Справа № 136/1141/25
провадження № 4-с/136/1/25
02.09.2025 м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Присяжного О.І.,
за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р., скаржниці ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницького області Думанської Аліни Леонідівни щодо виконання рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23.01.2024,
Боржник ОСОБА_1 звернулася до Липовецького районного суду Вінницької області зі скаргою у порядку ст. 447 ЦПК України, в якій просить: зупинити дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницького області Думанської Аліни Леонідівни знявши з арешту кошти електронних грошей.
В обґрунтування скарги зазначає, що 10.06.2025 нею отримано рекомендований лист від приватного виконавця виконавчого округу Вінницького області Думанської А.Л. з наступними документами, які містять граматичні та арифметичні помилки:
- повідомлення про арешт коштів електронних грошей боржника з постановою від 05.06.2025;
- постанову про стягнення з боржника основної винагороди;
- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та його відкриття, що стає підставою стягнення заборгованості на суму 10 776,19 грн.
На думку скаржниці приватний виконавець мав попередити її про здійснення відповідних стягнень з метою надання їй можливості виконати рішення суду у добровільному порядку, за призначеним на те часом (терміном); встановивши їй можливість для погашення заборгованості, виходячи з доходів боржниці-пенсіонера, не запропоновано їй реструктуризувати заборгованість, а також не враховано відсутність належних договірних документів на підставі яких було нараховано заборгованість, яка підлягає стягненню. Враховуючи зазначене скаржниця вважає про передчасність здійснення стягнення, чим порушуються її права та інтереси, сума яка стягується підлягає врегулюванню, а тому вона вважає, що наявні підстави для зупинення дій приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанської А.Л. знявши з арешту кошти електронних грошей. 01.07.2025 від скаржниці надійшло клопотання про здійснення зняття арешту з її рахунку для здійснення виплат соціального характеру, а саме отримання аліментів, який відкритий в АТ «Ощадбанк». В подальшому, у своїх письмових заявах та клопотаннях від 17.07.2025, 29.07.2025 та 20.08.2025, скаржниця повторно звертала увагу суду на протиправності дій приватного виконавця Думанської А.Л. стосовно накладення і не зняття арешту, а також стягнення коштів з належного їй рахунку в АТ «Ощадбанк», що змусило її написати відповідну скаргу до органів прокуратури та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). З цих підстав боржниця просила скаргу задовольнити.
05.07.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Думанською А.Л. через систему «Електронний суд» подано заперечення на скаргу ОСОБА_1 , у яких зазначено, що 05.06.2025 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 78295524 з примусового виконання виконавчого листа №136/1644/23 виданого 19.02.2025 Липовецьким районним судом Вінницької області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вінницягаз Збут» заборгованість за послуги з постачання природного газу за період з 01.01.2022 по 01.05.2022 в сумі 10 776 (десять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 19 коп.
05.06.2025 приватним виконавцем в день відкриття виконавчого провадження винесено постанову про арешт коштів боржника в якій зазначено про необхідність накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 .
При цьому приватний виконавець зазначає, що арешт на рахунки боржника було накладено відповідно до вимог ст.ст. 10, 18, 48 та 56 Закону України «Про виконавче провадження», а тому скаржник помилково вважає, про відсутність у приватного виконавця права виносити зазначену постанову без надання боржнику добровільного строку на виконання рішення суду.
Приватний виконавець звертає увагу суду на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №904/7326/17 (провадження № 12 197гс18), відповідно до якої право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду на підставі статті 339 ГПК України пов'язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі №641/7824/18 (провадження № 61-10355св19). Так, відсутність вихідного номера, допущених приватним виконавцем, як зазначає скаржниця, граматичних та арифметичних помилок (не зазнаючи яких) не є підставою ані для зупинення виконавчого провадження, ані для зняття арешту з коштів, скасування постанов та ін.
Поряд з цим, стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження» містить вичерпний перелік підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, однак зазначаючи про необхідність винесення приватним виконавцем даної постанови, скаржником не подано приватному виконавцю відповідну заяву з доказами наявності зазначених підстав.
Додатково приватний виконавець зазначає, що 01.07.2025 на адресу приватного виконавця надійшла заява від ОСОБА_1 про зняття арешту з рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк», оскільки рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк» є соціальним. У зв'язку з наданням скаржником підтвердження щодо цільового призначення рахунку: НОМЕР_2 відкритого в АТ «Ощадбанк», зарахування соціальних виплат, 01.07.2025 приватним виконавцем відповідно до вимог абз. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зняття арешту з коштів, що містяться на вказаному рахунку, копію якої в порядку електронного документообміну направлено до АТ «Ощадбанк».
З огляду на викладене, приватний виконавець просить суд відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі.
14.07.2025 через систему «Електронний суд» надійшли пояснення представника стягувача ТОВ «Вінницягаз Збут», у яких він просить в задоволенні скарги відмовити виходячи з наступного.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 23.01.2024 у справі № 136/1644/23 за позовом ТОВ «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 , залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 10.05.2024, позовні вимоги ТОВ «Вінницягаз Збут» до ОСОБА_1 задоволено та стягнуто заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 10 776,19 грн. На виконання рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23.01.2024 у справі № 136/1644/23 19 лютого 2025 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з постачання природного газу в сумі 10 779,19 грн.
ТОВ «Вінницягаз Збут» пред'явлено виконавчий лист до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Вінницької області Думанській А.Л. і 05.06.2025 приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Думанською А.Л. відкрито виконавче провадження № 78295524 на підставі виконавчого листа Липовецького районного суду від 19.02.2025 у справі № 136/1644/23 . За змістом ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Представник стягувача наголошує на тому, що положеннями Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено встановлення боржнику строків для добровільного виконання судового рішення. Крім цього зазначає, що заборгованість за природний газ у розмірі 10 776,19 грн виникла у ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 01.05.2022, рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості набуло законної сили 14.05.2024, а отже, у боржника було достатньо часу на добровільне виконання судового рішення, зокрема і на звернення до ТОВ «Вінницягаз Збут» з заявою про укладання договору реструктуризації заборгованості.
Щодо посилання боржника на спірність заборгованості внаслідок з невирішеними питаннями укладання договірної документації, то враховуюче те, що рішення Липовецького районного суду Вінницької області у справі № 136/1644/23 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості набуло чинності, така незгода, на думку представника стягувача, не може бути підставою для визнання неправомірними дій приватного виконавця по відкриттю виконавчого провадження. Водночас, не заслуговують на увагу і доводи боржника щодо проміжку часу, який пройшов з дати ухвалення судового рішення у 2023 року та видачі виконавчого листа у 2025 році. Як і стягувачу, так і боржнику відомо, що рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23.01.2024 оскаржувалося ОСОБА_1 до судів апеляційної та касаційної інстанції.
Щодо вимоги про зупинення дій приватного виконавця та зняття арешту з коштів боржника представник стягувача зазначає, що ОСОБА_1 законних підстав, встановлених ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для знаття арешту з грошових коштів не наведено, а також скарга не містить підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, встановлених ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Підсумовуючи представник стягувача зазначає, що наведені боржником у скарзі мотиви не призводять до порушення її прав чи свобод рішенням, дією або бездіяльністю приватного виконавця Думанською А.Л. під час виконання нею судового рішення: виконавчого листа Липовецького районного суду Вінницької області від 19.02.2025 року у справі № 136/1644/23, ухваленого відповідно до цього вимог Цивільного процесуального кодексу України, а тому за таких обставин, вважає, що відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Думанської А.Л.
У судовому засіданні ОСОБА_1 просила скаргу задовольнити з наведених у ній підстав. Пояснила, що на її думку перед початком примусового виконання приватний виконавець Думанська А.Л. була зобов'язана надати їй строк для добровільного виконання рішення суду, роз'яснити можливість реструктуризувати заборгованість, а також не накладати арешт на її рахунок в АТ «Ощадбанк» без попереднього встановлення можливості стягнення заборгованості шляхом утримання коштів з її пенсії. Вчергове звернула увагу суду на відсутність у стягувача належних документів на підтвердження правомірності нарахування їй заборгованості, яка стягнута за рішенням суду.
Приватний виконавець та стягувач, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явились. У поданих до суду письмових запереченнях на скаргу просили про розгляд скарги за їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача та приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Заслухавши доводи скаржниці, вивчивши її скаргу та заперечення приватного виконавця і стягувача, дослідивши матеріали справи, у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (ст. 447 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У встановлених законом випадках, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на приватних виконавців, які під час здійснення професійної діяльності керуються принципом верховенства права та діють виключно відповідно до закону (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Судом встановлено, що 19.02.2024 Липовецьким районним судом Вінницької області видано виконавчий лист у справі № 136/1644/23 відповідно до якого стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» заборгованість за послуги з постачання природного газу за період з 01.01.2022 по 01.05.2022 в сумі 10 776 (десять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 19 коп. (а.с. 35).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Думанською А.Л. від 05.06.2025 відкрито виконавче провадження № 78295524, про примусове стягнення заборгованість за послуги з постачання природного гназу за період з 01.01.2022 по 01.05.2022 в сумі 10 776 (десять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 19 коп., за яким боржником є ОСОБА_1 , а стягувачем - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницягаз Збут» (а.с. 38).
Того ж дня приватним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с. 40), постанову про стягнення з боржника основної винагороди (а.с. 42), а також постанову про арешт коштів боржника (а.с. 44).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно вимог ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виключно за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною), а отже твердження ОСОБА_1 про незаконність дій приватного виконавця Думанської А.Л. щодо ненадання їй, як боржнику, строку на добровільне виконання рішення суду про стягнення з неї коштів є безпідставними та такими, що суперечать положенням чинного законодавства.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Таким чином дії приватного виконавця Думанської А.Л. стосовно винесення постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження також відповідають вимогам чинного законодавства.
Твердження ж скаржниці про неправомірність накладення приватним виконавцем постановою від 05.06.2025 арешту на її рахунок в АТ «Ощадбанк», на який їй надходять аліменти, спростовується тим, що у постанові від 05.06.2025 ВП № 78295524 про арешт коштів боржника зазначено про накладення арешту на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
При цьому, відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Судом встановлено, що 24.06.2025 ОСОБА_1 звернулась до приватного виконавця Думанської А.Л. із заявою про розблокування її рахунку у АТ «Ощадбанк», оскільки він є соціальним, надавши відповідні підтверджувальні документи (а.с. 61, 62). Дана заява надійшла до приватного виконавця 01.07.2025 і того ж дня приватним виконавцем, у відповідності до вище вказаних положень законодавства, було винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника (а.с. 64).
Враховуючи зазначені обставини, а також ненадання суду належних доказів про умисне накладення приватним виконавцем Думанською А.Л. арешту на банківський рахунок боржниці ОСОБА_1 , який має спеціальний статус використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику, суд приходить до висновку про відсутність протиправності дій приватного виконавця Думанської А.Л. під час винесення 05.06.2025 постанови про арешт коштів боржника.
Стосовно вимог скаржника про необхідність зупинення виконавчого провадження до вирішення питання про правомірність нарахування їй заборгованості ТОВ «Вінницягаз Збут» суд наголошує на тому, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: 1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу; 2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа; 3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення; 4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); 5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону; 6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення; 7) якщо вони вчиняються до оптового постачальника електричної енергії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії"; 8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації; 9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов'язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; 11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження; 12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації; 12-1) відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов'язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства; 13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"; 14) наявності підстав, передбачених статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств"; 15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу; 16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно; 17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей".
Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
В ході судового розгляду скаржницею не доведено, а судом не встановлено наявність правових підстав для прийняття приватним виконавцем Думанською А.Л. або судом рішення про зупинення виконавчого провадження № 78295524.
Окремо суд звертає увагу на те, що наявність у процесуальних документах приватного виконавця Думанської А.Л. граматичних та арифметичних помилок, не є підставою для визнання таких документів протиправними та такими, що не підлягають подальшому виконанню.
Суд наголошує на тому, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися із скаргою на дії виконавця, якщо вважають, що порушено їхні права чи свободи.
Частинами 1-3 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 в справі №922/3537/17 зазначено, що суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Необхідно враховувати, з якою метою особа звертається до суду, та чи дійсно порушено право особи, з огляду на положення ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи, що скаржницею не доведено, яким чином було порушено її права під час здійснення виконавчого провадження, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Думанської А.Л.
Керуючись ст.ст. 260, 447 - 453 ЦПК України, суд,-
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Вінницького області Думанської Аліни Леонідівни щодо виконання рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 23.01.2024, - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Скаржник (боржник): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
Особа дії якої оскаржуються: приватний виконавець виконавчого округу Вінницького області Думанська Аліна Леонідівна (вул. Гетьмана Мазепи, 29, приміщення 3-21, м. Вінниця);
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІННИЦЯГАЗ ЗБУТ"
(вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, ЄДРПОУ: 39593306).
Повний текст ухвали складено та підписано 08.09.2025.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ