Справа № 136/101/25
провадження № 2/136/24/25
"29" серпня 2025 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Шпортун С. В,
за участю секретаря судових засідань Белінської С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, цивільну справу за позовом керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди землі недійсним зобов'язання повернути земельну ділянку,
Керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області звернувся до суду в інтересах держави із зазначеним позовом до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 , обґрунтовуючи підставність вимог тим, що було встановлено, що згідно рішення 53 сесії 8 скликання Липовецької міської ради № 1407 від 23.06.2023, ОСОБА_2 набув повноважень депутата Липовецької міської ради 8 скликання.
Відповідно до протоколу 56 сесії 8 скликання Липовецької міської ради Вінницької області від 22.08.2023, ОСОБА_2 приймав участь в сесії міської ради, на розгляд якої винесено рішення «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби» щодо надання в оренду строком на 7 років ОСОБА_1 земельної ділянки із комунальної власності, площею 5 га, кадастровий номер - 0522281200:02:000:2193, для сінокосіння і випасання худоби (01.08), що розташована за межами с. Зозівка Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області.
04.09.2023 між Липовецькою міською радою Вінницької області та ОСОБА_1 укладено договір оренди під № 174/03-04 предметом якого є надання у користування земельної ділянки, площею 5 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2193, для сінокосіння і випасання худоби (01.08), що розташована за межами с. Зозівка Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, на підставі якого було зареєстровано право оренди за ОСОБА_1
18.03.2024 постановою Липовецького районного суду у справі № 136/242/24, яка набрала законної сили 29.03.2024, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, у зв'язку із тим, що ОСОБА_2 , являючись депутатом Липовецької міської ради Вінницького району 8 скликання, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, в порушення ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив про наявність у нього конфлікту інтересів, а також в порушення ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на засіданні 56 сесії 8 скликання Липовецької міської ради прийняв участь у голосуванні, в умовах реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення стосовно свого дядька ОСОБА_1 .
Приймаючи до уваги те, що рішення 56 сесії 8 скликання Липовецької міської ради Вінницької області № 1546 від 22.08.2023 «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби» прийняте внаслідок вчинення ОСОБА_2 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП, у зв'язку із невиконанням останнім покладених ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язань щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваного рішення, що встановлено постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 18.03.2024 у справі № 136/242/24, тому є незаконним та підлягає скасуванню, укладений 04.09.2023 Договір оренди земельної ділянки під № 174/03-04, суперечать вимогам Закону України "Про запобігання корупції", що є порушенням частини 1 статті 203 ЦК України, і вказана обставина згідно зі статтею 215 ЦК України та статтею 67 Закону України "Про запобігання корупції", відтак має бути визнаний недійсним.
За таких підстав земельна ділянка передана ОСОБА_1 , згідно ст. 216 ЦК України, підлягає поверненню державі в особі Липовецької міської ради Вінницької області.
Встановлені Немирівською окружною прокуратурою Вінницької області вище порушення інтересів держави, які стосуються володіння, користування та розпорядження землями, здійснення неналежного контролю за охороною та використанням земельних ресурсів, а також здійснення повноважень щодо реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, допущенні порушення діючого законодавства, вчиненні Липовецькою міською радою Вінницької області, яка є відповідачем у справі, відтак звернення прокурора до суду і даним позовом в інтересах держави є виправданим, тому з метою відновлення, встановленого Земельним та Цивільним кодексами України порядку користування земельною ділянкою та усунення негативних наслідків адміністративного правопорушення, наведене стало підставою звернення прокурора до суду із даним позовом.
У визначений судом строк відповідачем Липовецькою міською радою Вінницького району Вінницької області було подано відзив, відповідно до якого просили в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, аргументуючи свою позицію тим, що позивачем залишено поза увагою, що при ухваленні оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування не доведено наявність у ОСОБА_2 , який являється депутатом Липовецької міської ради та родичем відповідача ОСОБА_1 , приватного інтересу при вирішенні питання, яке стосувалось передачі в оренду земельної ділянки комунальної власності, жодних преференцій від надання земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби гр. ОСОБА_1 , який виявив таке бажання, ОСОБА_2 , не отримав та не отримає в майбутньому, останній діяв лише в інтересах територіальної громади, з метою ефективного використання необроблених земель та поповнення місцевого бюджету. Не доведено, що при розгляді на сесії міської ради оспорюваного рішення у гр. ОСОБА_2 був приватний інтерес, а представницькі повноваження при цьому мали дискреційний характер. Аналізуючи зміст оспорюваного рішення міської ради та умов укладеного договору оренди землі для сінокосіння та випасання худоби, вбачається, що жодну із умов договору або рішення не можна назвати вигідними адже вони в основному базуються на нормах та вимогах закону, яких відтворені в умовах оспорюваних документів. Не доведено, що утримання від голосування ОСОБА_2 могло вплинути на його родинні відносини в майбутньому, і яка саме шкода договірним стосункам може бути спричинена. Родинні відносини між Відповідачем та гр. ОСОБА_2 жодним чином не пересікаються з відносинами між міською радою як власника земельної ділянки, яка передає в оренду земельну ділянку, та Позивачем, який бажає земельну ділянку обробляти. Не можливо дійти беззаперечного висновку, що родинні відносини, могли впливати на об'єктивність та неупередженість ОСОБА_2 при голосуванні по оспорюваному рішенні. Про відсутність приватного інтересу стверджує той факт, що строк дії договору оренди земельної ділянки комунальної власності, яка передавалась в оренду склав лише 7 років. З матеріалів позовної заяви, у якій стверджується про дискреційні повноваження депутата ОСОБА_2 при розгляді оспорюваного рішення міської ради, не розкривається його зміст, зокрема, в який момент адміністративного правопорушення ці повноваження мали місце, в який момент існувала свобода розсуду (вибору) як діяти, адже важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідного узгодження варіанту вибору будь-ким. Отже, не доведено наявність однієї із складових дискреційних повноваженб депутата органу місцевого самоврядування. Враховуючи викладене, представник органу місцевого самоврядування вважає, що позовна заява не ґрунтується на нормах чинного законодавства, не відповідає фактичним обставинам по справі, позовні вимоги є необґрунтованими та надуманими.
У визначений судом строк прокурором було надано відповідь на відзив, відповідно до якого просили позов задовольнити, мотивуючи тим, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного суду (постанова від 20.03.2019 у справі №442/730/17) рішення органу місцевого самоврядування, прийняте в умовах конфлікту інтересів, є незаконним. Для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом. Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 25.08.2020 у справі № 299/2739/17, провадження № 61-14810св19. У даному випадку факт протиправного діяння встановлений постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 18.03.2024, яка набрала законної сили та є чинною, обставини, встановлені цим рішенням стосуються особи, уповноваженої на виконання функцій органу місцевого самоврядування, яка брала участь у прийнятті оспорюваного рішення, вимоги про визнання незаконними прийнятого рішення в повному обсязі відповідають ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції».
Інші заяви по суті від учасників цивільного процесу не надходили.
Ухвалою суду від 20.01.2025 позовна заява була залишена без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, а позивачеві надано строк для усунення недоліків.
10.02.2025 ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
27.03.2025 ухвалою суду оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні та зобов'язано Липовецьку міську раду Вінницького району Вінницької області направити відповідачеві ОСОБА_1 відомими засобами зв'язку копію відзиву та доданих до нього письмових доказів (за наявності), - у строк 5 днів з дня вручення копії даної ухвали, про що надати суду відповідні докази.
22.07.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав з підстав наведених у заявах по суті, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити, вказуючи, що голос його родича не мав суттєвого значення при ухваленні рішення, а він є законним набувачем у користування земельної ділянки, яку сумлінно використовує за цільовим призначенням.
Представник Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, заяв та клопотань до суду не направили.
З огляду на викладене, суд не вбачав правових підстав для відкладення розгляду справи, що передбачені ст.223 ЦПК України.
Суд, вислухавши сторін спору, які з'явились у судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши усі зібрані у справі докази в їх сукупності, встановив, що рішенням 53 сесії 8 скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області за №1407 від 23.06.2023 «Про початок повноважень депутата Липовецької міської ради» було прийнято до відома факт початку повноважень депутата Липовецької міської ради 8 скликання ОСОБА_2 від політичної партії «Слуга народу», вирішено видати депутату посвідчення (а.с.62).
22.08.2023 на черговій 56 сесії 8 скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, предметом розгляду було питання за №18 про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду ОСОБА_1 земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, за наслідками розгляду якого прийнято позитивне рішення, за яке проголосували депутати, у тому числі ОСОБА_2 висловив волевиявлення «За», на що вказує Протокол від 22.08.2023 та додатки до нього щодо результатів поіменного голосування депутатів (а.с.36-61).
56 сесією 8 скликання Липовецькою міською радою Вінницького району Вінницької області було прийнято рішення 22.08.2023 за №1546 (а.с.24), відповідно до якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби (код КВЦПЗ - 01.08) ОСОБА_1 за межами населеного пункту с. Зозівка Липовецького району Вінницької області; надано в оренду ОСОБА_1 строком на 7 років земельну ділянку комунальної власності, площею 5,0000 га, кадастровий номер - 0522281200:02:000:2193, для сінокосіння і випасання худоби (01.08), що розташована за межами с. Зозівка Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області; встановлено орендну плату в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що станом на 2023 рік становить 771,45 грн. за рік з подальшим урахуванням щорічної індексації та змін відсоткової орендної плати; зобов'язано ОСОБА_1 укласти з Липовецькою міською радою договір оренди землі та провести державну реєстрацію.
04.09.2023 між Липовецькою міською радою та ОСОБА_1 було укладено Договір оренди землі №174/03-04 (а.с.3035), відповідно до якого предметом вказано, що орендодавець відповідно до рішення 56 сесії Липовецької міської ради 8 скликання від 22.08.2023 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 5,0000 га, кадастровий номер - 0522281200:02:000:2193, що розташована за межами с. Зозівка Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, строком на 7 років.
Як слідує із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер 373431160 (а.с.26, 27), право оренди земельної ділянки, площею 5,0000 га, кадастровий номер - 0522281200:02:000:2193, що розташована за межами с. Зозівка Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, було зареєстровано 12.09.2023 за ОСОБА_1 на підставі рішення державного реєстратора від 14.09.2023 за №69294537, речове право - Договір від 04.09.2023, строком на 7 років до 04.09.2030.
18.03.2024 Липовецьким районним судом Вінницької області винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення №136/242/24 (провадження №3/136/101/24) (а.с.17-23), якою ОСОБА_2 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп., вирішено питання судового збору.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_2 являючись депутатом 8 скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, будучи відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, та в силу примітки до статті 172-7 КУпАП, суб'єктом адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена статтею 172-7 КУпАП «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», в порушення вимог ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», 22.08.2023 будучи присутнім на засіданні 56 сесії восьмого скликання Липовецької міської ради при розгляді питання №18 Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, публічно не повідомив сесію про наявність у нього реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між його приватним інтересом обумовлений родинними зв'язками з ОСОБА_1 , та дискреційними повноваженнями депутата 8 скликання Липовецької міської ради, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень на сесії міської ради, вчинив дію шляхом обговорення та голосування за вказане питання «ЗА», цим самим прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між його приватним інтересом родинними зв'язками з ОСОБА_1 , та дискреційними повноваженнями депутата 8 скликання Липовецької міської ради, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень на сесії міської ради, чим скоїв адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою та другою статті 172-7 КУпАП.
Зазначена постанова суду набрала законної сили 29.03.2024.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої винесена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У наведеній нормі мова йде про преюдиційні факти та обов'язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравшим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі.
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанова КГС ВС від 10.12.2019 по справі №910/6356/19).
З огляду на викладене, суд вважає доведеними обставини щодо порушення ОСОБА_2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо неповідомлення про наявність у нього конфлікту інтересів, а також ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на засіданні 56 сесії 8 скликання Липовецької міської ради, оскільки він прийняв участь у голосуванні, в умовах реального конфлікту інтересів під час прийняття рішення яке стосувалось його дядька ОСОБА_1 .
Встановлені обставини спростовують доводи представник Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області наведені у відзиві щодо недоведеності наявності реального конфлікту інтересів ОСОБА_2 при голосуванні та прийнятті рішення щодо передачі його дядьку ОСОБА_3 земельної ділянки у користування.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 140 Конституції України, встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
У частині першій статті 1 Закону України від 21 травня 1997 року "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено:
територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр;
представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення;
загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону;
склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку;
правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.
Відповідно до частини другої статті 2 названого Закону, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
У частині першій статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
У статті 45 названого Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори.
Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.
Згідно з частиною дванадцятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.
Повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом. Рада невідкладно інформує відповідну територіальну виборчу комісію про дострокове припинення повноважень депутата ради. Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. На час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету. Депутат зобов'язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано (частини 1-4, 6 статті 49 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до частин 1-3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (у редакції чинній на час виникнення правовідносин) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.
Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід'ємною частиною протоколу сесії ради.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції чинній на час виникнення правовідносин).
У статті 59-1 цього Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов'язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.
З аналізу Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є сільська, міська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу. Визначено правовий статус депутата місцевої ради. Передбачено обов'язки кожного депутата та порядок дій ради, органів ради у випадку конфлікту інтересів.
З аналізу частини другої статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що обов'язки щодо попередження конфлікту інтересів у депутата місцевої ради покладено не лише на такого депутата, але і на відповідну постійну комісію ради.
У частині першій статті 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" закріплено, що постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Отже, як склад ради, так і склад її органів утворюють депутати цієї ради, які і приймають відповідні рішення у межах компетенції ради на її сесії.
Тому вважати, що за наявності конфлікту інтересів у одного депутата ради це не зачіпає будь-яким чином інших депутатів, не можна. Такий висновок ґрунтується на тому, що певна кількість депутатів входить до постійної комісії, яка у обов'язковому порядку має вчиняти дії щодо запобігання та урегулювання конфлікту інтересів у депутата ради.
Матеріали справи не містять доказів, що при підготовці сесії Липовецької міської ради розглядалося питання щодо наявності та врегулювання конфлікту інтересів у депутата ОСОБА_2 щодо передачі у користування його родичу ОСОБА_1 земельної ділянки.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" врегульовано правовий статус, склад та повноваження і порядок дій органів місцевого самоврядування, тоді як терміни "реальний конфлікт інтересів", "потенційний конфлікт інтересів", "неправомірна вигода", "подарунок" вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання корупції".
Закон України "Про запобігання корупції" визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.
У статті 1 цього Закону надано значення термінів, які у ньому вживаються:
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 3 Закону України "Про запобігання корупції" визначено суб'єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Зокрема, згідно з підпунктом "б" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
У статті 35-1 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено спеціальні правила, особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.
Зазначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
Тобто, при виникненні конфлікту інтересів у депутата сільської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Разом з тим у частині другій статті 35-1 Закону України "Про запобігання корупції" зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
З урахуванням вимог статті 59-1 та 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" необхідно зазначити, що про наявність конфлікту інтересів мав право заявити не тільки депутат питання якого стосується, а і член відповідної постійної комісії сільської ради, до обов'язків якої входить урегулювання конфлікту інтересів у депутатів сільської ради чи будь-який депутат сільської ради, якому було відомо про наявність вказаних обставин.
Постановою Липовецького районного суду Вінницької області від 18.03.2024, яка набрала законної сили, встановлено протиправність дій вчинених ОСОБА_2 як депутатом 8 скликання Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, при прийнятті рішення 22.08.2023 при розгляді питання №18 Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, на 56 сесії восьмого скликання Липовецької міської ради, який публічно не повідомив сесію про наявність у нього реального конфлікту інтересів, тобто вчинив дію шляхом обговорення та голосування за вказане питання «ЗА», цим самим прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_2 за роз'ясненням до Національного агентства з питань запобігання корупції та отримання підтверджень про відсутність у нього в даному випадку конфлікту інтересів.
Таким чином, усвідомлюючи наявність реального конфлікту інтересів, у порушення вимог ст. 28 Закону України "Про запобігання корупції", ОСОБА_2 не повідомив колегіальний орган про наявність у нього конфлікту інтересів при голосуванні та розгляду питання №18 Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, чим вчинив дії в умовах такого конфлікту шляхом участі в голосуванні по даному питанню. До того ж відповідно до ст. 35-1 Закону України "Про запобігання корупції", ОСОБА_2 не мав права брати участі в прийнятті рішення колегіальним органом (селищною радою) за наявності такого конфлікту інтересів.
Для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.
Прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення, та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі N 442/730/17).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №299/2739/17, провадження №61- 14810св19.
З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм регулювання предмета спору, наявності судового рішення, яким доведено винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних корупційних правопорушень, суд вважає доводи відповідача в особі органу місцевого самоврядування щодо недоведеності позову в цій частині є неспроможними, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів у одного з депутатів рішення органу місцевого самоврядування компрометує, спаплюжує таке рішення та, як наслідок, нівелює довіру суспільства до органів місцевого самоврядування в цілому.
Згідно з частиною першою статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об'єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень. Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаним недійсним.
Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області від 22.08.2023 за №1546 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для сінокосіння та випасання худоби», яким ОСОБА_1 надано в оренду строком на 7 років земельну ділянку комунальної власності, площею 5,0000 га, кадастровий номер - 0522281200:02:000:2193, для сінокосіння і випасання худоби (01.08), що розташована за межами с. Зозівка Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області із земель комунальної власності Липовецької міської ради прийняте з порушенням частини другої статті 35-1, статті 67 Закону N 1700-VII, статті 59-1 Закону N 280/97-ВР, є незаконним, а відтак підлягає скасуванню.
Що ж стосується позовних вимог про визнання недійсним Договору оренди землі №174/03-04 від 04.09.2023 суду виснує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Частинами 1 - 3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В силу дії частини першої статті 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом частин 1-3 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Зважаючи на обставини встановлені вище, суд вважає, що зміст Договору оренди землі від 04.09.2023 суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, дане є підставою для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору про передачу в оренду в строкове платне користування земельної ділянки, площею 5,0000 га, кадастровий номер - 0522281200:02:000:2193, що розташована за межами с. Зозівка Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області.
При цьому, суд зауважує, що особа, яка зверталася до органу місцевого самоврядування з відповідною заявою про набуття права чи визнання такого права, не позбавлена можливості звернутися до відповідного органу про розгляд такої заяви у встановленому законом порядку, оскільки порушення, допущене радою при прийнятті оскаржуваного рішення не є перешкодою для повторного розгляду вказаного питання за умови дотриманням вимог діючого законодавства.
Суд вважає правомірним звернення прокурора з даним позовом у статусі самостійного позивача з огляду на викладене.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 червня 2024 року по справі N 925/1133/18 виснувала, що:
1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;
2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави.
Згідно ст. 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
З урахуванням висновків Конституційного Суду України у справі №3-рп/99 від 08.04.1999 необхідно зазначити, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Таким чином, враховуючи, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначаються з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з п.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу державної влади.
Згідно ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Немирівською окружною прокуратурою подається даний позов в інтересах держави з метою відновлення, встановленого Земельним та Цивільним кодексами України порядку користування земельними ділянками та усунення негативних наслідків адміністративного правопорушення в інтересах держави в якості позивача.
Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» від 16.04.2020 №562-ІХ та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» утворена Липовецька міська територіальна громада (Липовецька міська рада).
Враховуючи викладене, вищезазначена земельна ділянка, яка розташована за межами с. Зозівка Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, яку отримав в оренду ОСОБА_1 на підставі рішення Липовецької міської ради Вінницької області, яке прийнято із порушення вимог закону, підлягає поверненню у комунальну власність Липовецької міської територіальної громади в особі Липовецької міської ради Вінницької області.
Разом із цим, у даному випадку, Липовецька міська рада не може звернутись до суду з позовом про визнання незаконним акту Липовецької міської ради, оскільки позивач і відповідач будуть співпадати в одній особі, що унеможливлює пред'явлення прокурором позову в інтересах вказаного органу, відтак орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах як позивач відсутній, а тому прокурор, відповідно до положень ст. 56 ЦПК України, набув статусу позивача.
Інші органи державної влади чи місцевого самоврядування, яким законом надано повноваження на звернення до суду із даним позовом в інтересах держави про визнання незаконним рішення та договору оренди недійсним, повернення такої земельної ділянки, відсутні.
Отже, позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту інтересів держави, територіальної громади та суспільства, оскільки лише прокуратура в силу положень статті 67 Закону України "Про запобігання корупції" є тим суб'єктом, що має процесуальну можливість звернутися до суду з даним позовом в інтересах держави з метою реального відновлення порушених прав та інтересів територіальної громади.
З огляду на викладене та у контексті приведених правових норм регулювання предмета спору, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для задоволення позову прокурора у повному обсязі.
Відповідно до вимог Глави 8 ЦПК України, суд вирішує питання судових витрат та покладає їх на відповідачів, пропорційно їх участі у спірних правовідносинах, оскільки позов задоволено у повному обсязі.
Керуючись ст.12, 13, 141, 142, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди землі недійсним, зобов'язання повернути земельну ділянку, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення 56 сесії 8 скликання Липовецької міської ради Вінницької області № 1546 від 22.08.2023 «Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби».
Визнати недійсним Договір оренди землі від 04.09.2023 під № 174/03-04, укладений між Липовецькою міською радою Вінницької області та ОСОБА_1 , строком на 7 років щодо земельної ділянки комунальної власності, площею 5 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2193, цільове призначення - для сінокосіння і випасання худоби (01.08), що розташована за межами с. Зозівка Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області.
Зобов'язати ОСОБА_1 повернути Липовецькій міській раді Вінницької області земельну ділянку, площею 5 га, кадастровий номер 0522281200:02:000:2193, для сінокосіння і випасання худоби (01.08), що розташована за межами с. Зозівка Липовецької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, передану в оренду на підставі договору оренди землі від 04.09.2023, шляхом підписання акту приймання-передачі з Липовецькою міською радою Вінницької області.
Стягнути з Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області на користь Вінницької обласної прокуратури судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 6056,00 (шість тисяч п'ятдесят шість гривень 00 коп) гривень (рахунок UА 568201720343110002000003988, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909909, адреса: вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 028,00 (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) гривень (рахунок НОМЕР_1 , МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909909, адреса: вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050).
Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду буде складено 05.09.2025.
Учасники цивільного процесу:
Позивач - Немирівська окружна прокуратура Вінницької області (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницький район, Вінницька області);
Відповідач - Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, район, Вінницька області);
Відповідач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Суддя Світлана ШПОРТУН