Справа № 386/1656/25
Провадження № 2-а/386/30/25
про залишення позовної заяви без руху
08 вересня 2025 року селище Голованівськ
Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області Гут Ю. О.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,
встановив:
ОСОБА_1 засобами поштового зв'язкузвернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яка надійшла до суду 05.09.2025, в якій просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності щодо ОСОБА_1 , винесену відповідачем та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення;.
Зазначена позовна заява подана з порушенням вимог ч. 5 ст. 160, ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме:
- в позовній заяві не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін ;
Відповідно до ч. ст.. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем в позові вказано, що отримав постанову про відкриття виконавчого провадження, однак не зазначив коли саме отримав та не надав суду докази на підтвердження даних тверджень, тому позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Приписами ч. 2. ст.. 121 КАС України встановлено для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в даному випадку строк оскарження постанови протягом 10 днів з дня її винесення або з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До позовної заяви позивач подав клопотання про витребування доказів , яке подане до суду в порушення вимог ст.. 80 КАС України, а саме в клопотанні не вказано який доказ просить витребувати; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач у додатках позовної появи вказано квитанція про сплату судового збору, однак такий документ додано не було, що підтверджується актом про відсутність вкладення.
Згідно ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Тобто, позивачу, оскаржуючи постанову про адміністративне правопорушення необхідно сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн. (3028,00 грн. х 0,2 = 605,60 грн.).
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17.
Однак, доказів сплати судового збору позивачем не надано, тому позивачу необхідно надати суду докази сплати судового збору у розмірі , передбачені законодавством.
При цьому, судом відзначається, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 169, 241, 243, 248, 256 КАС України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 КАС України.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Гут Ю. О.