анкети № 195773 з номером кредитного договору № 002/9586927-SP від 04.03.2021, відкритого вАТ «Таскомбанк».
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 002/9586927-SP від 04.03.2021 станом на 30.04.2025 становить 19 683,13 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту 9 975,05 грн, заборгованість за процентами 9 708,08 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочиндія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерціїсуб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020 електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За замістом норми ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як встановлено в ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
В ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 76 - 82 ЦПК.
Статтею 83 ЦПК України встановлено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, встановлено, що надана позивачем анкета-заява до договору про надання банківських послуг, укладеного між АТ «Таскомбанк» та відповідачем, не містить істотних умов кредитного договору, зокрема, який кредитний ліміт було встановлено, строк кредитування, розмір процентної ставки за користування кредитними коштами, порядок погашення кредиту.
При цьому позивач не додав до матеріалів позовної заяви примірника Публічної пропозиції та Паспорта споживчого кредитування, до яких приєднався відповідач згідно з заявою-анкетою № 195773, а також доказів ознайомлення клієнта з зазначеними документами саме в редакції, чинній станом на 04.03.2021.
За офіційним тлумаченням ч. 4 ст. 42 Конституції України в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 у справі № 1-12/2013 участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин і свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту, з огляду на що споживач послуг банку приєднується лише до тих умов, з якими він ознайомлений, а банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
З урахуванням наведеного суд вважає, що за відсутності підписаних відповідачем умов публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank" (Публічна пропозиція), яка розміщена разом з додатками, тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту на сайті банку: https://tascombank.ua, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами 04.03.2021 шляхом підписання заяви-анкети.
При цьому позивач не надав суду виписки по банківському рахунку відповідача на підтвердження використання кредитних коштів, наявності або відсутності кредитної заборгованості. Наданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості не є належним доказом на підтвердження факту наявності заборгованості та її розміру, оскільки інших доказів на підтвердження вказаних обставин позивач не надано.
Стверджуючи про факт надання відповідачу кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту на виданій відповідачу платіжній картці, позивач не надав до суду жодного належного доказу в підтвердження викладених обставин. За таких умов в ході розгляду справи позивач не довів факту видачі відповідачу кредитних коштів у заявленому позивачем розмірі, а також підстав нарахування та розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, тому відсутні правові підстави для стягнення кредитної заборгованості з відповідача.
28.02.2024 АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу № НІ/11/16-Ф, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати (сплатити) АТ АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до витягу з реєстру прав вимог до договору факторингу № НІ/11/16-Ф від 28.02.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19 683,13 грн, з яких: 9 975,05 грн - заборгованість за тілом кредиту та 9 708,08 грн - заборгованість за відсотками.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Разом з тим, враховуючи недоведеність позивачем наявності кредитної заборгованості відповідача за кредитним договором від 04.03.2021 № 002/9586927-SP та підстав нарахування процентів за користування кредитними коштами, позовні вимоги задовленню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 76-81, 89, 141, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційного скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття.
Повний текст рішення складено 02.09.2025.
Суддя Вікторія МОСКАЛИК