Справа № 136/706/25
провадження № 2/136/237/25
02 вересня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,
за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду міста Липовець, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу,
Стислий виклад позицій учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі - позивач) звернулося до суду, через свого представника - адвоката Кравчук О.В., із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються позивачем на газифікований об'єкт будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з відкритим абонентським рахунком № НОМЕР_1 . Позивач свої обов'язки по наданню послуг з розподілу природного газу на газифікований об'єкт відповідача виконує в повному обсязі. Споживач за отримані послуги з розподілу природного газу протягом періоду їх надання жодних оплат не проводив, договір про реструктуризацію боргу зі споживачем не укладався, що слугувало підставою для звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення боргу за надані послуги з розподілу природного газу.
Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача за послугу з розподілу природного газу, надану протягом жовтня 2023 року - лютого 2025 року складає 5 576,91 грн.
Окрім того позивачем відповідно до положень ст. 625 ЦК України та постанови КМУ від 29.12.2023 р. № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» також здійснено розрахунок пені, 3 % річних та інфляційного збільшення від простроченої суми за період з моменту скасування Урядом заборони такого нарахування по дату звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, а саме відповідачу нараховано: 3 % річних в розмірі - 125,58 грн. та інфляційне збільшення - 342,08 грн.
У відзиві відповідач зазначає про невизнання ним позовних вимог в повному обсязі, оскільки обставини викладенні в позовній заяві та на які посилається позивач, як на обґрунтування цих вимог, є надуманими, необґрунтованими, безпідставними. Вважає безпідставними доводи позивача, оскільки відповідно до положень постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 29.06.2017 року № 856 із змінами внесеними Постановою НКРЕКП від 18.06.2019 року № 1093 та вимогами пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС встановлено, що Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебувають у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Проте, позивач не надав жодного доказу, що у Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» в межах м. Липовець чи в цілому Вінницького району Вінницької області на законних підставах перебуває газорозподільна система, володіючи якою позивач надавав послуги з постачання відповідачу природного газу, а також, що відповідач підключений до даної газорозподільної системи (ГРМ), що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ, тобто заявника - Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України». Окрім того відповідач зазначає, що він жодним чином не приєднувався до умов договору розподілу природного газу та не акцептував договір, зміст якого розміщений на офіційному веб-сайті позивача.
У відповіді на відзив позивач звертає увагу на те, ТОВ «Газорозподільні мережі України» є Оператором ГРМ, що здійснює розподіл природного газу споживачам в межах території Вінницької області, а також території м. Гайворон Кіровоградської області на підставі ліцензії, виданої Постановою Регулятора від 26.12.2022 р. № 1839 (зі змінами внесеними, зокрема, Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769), та є надавачем послуг з розподілу природного газу споживачам. Твердження ж відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження законності перебування газорозподільної системи в межах м. Липовець та в цілому Вінницького району Вінницької області є помилковими та спростовується рішенням НКРЕКП - Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 26.12.2022 р. № 1839 (зі змінами внесеними, зокрема, Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1769), про видачу ліцензії на розподіл природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України». Видача ліцензії, уповноваженим на це державним органом підтверджує законність перебування газорозподільної системи у віданні позивача. Окрім того, зважаючи на те, що помешкання відповідача приєднано до газорозподільної мережі і за даною адресою відбувається споживання природного газу (що не заперечується ОСОБА_1 ), про що свідчить відображена у Довідці про фінансовий стан та розрахунку заборгованості зміна показників лічильника газу, відповідач є таким, що приєднався до умов договору розподілу, а тому зобов'язаний здійснювати оплату за послуги з розподілу природного газу. Відсутність письмового договору, укладеного між Оператором ГРМ та відповідачем на надання послуг з розподілу природного газу не є підставою для звільнення останнього від оплати послуг, а споживач зобов'язаний оплатити житлово комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
17.04.2025 Липовецьким районним судом Вінницької області постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.
21.05.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
22.05.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів цивільної справи трекінгу поштових відправлень Укрпошти щодо неотримання ним позовної заяви.
10.06.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив.
16.06.2025 до суду представником позивача - адвокатом Кравчук О.В. подано клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 16.06.2025 на іншу дату у зв'язку із неможливістю забезпечення участі представника позивача у судовому засіданні.
30.06.2025 представником позивача - адвокатом Кравчук О.В. подано клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 30.06.2025 на іншу дату з метою подання доказів підтвердження правильності здійснення розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.
24.07.2025 від відповідача надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі. В задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному об'ємі на підставі заперечень викладених у його відзиві.
05.08.2025 до суду через систему "Електронний суд" надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язань по оплаті послуг з розподілу природного газу ОСОБА_1
07.08.2025 судове засідання відкладено у зв'язку із перебуванням головуючого судді Присяжного О.І. у щорічній основній відпустці.
02.09.2025 представником позивача - адвокатом Кравчук О.В. подано клопотання про проведення розгляду справи за її відсутності.
Ураховуючи те, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що ОСОБА_1 є власником будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15) та є споживачем послуг з розподілу природного газу, які надаються Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" з відкритим абонентським рахунком № НОМЕР_1 (а.с. 14).
30.09.2024 Липовецьким районним судом Вінницької області видано судовий наказ по справі № 136/1834/24, яким стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії заборгованість за послугу з розподілу природного газу в розмірі 3 711,66 грн., 3 % річних в розмірі 46,47 грн., інфляційні втрати в сумі 94,89 грн. та 302,80 грн. судового збору.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 04.10.2024 задоволено заяву ОСОБА_1 та скасовано судовий наказ, виданий Липовецьким районним судом Вінницької області у справі № 136/1834/24. Роз'яснено заявнику право на звернення до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Відтак ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернулося до суду із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцями послуг з постачання та розподілу природного газу є постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об'єкти газоспоживання споживача.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», одиниця виміру обсягу спожитого споживачем природного газу визначається правилами постачання природного газу, що затверджуються уповноваженим законом органом.
Окрім того, взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом ГРМ, Правилами № 2496, Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам № 2500 та іншими нормативно правовими актами України.
Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Пунктами 1.1, 1.3 розділу І Типового договору розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 передбачено, що цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРМ взаємовідносини, пов'язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498 (далі - Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Пунктом 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ визначено, що для забезпечення приєднання до договору розподілу природного газу всіх фактично підключених до/через ГРМ споживачів (у тому числі побутових споживачів) оператор ГРМ в установленому цією главою порядку направляє кожному споживачу супровідним листом за формою додатка 3 до типового договору розподілу природного газу сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу з персоніфікованими даними споживача та його об'єкта, що складається за формою додатка 1 (для побутових споживачів) до типового договору розподілу природного газу. Персоніфіковані дані мають бути достатніми для проведення розрахунків та визначення об'єму споживання природного газу, зокрема мають містити присвоєний споживачу персональний ЕІС-код як суб'єкту ринку природного газу та за необхідності ЕІС-код його точки (точок) комерційного обліку, величину приєднаної потужності об'єкта споживача та перелік комерційних вузлів обліку (за їх наявності).
У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Судом встановлено, що позивач здійснює свою діяльність на підставі рішення НКРЕКП - Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 26.12.2022 р. № 1839 (зі змінами внесеними, зокрема, Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769), про видачу ліцензії на розподіл природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України».
ТОВ «Газорозподільні мережі України» є Оператором ГРМ, що здійснює розподіл природного газу споживачам в межах території Вінницької області, а також території м. Гайворон Кіровоградської області на підставі ліцензії, виданої Постановою Регулятора від 26.12.2022 р. № 1839 (зі змінами внесеними, зокрема, Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1769), та є надавачем послуг з розподілу природного газу споживачам.
Відповідач не звертався до ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» із заявами про припинення розподілу природного газу, а фактично користувався послугами із розподілу природного газу, про що свідчить споживання газу, що надавались щомісячними показниками НАК, а також шляхом контролю.
Суд наголошує на тому, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
Так, з гідно довідки АТ «Вінницягаз» (попереднього Оператора ГРМ на території Вінницької області) про фактичний обсяг споживання природного газу по о/р НОМЕР_1 ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (а.с. 12), було фактично спожито:
- протягом періоду з жовтня 2021 року по вересень 2022 року включно відповідачем було спожито 1 979,00 м. куб. природного газу. Таким чином, з врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу з 01 січня 2023 р. по 31 грудня 2023 р. визначається наступним чином: 1 979,00 м.куб. х 2,112 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 348,30 грн. (щомісячна плата для відповідача у 2023 році);
- протягом періоду з жовтня 2022 року по вересень 2023 року включно відповідачем було спожито 1 894,00 м.куб. природного газу. Відтак, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п .6.1 та 6.2 Типового договору розподілу, Позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу протягом 2024 року наступним чином: 1 894,00 м.куб. х 2,112 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 333,34 грн. (щомісячна плата для відповідача у 2024 році).
У період з жовтня 2023 року по вересень 2024 року включно відповідачем було спожито 1 511,00 м.куб. природного газу (а.с. 13-14), відтак, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п.6.1 та 6.2 Типового договору розподілу, позивачем була розрахована щомісячна плата за послуги з розподілу природного газу у 2025 році наступним чином: 1 511,00 м.куб. х 2,112 грн. за 1 м.куб. / 12 міс. = 265,94 грн. (щомісячна плата для відповідача у 2025 році).
Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що долученими до матеріалів справи належними та допустимими доказами, позивачем доведено факт укладення із відповідачем договору з розподілу природного газу. Відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження його незгоди, як споживача приєднуватись до умов договору розподілу природного газу з ТОВ «Газорозподільчі мережі України» чи відмови від отримання зазначених послуг. При цьому, відповідачем у поданому відзиві підтверджується усвідомлена несплата послуг за надані послуги позивачем, не спростовуючи при цьому доводи позивача про фактичне споживання газу за адресою належного йому на праві власності будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ст.ст. 525-526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими доказами.
Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ч. 1 ст. 79 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд наголошує на тому, що відповідно до положень ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.
Зі ст. 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснюючи споживання газу за адресою: АДРЕСА_1 та не відмовившись від послуг з розподілу природного газу здійснив своїми діями акцептування, тобто фактичне приєднання до умов договору розподілу природного газу.
Суд погоджується із розрахунком заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки іншого не доведено, а тому вважає, що вимога позивача про стягнення заборгованості в розмірі 6 044 (шість тисяч сорок чотири) гривні 57 копійок, з яких: 5 576 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень 91 копійка - заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період з жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно; 125 (сто двадцять п'ять) гривень 58 копійок - 3% річних та 342 (триста сорок дві) гривні 08 копійок - інфляційне збільшення, підлягає до задоволення в повному обсязі.
Розподіл судових витрат.
При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 16674 від 14.03.2025 в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок (а.с. 1), який відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість в розмірі 6 044 (шість тисяч сорок чотири) гривні 57 копійок, з яких: 5 576 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) гривень 91 копійка - заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період з жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно; 125 (сто двадцять п'ять) гривень 58 копійок - 3% річних та 342 (триста сорок дві) гривні 08 копійок - інфляційне збільшення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Вінницької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (вул. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, ЄДРПОУ - 45165321);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення складено та підписано 08.09.2025.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ