Справа № 344/15800/25
Провадження № 1-кс/344/6181/25
05 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 12025090000000113 від 03.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 190 КК України, -
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000113 від 03.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 190 КК України.
ОСОБА_7 , переслідуючи корисливі мотиви, з метою вимагання та отримання у ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 33 084 560 гривень та є особливо великим розміром), як повернення неіснуючого боргу у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.08.2025 звернувся до ОСОБА_5 , який підтримує тісні зв'язки у кримінальному середовищі, завдяки своєму авторитету серед вказаної категорії осіб, має вплив на раніше судимих осіб, завдяки особистим якостям здійснює злочинний вплив з метою координації злочинної діяльності інших осіб, з метою застосування такого впливу до ОСОБА_8 , всупереч встановленому у суспільстві порядку вирішення цивільно-правових спорів, або домовленостей задля отримання від нього шляхом вимагання неіснуючого боргу.
ОСОБА_5 , знаючи, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, надав згоду ОСОБА_7 на спільну участь у вимаганні грошових коштів у ОСОБА_8 , вступивши із ним у попередню злочинну змову.
При цьому ОСОБА_9 , взявши на себе роль організатора вчинення кримінального правопорушення, а саме вимагання грошових коштів у ОСОБА_8 в особливо великих розмірах, використовуючи тісні зв'язки у кримінальному середовищі, завдяки своєму авторитету серед вказаної категорії осіб, маючи вплив на раніше судимих осіб, залучив до його вчинення ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , спільно з якими розробив та узгодили план вчинення кримінального правопорушення, а саме вимагання у ОСОБА_8 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США, розподілив обов'язки між ними та керував підготовкою та вчиненням кримінального правопорушення.
Діючи відповідно до раніше розробленого плану по заволодінню чужим майном потерпілого ОСОБА_8 шляхом вимагання, ОСОБА_12 разом з ОСОБА_13 , на виконання вказівки ОСОБА_9 , діючи відповідно до відведеної їм ролі та попередньо узгоджених домовленостей між ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та іншими не встановленими в ході досудового розслідування особами, 20.08.2025 біля 13.50 год., прибули до будинку ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , де зустрілися з останнім та, погрожуючи застосуванням насильства, в тому числі заподіянням йому тяжких тілесних ушкоджень, знищенням його майна, вимагали у нього передати їм грошові кошти у сумі 800 000 (вісімсот тисяч)доларів США та визначили дату передачі коштів на 25.08.2025року.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 , будучи організатором, з метою реалізації задуманого, попередньо узгодивши з усіма залученими до вимагання особами подальший план злочинних дій, доручив ОСОБА_10 організувати виїзд безпосереднім виконавцям кримінальних правопорушень ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 25.08.2025 виїхати по місцю проживання потерпілого ОСОБА_8 та з метою вимагання в нього неіснуючого боргу в сумі 800 000 грн..
На виконання вказівки ОСОБА_5 та відповідно до угодженого злочинного плану за пособництва ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 25.08.2025, приблизно о 08.30 год., діючи за попередньою змовою, повторно прибули на АДРЕСА_1 , де пройшли на територію домоволодіння, яке належить ОСОБА_8 , зустрілися з останнім та, погрожуючи застосування насильства щодо нього та його близьких родичів, повторно пред'явили вимогу передати їм 800 000 (вісімсот тисяч) доларів США. При цьому, з метою демонстрації справжності своїх злочинних намірів, ОСОБА_16 наніс ОСОБА_8 удар кулаком правої руки в обличчя від чого той впав на землю, відчувши фізичну біль. Подовжуючи злочинні дії по вимаганню коштів, ОСОБА_16 разом з ОСОБА_15 , заламавши ОСОБА_8 руки за спину, поставили його на ноги, після чого всі співучасники злочинної групи продовжили погрожувати йому насильством. При цьому, з метою демонстрації справжності своїх злочинних намірів, ОСОБА_15 в присутності інших учасників злочинних дій наніс ОСОБА_8 сокирою, яку знайшов в домоволодінні потерпілого, не менше двох ударів по ногах в районі колін, спричинивши фізичну біль.
В результаті умисних дій ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , дружина ОСОБА_8 - ОСОБА_17 , сприймаючи погрози застосуванням насильства, в тому числі заподіянням тяжких тілесних ушкоджень її чоловіку як реальні, а також, бажаючи припинити спричинення йому тілесних ушкоджень, на вимогу ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 написала по їхній вказівці на ім'я ОСОБА_7 розписку про отримання в борг грошових коштів в сумі 300 000 (триста тисяч) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 12 406 710 гривень та є особливо великим розміром), отримавши яку, члени злочинної угруповання зобов'язали потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_17 в строк до 04.09.2025 зібрати вказану суму коштів та передати їм, після чого поїхали з місця події.
Продовжуючи свої злочинні дії по незаконному заволодінню чужим майном шляхом вимагання, ОСОБА_5 , будучи обізнаним від учасників злочинної групи про визначену дату 04.09.2025 передачі потерпілими Лушкіними коштів, напередодні вчинення кримінального правопорушення, а саме 03.09.2025, на своєму автомобілі марки «Toyota Highlander», державний номерний знак НОМЕР_1 , біля 21 год. 30 хв. прибув в м. Коломия, де його зустрів ОСОБА_12 , до яких згодом приєднався ОСОБА_13 та, перебуваючи в колибі «У вуйка Василя», що в с. Шепарівці Коломийського району Івано-Франківської області, залучивши за допомогою мобільних телефонів в режимі аудіо та відеоконфенцзвязку ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , стали обговорювати та узгоджувати подальший план своїх злочинних дій щодо заволодіння 04.09.2025 чужими коштами шляхом їх вимагання від потерпілих чоловіка та дружини ОСОБА_18 , розподіливши ролі кожного учасника злочинної групи.
На виконання визначеного плану та попередньо узгоджених дій ОСОБА_14 залучив в ролі кур'єра ОСОБА_19 , який не був обізнаний із злочинним планом групи осіб по вимаганню коштів, спільно з останнім 04.09.2025 прибув в м. Яремче, де на виконання вказівки ОСОБА_14 приблизно о 15.40 год. прибув до домогосподарства ОСОБА_17 , яка знаючи про вимогу передачі коштів та, сприймаючи погрози ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які діяли відповідно до вказівок організатора групи ОСОБА_5 та за пособництва ОСОБА_10 , як реальні, діючи на їх вимогу, перебуваючи на території свого домоволодіння по АДРЕСА_2 , передала ОСОБА_19 , грошові кошти в сумі 301 300 (триста одну тисячу триста) доларів США (що згідно курсу валют НБУ становить 12 464 781 грн)., згідно попередньо пред'явленої вимоги.
05.09.2025 року ОСОБА_5 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 190 КК України.
05.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 190 КК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити, без визначення розміру застави. Зазначив, що дане кримінальне правопорушення вчинялось групою осіб із особливою жорстокістю та зухвалістю, а підозрюваний є організатором у його вчиненні.
Захисник у судовому засіданні заперечив щодо даного клопотання, докази про організатора (підозрюваного) не надано, підозра не обґрунтована, ризики не доведені. Суду пояснив, що підозрюваний на утриманні має четверо дітей, є працюючим, просив відмовити у задоволенні даного клопотання, як безальтернативний спосіб запобіжного заходу. А якщо суд прийде до переконання про задоволення клопотання, то просив обрати максимальний розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, просив обрати заставу, обов'язки, які будуть покладені буде виконувати.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, та його захисника, дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зазначені вище обставини, тяжкість інкримінованих злочинів, дані про особу ОСОБА_5 його соціальні зв'язки, дають підстави вважати про те, що застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти заявленим ризикам та дієвості кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч.3 ст. 190 КК України повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, заявами та допитами потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_17 , протоколами впізнання по фотографіях та іншими матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.
Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м'які запобіжні заходи в т.ч. домашній арешт не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв'язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.
Згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
За змістом ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Таким чином строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту затримання, а саме з 05 вересня 2025 року.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольни ти.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів - до 03 листопада 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 08 вересня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_20