Справа № 930/1302/25
Провадження №2/930/812/25
(заочне)
02.09.2025 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.
при секретарі: Загребельному О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У позові просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 6207245 від 13.11.2022 в сумі 13353,5 грн. та судові витрати.
Позов мотивований тим, що 13.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 6207245, згідно з умовами якого відповідач отримала 3 400 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів до кредитного договору № 6207245 від 13.11.2022 р.) повернення кредиту та сплати комісії процентів відповідачем не було внесено.
ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умови Кредитного договору.
Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору № 6207245 від 13.11.2022 року - позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди позичальника.
Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п. 2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ Мілоан.
Підтвердження добровільного укладення відповідачем даного Договору підтверджує Анкета-заява на кредит № 6207245 позичальника від 13.11.2022 року, що заповнена відповідачем.
Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 27.02.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги № 91-МЛ від 27.02.2023 року.
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 6207245 від 13.11.2022 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Варто зазначити, що сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 6207245 від 13.11.2022 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги № 91-МЛ від 27.02.2023 р.
Сума заборгованості відповідача становить 13353,5 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги № 91-МЛ від 27.02.2023 року, з них:
-прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 3400 грн.;
-прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 9715,5 грн.;
-прострочена заборгованість за комісією становить - 238 грн.
Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов'язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості за вих. № 22357414/6812 від 13.05.2025 р.
Відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 05.06.2025 відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу на подання заперечення.
Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з'явився, в прохальній частині позову просить справу розглядати без участі позивача. Позов підтримує, просить його задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.
Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи зазначене вище та положення ч. 4 ст. 223 ЦПК України і ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звернулася до ТОВ «Мілоан» з метою отримання споживчого кредиту, у зв'язку з чим підписала анкету-заявку.
13.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 6207245, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу у власність грошові кошти, а відповідач зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики), сплатити проценти та всі інші платежі, пов'язані з виконанням Договору. В договорі сторони погодили розмір відсотків за користування кредитом, та порядок їх нарахування. В договорі сторонами узгоджено строк дії ліміту кредитування, порядок нарахування і сплати відсотків за користування кредитним лімітом.
27.02.2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги № 91-МЛ від 27.02.2023 р.
Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення прав вимоги і за Кредитним договором № 6207245 від 13.11.2022 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем.
Відповідача було повідомлено про факт відступлення права вимоги за кредитним договором, про що свідчить відповідне повідомлення-вимога.
Таким чином, первинний кредитор ТОВ «Мілоан» передав ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до Договору відступлення прав вимоги № 91-МЛ 27.02.2023 р. разом з матеріалами кредитної справи і Довідку про ідентифікацію, яка підтверджує, що відповідач, з яким укладено Кредитний договір № 6207245 від 13.11.2022 року ідентифікований. Акцепт договору відповідачем вчинено з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ст.ст.626, 628 ЦК України).
Відповідно до норм частини першої статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі статтею 523 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проте, відповідач умови договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку своєчасно і в повному обсязі не виконувала, кредит не сплачувала. Таким чином відповідачем були порушені вимоги ст. 526, 527, 530 ЦК України та умови договору, через що виникла заборгованість за кредитом.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Розмір заборгованості за сумою кредиту у сумі 3400 грн. підтверджений належними та допустимими доказами.
Відповідачка не надала докази на спростування вказаного розрахунку, зокрема, не надала власний розрахунок заборгованості.
Щодо заборгованості за відсотками, суд дійшов висновку, що сторони в договорі про надання кредиту погодили їх розмір та порядок нарахування, а тому позовна вимога про стягнення з відповідачки відсотків у сумі 9715,5 грн. підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у цій частині, і з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 13353,5 грн., що прострочена за заборгованість за сумою кредиту становить - 3400 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків та становить - 9715,5 грн., прострочена заборгованість за комісією становить - 238 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат за надання правничої допомоги, позивачем надано Договір про надання правової (правничої) допомоги №0605 від 06 травня 2025, Акт № 193 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 20.05.2025; детальний опис наданих послуг до Акту № 193 від 20.05.2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги №0605 від 06 травня 2025 року.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, яка розглядалась в спрощеному позовному провадженні, обсяг виконаних адвокатом робіт, який у жодне судове засідання не з'явився та не скористався правом на забезпечення його присутності у режимі відеоконференції, поданням всіх документів через систему «Електронний суд», необхідно дійти висновку про неспівмірність заявленого розміру до стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн., який є завищеним.
За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 205, 207, 509, 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 628, 629, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.19,76,77,81, 141,247,256,280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити часткоко.
Стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 6207245 від 13.11.2022 року в сумі 13353,5 грн., на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, адреса - 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28 НОМЕР_1 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_1 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300614, адреса - 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28) сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн..
У задоволенні решти вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу - відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В.М. Алєксєєнко